- •1.Основні теорії економічної інтеграції.
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3.Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4.Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •5.Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6.Функціональна теорія європейської інтеграції. Неофункціоналізм.
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9) Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •10) Концепція «концентричних кіл»
- •11) Концепція ключових (піонерних) груп
- •12) Концепція вибіркової інтеграції
- •13) Концепція різношвидкісної інтеграції
- •14) Створення єс та основні етапи його розвитку
- •16) Сучасні позиції єс в глобальній економіці
- •17) Цілі та завдання єс
- •18) Лісабонська стратегія єс (2000-2010)
- •19) Стратегія «Європа 2020»
- •20. Договірно-правова основа єс.
- •21. Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс
- •22.Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •23. Значення і структура Угоди про єс.
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •25. Нормативні акти вторинного права: їх класифікація та особливості.
- •26. Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27. Інституційна будова єс, гілки влади.
- •28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •29. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Євр. Парламенту.
- •30. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •31. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •32. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •33. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •34. Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •36. Механізми та інструменти виконання бюджетту єс
- •37. Компліментарна модель фінансування європейських проектів
- •38.Структурні фонди єс та фонд Згуртування
- •39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •40.Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •42. Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна)
- •43. Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова)
- •44. Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку)
- •45. Політики щодо громадян єс
- •46 Монетарна політика Євросоюзу
- •47 Чинники та етапи запровадження євро.
- •48. Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •49. Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •50. Класифікація соц.-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •51. Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •52. Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •53. Сутність та особливості нордичної (скандинавської) моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Норвегія).
- •54. Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
- •55. Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •56. «Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •57. Особливості німецької економічної моделі.
- •58. Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •59. Структура господарства фрн.
- •60.Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •61.Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •62.Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •63.Еволюція французької моделі господарства.
- •64.Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •65.Сучасна структура економіки Франції.
- •66.Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •67. Особливості зовнішньоекономічних звязків Франції
- •68. Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •69. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •70. Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •71. Галузева структура гос-ва Великобританії.
- •72. Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •73. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Великобританії.
- •74.Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •75.Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •76.Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •77.Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •80. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку
- •83.Галузева структура господарства Італії
- •84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії
- •85 Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці
- •86 Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87 Суть та національна специфіка швецької моделі
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки
- •89.Модель Рена-Мейднера та її трансформація
- •90.Позиції нових (з 2004 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •91.Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •92.Польська економічна модель. Особливі позиції країни в єс.
- •93.Модель «шокової терапії» л. Бальцеровича та наслідки її реалізації у Польщі.
- •94.Структура господарства Польщі.
- •95.Угорська економічна модель «градуалізму».
- •96.Структура господарства Угорщини.
- •97.Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс
- •101.Позиції України в європейській економіці.
- •102.Структура зовнішньої торгівлі України з єс.
- •103. Основні напрямки розвитку інвестиційного співробітництва України з єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс.
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з єс.
- •109.Перспективи укладення Угоди про асоціацію України з єс.
- •110.Перспективи укладення Угоди про поглиблену звт між Україною та єс.
- •1. Основні теорії економічної інтеграції.
95.Угорська економічна модель «градуалізму».
Основною відмінністю градуалізму від «шокової терапії» була етапність у здійсненні ринкових реформ та забезпечення мінімальних соціальних стандартів градуалізм - поступова заміна механізмівадміністративно-командної системи ринковими відносинами: 1) держава не відмовлялася від регулювання цін на товари «соціальної групи», 2)приватизація здійснювалася у три етапи: мала, середня та велика,3)обмінні курси національної валюти також регулювалися за допомогою монетарних та немонетарних заходів,4)зростання зарплати на різних етапах градуалістської моделі то обмежувалося, то лібералізувалося. Так було в Угорщині процес відбувався з 1968-1990.1) Початок реформи - встановлення динамічної рівноваги на споживчому ринку, причому лише з допомогою гнучкішою системи цін, завдяки швидкому розгортанню приватного сектору виробництва споживчих товарів і надання послуг і насичення ними ринку. 2) Ринкові відносини спочатку охоплюють сферу виробництва та збуту споживчих товарів, лише потім поширюються на інвестиційні галузі. 3) Лібералізація цін проводиться зі збереженням державного контролю за цінами в галузях з сильними монополістичними тенденціями, щоб уникнути різкого зниження життєвий рівень населення. 4) жорстка фінансова політика з метою недопущення високої інфляції. У Угорщини максимальний річний приріст роздрібних цін становив 35% (1991).5) Активно формується ринкова інфраструктура, заохочується приватне підприємництво, головним чином малое вир-во і сфера послуг.Імпульс, даний розвитку сільського господарства і пов'язаних із нею галузей із виробництва споживчих товарів, стає своєрідним мотором подальшого поширення ринкових механізмів, і водночас наводячи до насичення споживчого ринку, створює сприятливий соціальний фон задля її подальшого поглиблення реформ.
96.Структура господарства Угорщини.
с/г: 4,1%, промисловість: 29,1%, послуги: 66,7% (2011). Угор – індустріально-аграрна країна. Провідною галуззю промисловості країни є машинобудування, зокрема випуск автобусів «Ікарус», виробництво засобів зв’язку, вимірювальних приладів, верстатів. Добре представлені підприємства хімічної, фармацевтичної, металургійної (особливо алюмінієвої,), текстильної, харчовосмакової промисловості. Виробництво електроенергії зосереджено на теплових електростанціях. За останні десятиліття значно скоротилися обсяги виробництва в гірничохімічній, металургійній, текстильній, хімічній, фармацевтичній, матері-аломістких і енергоємних галузях. Високорозвинене с/г країни створює підґрунтя для розвитку широкого спектру галузей харчової промисловості: виноробної, мукомольно-круп’яної.В структурі С/Г Угор рослинниц й тваринниц є майже рівноцінними галузями. Активно вирощуються зернові (пшениця, кукурудза), картопля, цукрові буряки, соняшник, овочі, високо розвинено садівництво й виноградарство. 70% території Угорщини займають с/г угіддя. Тваринництво: свинарство, розвед свійської птиці. В Угор є всі види транспорту, крім морського. Гол. транспорт: залізничний, автомобільний, річковий (по р. Дунай). Будапешт – центральний вузол транспортної системи Угорщини. ЕХ машини й устаткування, інші пром товари, харчові продукти, сировина, паливо та енергія, транспортне устаткування, комп’ютерні програми, хімікати, продукція легкої і харч пром. Основні партнери – країни ЄС. ІМ папір, бавовну, , шкіру, продукцію машинобудування з Німеччини, Китаю, Росії. Велике значення має міжнародний туризм та валютні надходження від нього. Щороку Угорщину відвідують понад 30 млн туристів. В країні існують сприятливі умови для ведення с/г та гарні туристично-рекреаційні можливості. Стабільне положення в економіці та суспільстві останніми роками зробило Угорщину однією з найпривабливіших для іноземних інвестицій країн Східної Європи.
