91.Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.

Використано різні методологічні підходи та прикладні моделі реформування економіки. У Югославії - «Програма Анте Марковича», в Польщі - «План Бальцеровича» (1989), у Чехословаччині - «План Клауса» (1990), в Угорщині - «План Купи» (1990), в Румунії - «Короткий виклад стратегії переходу до ринкової економіки» (1990).

Усі застосовані моделі мали на меті перехід до ринкового механізму господарювання. Проте якщо шокова терапія у Польщі передбачала жорсткий і різкий перехід, швидкі та кардинальні зміни (жорстка бюджетна політика, скасування соціальних програм, швидка приватизація та лібералізація ринку), що призвело до наміченої цілі – ринкової моделі господарювання, проте потягло за собою зубожіння і розшарування насел, то модель градуалізму в Угорщині передбачала етапність змін та збереження мінімальних соціальних стандартів: 1) держава не відмовлялася від регулювання цін на товари «соціальної групи», 2)приватизація здійснювалася у три етапи: мала, середня та велика,3)обмінні курси національної валюти також регулювалися за допомогою монетарних та немонетарних заходів,4)зростання зарплати на різних етапах градуалістської моделі то обмежувалося, то лібералізувалося. Чехія, Словаччина, Словенія, Естонія, Латвія та Литва також використовували елементи еволюційності у трансформації своєї економіки до ринкового середовища. Заслуговує на увагу досвід Словенії, де поступовість та повільна еволюційність дали позитивні результати. Модель «ринкового соціалізму», що була використана у Словенії, виявилася досить адаптованою для переходу до «вільного ринку», а елементи планування, у тому числі індикативного, уможливили цивілізоване проведення приватизації. Значноої уваги інвестиціям не приділяли (на відміну від Польщі). Основні наслідки трансформації для країн ЦСЄ 1) невиправданість надій на скорочення розриву між Сходом і Заходом: ця розбіжність зросла, а не зменшилася, як того очікували 2) суттєво скоротилися соціальні функції держави, 3) ступінь ментально-психологічної готовності до ринкових перетворень виявилася недостатньою 4) конверсія гіпертрофувала мілітаризоване виробництво

5) ортодоксальний монетаризм, що був використаний для формування моделей ринкової трансформації, завдав великої шкоди країнам мегарегіону.

92.Польська економічна модель. Особливі позиції країни в єс.

Особливості польської економіки: 1)один з лідерів за технологічним розвитком, має потужний потенціал, 2) через жорсткість заходів, проведених з метою переходу до ринкової економіки, соціальна ситуація в країні не є сприятливою, 3) інтеграція з ЄС у 2004 році вимагала від Польщі значних реформ, що викликало серйозні структурні зрушення в економіці. 4) важливу роль відіграло потужне уінвестування під час переходу до ринкової економіки. Після вступу Польщі до ЄС у 2004 відбулися певні зміни в її економіці:1)зростання цін, зумовлене високою інфляцією, 2)деформована структура інвест (80% - пром. Сектор), 3) зростання макроекон показників внаслідок інтеграційних переваг, 4) високий рівень безробіття, 5) консолідація держ фінансів, 6) значна регіональна диференціація. Польща посідає 41 місце у світі за корупційністю, має досить високий індекс конкурентоспром (майже 4,5), який зріс з моменту вступу до ЄС, також покращилися умови ведення бізнесу в країні, ІЛР перевищує 0,8. ВВП Польщі становить 3% від заг по ЄС, щорічний приріст ВВП перевищує 4%, в структурі торгівлі ЄС займає 2%.