88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки

Висока питома вага державного сектора в структурі ВВП. Перерозподіл значної частини ВВП через бюджет (понад 50%); Найвища у світі заробітною платою за годину роботи; Один з найвищих у світі рівень оподаткування; Великий соціальний пакет, що включає допомогу у разі безробіття, тривалу відпустку матері у зв‘язку з доглядом за дитиною, безкоштовне медичне обслуговування, безкоштовну освіту тощо. Країни цієї групи належать до макроекономічних (за відносними показниками) лідерів нашої планети, питома вага яких у світовій економіці перевищує 3% світового ВВП, а населення становить менше 1%, що змушує їх проводити досить обережну політику щодо розширення не тільки в межах національних економік, а й в Європі. Норвегія не увійшла до складу Європейського Союзу, залишившись членом Європейської Асоціації вільної торгівлі,

Данія і Швеція, перебуваючи в Євросоюзі, не бажають приєднуватися до монетарної системи і вводити євро, хоча їх валюти повністю відповідають системним критеріям ЄМС, лише Фінляндія має в цьому плані «повноцінне членство», замінивши фінську марку на євро у 2002 р.

89.Модель Рена-Мейднера та її трансформація

У післявоєнні роки у Швеції намагалися використати основні арсенали кейнсіанської системи макроекономічного регулювання

На початку 1950-х pp. від них відмовилися, оскільки дилема: «чи висока інфляція та низьке безробіття чи навпаки» не мала в країні перспективи через значний брак трудових ресурсів та жорстку позицію профспілок. Невдалі спроби уряду щодо заморожування зарплати у 1940—50-х pp. привели провідних економістів до думки, що такі кейнсіанські методи є малоефективними, а подекуди навіть шкідливими для Швеції.

Відтак виникла нова система регулювання ринку праці, відома під назвою «модель Рена - Мейднера» за прізвищами відомих швецьких аналітиків, яким було поставлене завдання оптимізувати відповідні відношення в економіці. Основними інструментами її реалізації було використання податкових і грошових обмежень, які стримували ціни на досить низькому рівні, що змушувало підприємців і профспілки відмовитись від механізму інфляційного зростання заробітної плати. Заходи, що підтримували сукупний попит, виявилися ефективними щодо вибіркової підтримки депресивних регіонів, деяких значущих для економіки галузей та соціальних груп населення що постраждали внаслідок структурних змін в економіці Такі заходи зробили ринок праці в країні гнучким і таким, що чітко орієнтувався на реальні соціальні гарантії.

90.Позиції нових (з 2004 р.) країн-членів єс в європейській економіці.

До нових країн-членів ЄС відносяться Латвія, Литва, Кіпр, Угорщина, Польща, Мальта, Словенія, Словакія, Чехія, Естонія. ІЛР всіх цих країн підвищився з моменту вступу їх до ЄС і становив 0,8-0,9, що суттєво перевищує рівень показника до вступу. Позиції в рейтингу Doing Business з моменту вступу змінювалися в країнах нерівномірно. Найвищий показник за рейтингом зараз має Кіпр, Литва, Латвія, Естонія (20-30 поз), найнижчий – Мальта. В цілому середовище для ведення бізнесу в інших країнах можна назвати середнім за сприятливістю. Країни мають досить високий рівень конк/спром, в середньому показник складає 4,5. Цікаво, що з моменту вступу до ЄС позиції всіх нових країн-членів в Глобал Компетітівнес Індекс погіршилися. ВНП на душу населення усіх країн є нижчим за середньоєвроп, проте за роки членства він відчутно зріс. Сумарне ВВП країн-членів складає лише 6,5% загального ВВП ЄС, з 2004 року показник зріс майже на 2% за рахунок зрост як ВВП кожної окремої країни, так і ЄС в цілому. Найбільші темпи зростання ВВП спостерігаються в прибалтійських країнах (річне зростання станов 5%, що перевищує сер/європ рівень). В ІМ ЄС країни складають трози більше ніж 7%, що менше за рівень 2004 року, а отже темпи приросту ІМ даних країн відставали від заг/європ. Така сама ситуація склалася і в ЕХ. В інвест сфері показники є неоднозначними, оскільки його зміни в різних країнах були різноманітними. Більшість країн (Словенія, Угорщина, Кіпр, Чехія і прибалт країни) наростили обсяги інвестування, показники іх інвестицій є позитивними, що вказує на перевищення ПІІ над ПЗІ, тоді як в цілому в ЄС ситуація є протилежною. В загальній структурі інвестицій обсяги вкладень даних країн займають зовсім несуттєву частку (до 1%).