Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Евроинтеграция Шпоры Узкие.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
320.69 Кб
Скачать

80. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.

Загальна характеристика середземноморської ек.моделі: низький рівень держ. соц. видатків у порівняні з іншими моделями; низький рівень соц. видатків балансується частково сильною підтримуючою роллю сімейних зв’язків. Сім’ї грають велику роль у забезпечені домівки та грошової підтримки; соц. видатки переважно спрямовані на пенсії, існує значна сегментація платежів; соц. система передбачає захист зайнятості та механізми раннього виходу на пенсію для вилучення певної частини осіб з ринку праці; проф.спілки є важливим елементом у централізованому процесі переговорів щодо зарплат та умов праці; рівень зайнятості, особливо для жінок, є досить низьким.

Особливості.

1.Всім країнам притаманне відставання за показниками стабільності макроекономічного середовища, розвитком фінансового ринку та ефективністю ринку праці. 2. Для країн середземноморської моделі характерними є надмірні обсяги дефіциту бюджету та державного боргу до ВВП, що перевищують Маастрихтські критерії конвергенції (3%; 60%). 3. Для Італії та Греції характерною є також низька ефективність державних інституцій.

Причини: 1.Кризові явища в економіці та зарегульованість ринку праці призвели до досить високого рівня безробіття. 2. Низький ступінь залучення жінок до ринку праці призводить до неповного Використання потенціалу робочої сили працездатного віку. 3. Відносно низький рівень видатків на НДДКР знижує можливість країн щодо сталого розвитку економіки в майбутньому.

Приклад (Італія): Регіональні диспропорції (депресивність півдня країни); Значне соціальне розшарування населення та його прогресуюче старіння; Слабка ресурсна забезпеченість основного виробництва; Унікальна корпоративна структура (висока ступінь концентрації власності у руках сімейних кланів); Формування нових інноваційно-інвестиційних моделей-кластерів (кераміка); Високий рівень тінізації економіки (21,2 % ВВП).

81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.

Італія відноситься до країн «Великої сімки», питома вага яких є визначальною у світовій економіці. Сучасна Італія має цілий ряд специфічних соціально-економічних проблем, серед яких на перше місце виступає депресивність півдня країни та непомірно високий рівень безробіття там, значне соціальне розшарування населення та його прогресуюче старіння. Слабка ресурсна забезпеченість основного виробництва також виступає стримуючим фактором розвитку економіки. Притаманне також відставання за показниками стабільності макроекономічного середовища, розвитком фінансового ринку та ефективністю ринку праці. За рівнем індексом глобальної конкурентоспроможності країни Італія займає досить невисоку позицію 42 місце. За чисельністю населення 60,8 млн. осіб – це 12,1 % від населення ЄС. ВВП за ПКС – 2 трлн.$. Цій державі притаманні досить помірні позиції серед країн-лідерів і в соціально-економічній сфері – за індексом людського розвитку країна посідає 24 місце в світі. Характерна низька ефективність державних інституцій. Не дивлячись на це, було б несправедливим недооцінити економічну роль Італії у Південній Європі та ЄС. Нерідко саме від її позиції залежить прийняття важливих європейських документів щодо подальшого розвитку Європейського Союзу у т.ч. його розширенні.