- •1.Основні теорії економічної інтеграції.
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3.Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4.Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •5.Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6.Функціональна теорія європейської інтеграції. Неофункціоналізм.
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9) Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •10) Концепція «концентричних кіл»
- •11) Концепція ключових (піонерних) груп
- •12) Концепція вибіркової інтеграції
- •13) Концепція різношвидкісної інтеграції
- •14) Створення єс та основні етапи його розвитку
- •16) Сучасні позиції єс в глобальній економіці
- •17) Цілі та завдання єс
- •18) Лісабонська стратегія єс (2000-2010)
- •19) Стратегія «Європа 2020»
- •20. Договірно-правова основа єс.
- •21. Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс
- •22.Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •23. Значення і структура Угоди про єс.
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •25. Нормативні акти вторинного права: їх класифікація та особливості.
- •26. Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27. Інституційна будова єс, гілки влади.
- •28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •29. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Євр. Парламенту.
- •30. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •31. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •32. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •33. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •34. Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •36. Механізми та інструменти виконання бюджетту єс
- •37. Компліментарна модель фінансування європейських проектів
- •38.Структурні фонди єс та фонд Згуртування
- •39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •40.Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •42. Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна)
- •43. Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова)
- •44. Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку)
- •45. Політики щодо громадян єс
- •46 Монетарна політика Євросоюзу
- •47 Чинники та етапи запровадження євро.
- •48. Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •49. Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •50. Класифікація соц.-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •51. Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •52. Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •53. Сутність та особливості нордичної (скандинавської) моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Норвегія).
- •54. Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
- •55. Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •56. «Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •57. Особливості німецької економічної моделі.
- •58. Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •59. Структура господарства фрн.
- •60.Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •61.Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •62.Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •63.Еволюція французької моделі господарства.
- •64.Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •65.Сучасна структура економіки Франції.
- •66.Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •67. Особливості зовнішньоекономічних звязків Франції
- •68. Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •69. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •70. Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •71. Галузева структура гос-ва Великобританії.
- •72. Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •73. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Великобританії.
- •74.Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •75.Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •76.Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •77.Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •80. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку
- •83.Галузева структура господарства Італії
- •84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії
- •85 Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці
- •86 Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87 Суть та національна специфіка швецької моделі
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки
- •89.Модель Рена-Мейднера та її трансформація
- •90.Позиції нових (з 2004 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •91.Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •92.Польська економічна модель. Особливі позиції країни в єс.
- •93.Модель «шокової терапії» л. Бальцеровича та наслідки її реалізації у Польщі.
- •94.Структура господарства Польщі.
- •95.Угорська економічна модель «градуалізму».
- •96.Структура господарства Угорщини.
- •97.Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс
- •101.Позиції України в європейській економіці.
- •102.Структура зовнішньої торгівлі України з єс.
- •103. Основні напрямки розвитку інвестиційного співробітництва України з єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс.
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з єс.
- •109.Перспективи укладення Угоди про асоціацію України з єс.
- •110.Перспективи укладення Угоди про поглиблену звт між Україною та єс.
- •1. Основні теорії економічної інтеграції.
60.Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
Сьогодні ТНК контролюють понад 57% світового промислового виробництва, 69% міжнародної торгівлі, більш як 81% патентів і ліцензій на нову техніку, технології та ноу-хау, майже 90% прямих зарубіжних інвестицій.
Як правило, ТНК — багатогалузеві компанії, їхня діяльність широко диверсифікована. Наприклад, кожна з 500 найбільших ТНК США має в середньому підрозділи в 11 галузях, а найпотужніші охоплюють по 30—50 галузей. У групі 100 провідних промислових компаній Великобританії багатогалузевих 96, Італії — 90, Франції — 84, Німеччини — 78.
Високий рівень концентрації капіталу; 100 найбільших фірм => 60% загального обороту, 50% зайнятих; серед 50-ТИ найбільших ТНК світу - 7 нім-х. Нім-і компанії посідають провідні позиції у світовій та європейській економіці Так. корпорація Daimler-Chrysler вийшла на 7 місце у світі за торговим оборотом - 152,8 млрд евро). Глобальними лідерами с також Volkswagen (автомобілебудування), Siemens (електротехніка та електроніка), Eon (енергетика) та інші. Нім-і ТНК займають провідні позиції у світових рейтингах, поступаючись лише деяким глобальним конкурентам. За даними ЮНКТАД в переліку найбільших ТНК, чиї материнські компанії розміщуються в Нім-і, фігурують 35 концернів; 14 з них відносяться до сфери матеріального вир-ва (автомобільна пром-ті», хімічна галузь, вир-во електронного обладнання). Серед 13 ТНК сфери послуг переважають торговельні корпорації, за ними слідують телекомунікаційні та транспортні концерни. Крім цього, в рейтинг ЮНКТАД включено вісім фін-х і дві страхові ТНК. Конференція ООН з торгівлі і розвитку включила в перелік 100 провідних неф-х корпорацій світу, ранжируваних за обсягами закордонних активів, 13 нім-х концернів. У число 50 провідних фін-х корпорацій входять страховий концерн "Альянц" і банки - "Дойчс Банк АГ" і "Коммсрибанк АГ". П'ять найпопулярніших у світі фірм: "Даймлер-Бенц'", "БМВ", "Фольксваген", а також "Опель" і "Форд'" випускають у Німеччині понад 90% усіх автомобілів. При цьому "Форд" - німецька філія американського концерну "Форд", а "Опель" - дочірнє підприємство американської фірми "Дженерал Моторс". Виробництво автомобілів розкидане по всій Німеччині, але головними центрами автомобільної промисловості є Вольфсбург, Енден, Рюссельсгайм, Брауншвайг, Кельн, Штутгардт, Нюрнберг, Мюнхен.
61.Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
Сучасна Німеччина – одна з найбільш економічно розвинених країн світу. Німеччина поступається за об'ємом ВВП і промислового виробництва з розвинених країн тільки США і Японії. Своїх найбільших партнерів по Європейському Союзу Німеччина перевершує за населенням приблизно на 20–30 %, а за ВВП – у півтора і більше рази.
Помітну роль Німеччини у європейському та світовому господарстві визначає головним чином її промисловість, що базується на високій кваліфікації робочої сили і спеціалізується на випуску високоякісної продукції.
Зовнішньоекономічні зв'язки Німеччини характеризуються тим, що країна є одним із найважливіших експортерів та імпортерів світу. У Німеччині переважає експорт над імпортом, тобто сальдо позтивне, наявний суттєвий профіцит. У 2010 році експорт склав 1,337 млрд.$, а імпорт – 1,120 млдр.$, тобто профіцит становить + 0,217 млрд.$. На відміну від ЄС експорт країни є меншим. Динаміка експортно-імпортних поставок характеризується зростаючою динамікою, що позитивно впливає на економіку країни.
Найбільшою часткою експортованої Німеччиною продукції є продукції машинобудування(22%), хімічної промисловості(16%), машини та устаткування(16%), електронного та оптичного устаткування(14%) та ін.
Партнери-експортери: Франція (9.4%), США (6.8%), Нідерланди (6.6%), Великобританія (6.2%), Італія (6.2%), Китай (5.7%), Австрія (5.5%), Бельгія (4.7%), Швейцарія (4.4%). Імпорт у 2010 році склав 1 120 млрд. $ CША.
Основними партнерами з імпорту є: Нідерланди (8,5%), Китай(8,25), Франція(8,2%), США(59%) та Італія(5,9%). Країна імпортує хімічну промисловість, машина та устаткування, мінеральну продукцію.
Німеччина займає перше місце в Європі за виробництвом суден (Кіль, Гамбург, Бремен, Дуйсбург). Аерокосмічна промисловість виготовляє цивільні та військові літаки, ракетну техніку. Хімічна промисловість є найважливішою галуззю індустрії основних матеріалів і виробництва промислових товарів Німеччини. У Німеччині виділяються два великі райони хімічної промисловості: Північний - Рейн-Вестфалія, де ця галузь базується на переробці вугілля і використанні відходів його коксування, а також імпортної нафти. Значними центрами хімічної промисловості на цій землі є Леверкузен, Кельн. Провідною галуззю Німеччини залишеється машинобудування.
Значне місце у зовнішніх зв’язках Німеччини посідає діяльність на ринку капіталу, причому серед інвестицій переважають капіталовкладення в економічно-розвинуті західноєвропейські країни і США. До самої Німеччини традиційно інвестують капітал США (до 30 % всіх іноземних інвестицій). Близько 20-25 % промислової продукції країни виробляється на підприємствах з участю іноземного капіталу. Також Німеччина є однією з найпривабливіших країн у Європейському Союзі, про це свідчить позитивна динаміка інвестицій, які поступають у країну, у 2011 році сума інвестицій склала 18,2 млрд.$.
Найактивнішими інвесторами в економіку Німеччини є країни Євросоюзу, Швейцарія, США, Китай, Японія.
