58. Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.

Характерними рисами трансформаційної моделі розвитку ФРН наприкінці ХХ століття були: 1. Значна питома вага державного сектору в економіці країни, яка передусім домінувала у таких галузях як інфраструктура, ядерна енергетика, чорна і кольорова металургія, видобуток кам’яного вугілля. Разом з тим приватизація у цих секторах не мала руйнівного характеру, а органічно поєднувалася з іншими за питомою вагою зайнятих у державному секторі економіки й зараз залишалася достатньо високою – близько 10%. 2. Рівень заробітної плати у ФРН був одним з найвищих у світі, проте продуктивність праці відставала від США та деяких європейських країн, що призвело до макроекономічної асиметрії. Суттєво зросла також частка відрахувань з доходів підприємців. Питома вага державних витрат у структурі ВВП серед провідних західних країн становила близько 50%. 3. Соціальні пріоритети Німеччини перш за все відбивалися у трьох основних блоках – страхуванні здоров’я, пенсіях та допомозі по безробіттю. Безробітні у цій країні протягом 32 місяців отримували грошову допомогу в межах ⅔ попередньої зарплати і лише після цього її обсяги починали знижуватися. По суті безкоштовна (для громадян ФРН) середня та вища освіта також мали неабияке значення для соціологізації німецького суспільства. 4. Суворі екологічні вимоги уряду країни щодо промислових відходів призвели до суттєвого покращення оточуючого середовища, проте їх подальше розширення негативно вплинуло на інвестиційний клімат в країні. 5. Демографічна проблема в Німеччині полягає передусім у тому, що країна стрімко наближається до рівня високофлоридизованих держав із значною питомою вагою людей пенсійного віку.

Основними чинниками сучасної соціальної трансформації в новому тисячолітті виявилися: значні соціальні трансферти на дотримання соціальних стандартів у Східній Німеччині; непропорційне зростання приросту отримувачів соціальної допомоги (близько 7% на рік) у той час коли ВВП країни збільшується лише на 1,5%; збільшення до 40% податків на заробітну плату та інші види доходів. За цих умов різниця між реальною сумою, яку отримує “соціальник” та працюючий працівник стає незначною, а відтак стимулів до праці не так вже і багато; невисока ефективність медичного страхування, яка призвела до того що лікарняні каси вже не можуть повною мірою задовольнити процес профілактики та лікування різного роду захворювань внаслідок чого пацієнти мають доплачувати певну суму коштів за кращий “медичний результат”; несприятлива упродовж останніх десяти років кон’юнктура на німецькі товари та послуги; значна регіонально-галузева диференціація господарства ФРН; відплив інвестицій за кордон передусім у сусідні країни ЦСЄ, в яких німецький капітал знаходить кращі ніж в своїй державі умови для отримання прибутків.