54. Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)

Основні характеристики: низький рівень державних соціальних видатків у порівняні з попередніми моделями; низький рівень соціальних видатків балансується частково сильною підтримуючою роллю сімейних зв’язків; соціальні видатки переважно спрямовані на пенсії, існує значна сегментація платежів; соціальна система передбачає захист зайнятості та механізми раннього виходу на пенсію для вилучення певної частини осіб з ринку праці; проф.спілки є важливим елементом у централізованому процесі переговорів щодо зарплат та умов праці; рівень зайнятості, особливо для жінок, є досить низьким.

За рівнем розвитку країни середземноморської моделі посідають досить низькі місця у порівнянні з іншими країнами ЄС. ВВП (% від ЄС) : Італія 12%, Іспанія 9,1%, а Греція 1,6%, Португалія 1,8%.

За Індексом Глобальної Конкурентоспроможності країни займають досить невисокі позиції: Італія - 43 місце, Греція - 90 ,Іспанія – 36 , Португалія – 45. Всім країнам притаманне відставання за показниками стабільності макроекономічного середовища, розвитком фінансового ринку та ефективністю ринку праці. Для Італії та Греції характерною є також низька ефективність державних інституцій.

Для країн середземноморської моделі характерними є надмірні обсяги дефіциту бюджету( Іспанія 5,2%, Португалія 9%, Італія 4%, Греція 10,8%) та державного боргу до ВВП ( Ісп. 68,5%, Порт. 107,8%, Іт. 120,1%, Гр.165,3%), що перевищують Маастрихтські критерії конвергенції (3%; 60%). Кризові явища в економіці та зарегульованість ринку праці призвели до досить високого рівня безробіття: Італія – 10,2%, Греція – 25,4%, Іспанія – 25,8% , Португалія – 15,8% (тоді, як середній показник по ЄС 11,1%).

Проаналізувавши макроекономічне становище країн середземноморської моделі, можна зробити висновок, що саме ця модель є найбільш нестійкою та легко піддається зовнішнім та внутрішнім загрозам та кризовим явищам.

55. Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.

Німеччину відносять до високорозвинутих постіндустріальних країн світу, значення якої у світовій та європейській економіці є досить вагомим. Питома вага країни у виробництві світового ВВП становила 4,6%, у той час коли частка населення Німеччини складала лише 1,4% світового. За обсягами промислового виробництва країна посідає четверте місце у світі після США, Китаю та Японії. У той же час експорт країни становить 10,1% світового, а імпорт – 10,5%. За розрахунками Світового Економічного Форуму Німеччина посідала п’яте місце в світі за індексом мікроекономічної конкуренції, а за індикатором оперативності та стратегічності компаній – не мала рівних. Слід також відзначити, що ФРН посідає третє місце у світі за технологічною потужністю, хоча за Індексом технологічних досягнень вийшла лише на 11-е. За показником Індексу розвитку людського потенціалу країна посідає лише 18-е місце у світі, а за реальною заробітною платою за годину праці значно випереджає США, Японію і більшість європейських країн.

Німеччина має досить міцні позиції в Європейському Союзі, засновником якого вона була. В 2011 році у рейтингу країн щодо загального обсягу ВВП Німеччина займала 4 місце, та 5 місце у рейтингу щодо обсягу ВВП по паритету купівельної спроможності.

Німецькі компанії посідають провідні позиції у світовій та європейській економіці. Так, корпорація Daimler-Chrysler вийшла на сьоме місце в світі за торговим оборотом. Глобальними лідерами є також Volkswagen (автомобілебудування), Siemens (електротехніка та електроніка), Eon (енергетика), Metro (торгівля) та інші.

Німеччина залишається однією з найбільш інноваційних країн у світі за рейтингом ВЕФ. ФРН займає 7 місце за субіндексом GCI інноваційності економіки і має один з найвищих показників у світі щодо патентів на винаходи.Головні чинники інноваційного успіху країни: Захищеність прав власності (особливо інтелектуальної); Інтенсивна співпраця між ВНЗ та промисловістю; Наявність висококваліфікованих науковців та інженерів; Сприятливий клімат для інновацій стимулює значні приватні капіталовкладення у НДВКР; Інноваційна спроможність німецьких компаній є найвищою у світі.