50. Класифікація соц.-економічних моделей в єс за а.Сапіром.

Європейська соціальна модель - це своєрідний кодекс поведінки, заснований на цінностях, які розділяються усіма державами-членами ЄС. Серед таких цінностей слід зазначити наступні: нерозривний зв'язок між економічним розвитком і соціальним прогресом; високий рівень соціального забезпечення; розвинуте трудове законодавство; рівність шансів і боротьба з дискримінацією; виробнича демократія; діалог соціальних партнерів у межах колективно-договірних відносин; достойна оплата праці; соціальна справедливість і солідарність у суспільстві.

Професор А. Сапір виділяє 4 типи ЄСВ: 1. Північна модель (Данія. Фінляндія, Швеція плюс Нідерланди), яка вирізняється високим рівнем соціального захисту та універсальним характером надання допомоги. Ця модель також характеризується сильним фіскальним навантаженням на ринок праці. Високий рівень синдикалізації найманих робітників і розвинута колдоговірна політика забезпечують жорстке регулювання рівня заробітної платні. 2. Англосаксонській моделі (Великобританія, Ірландія) властивий універсальний характер надання соціальної допомоги, власне лише у виняткових випадках, при цьому грошові виплати спрямовані в першу чергу на підтримку людей працездатного віку. Сама система соціальної допомога спрямована на заохочення активності реципієнта у пошуках роботи. Ринок праці характеризується слабкістю профспілок, достатньо сильною диверсифікацією заробітної платні і значною часткою працівників, які отримують низьку заробітну платню. 3. «Візитною карткою» континентальної моделі є побудова соціального захисту на професійно-корпоративній основі. Попри падіння чисельності профспілок в країнах, які репрезентуються континентальну модель, їхня роль в колективно-договірній політиці залишається досить значимою. 4. Нарешті, середземноморська модель (Греція. Італія. Португалія і Іспанія) характеризується переважанням пенсійних виплат у соціальних трансферах, високим ступенем сегментації отримувачів допомоги за їхнім статусом. Система соціального захисту спрямована на витіснення літніх робітників з ринку праці. ЗП у легальному секторі регулюється колективними угодами.

Автор, аналізуючи ці моделі за такими критеріями, як гнучкість ринку праці, рівень бідності, безробіття і т.ін., приходить до висновку про те, що до сучасних викликів глобалізації спроможні адаптуватись лише англосаксонська і північна моделі, тоді як дві інші виявляються неконкурентоспроможними.

51. Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).

«Візитною карткою» континентальної моделі є побудова соціального захисту на професійно-корпоративній основі. Попри падіння чисельності профспілок в країнах, які репрезентуються континентальну модель, їхня роль в колективно-договірній політиці залишається досить значимою.

Країни континентальної (кейнсіанської) моделі мають високий ступінь економічного розвитку. Німеччина та Франція займають значні позиції за обсягами ВВП у світі (4,3% та 3,14%). Щодо ВВП на душу населення, то в середньому на кожну країну припадає приблизно 35- 40 тис.у.е., а у Люксембургу цей показник майже 65 тис.у.е., що є показником високого рівня життя у країні. Якщо аналізувати державний борг, то можна сказати, що майже жодна країна станом на 2012 рік не задовольняє маастрихтських критеріїв : Австрія 72,2%ВВП, Бельгія 98,5%, Німеччина 81,5%, Франція 86,3% і лише Люксембург має досить низький показник у розмірі 20,8%ВВП. Така сама картина спостерігається і стосовно дефіциту державного бюджету. Не перевищує м. критерії у 3%ВВП лише Люксембург (1%ВВП), найбільшим дефіцит є у Франції (7% ВВП). Щодо рівня безробіття по країнах, можна сказати, що показники є нижчими, ніж середні по ЄС (найнижчі у Люкс. та Австр. 4,4%, найвищій у Фр.9,3%).

Аналізуючи секторальний розвиток країн можна побачити, що сфера послуг значно переважає виробництво та СГ. Найбільш розвиненою вона є у Франції 79,5%ВВП та Бельгії 77% ВВП ( у інших країнах цей показник також перевищує 70%). Найбільш виробничими ж у свою чергу є Австрія 29,5%ВВП та Німеччина 28,6%ВВП. СГ є найменш розвиненим сектором для всіх країн моделі, та не перевищує 2%ВВП.

Позиції у рейтингах (2012). HDI: Австрія – 19, Бельгія – 18, Німеччина – 9, Франція – 20, Люксембург – 25. GCI: Австрія – 19, Бельгія – 15, Німеччина – 6, Франція – 18, Люксембург – 13. DBI: Австрія – 32, Бельгія – 28, Німеччина – 19, Франція – 29, Люксембург – 32.

Найбільш розвиненими країнами моделі є Німеччина та Франція. Німецькі компанії-лідери: Daimler-Chrysler – 160 млрд.€ (торг. оборот);

Volkswagen; Siemens; Metro.

Французькі компанії-лідери: Totalfinal, Carrefour, Vivendi Universal, PSA Peugeot Citroen, France Telecom.