- •1.Основні теорії економічної інтеграції.
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3.Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4.Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •5.Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6.Функціональна теорія європейської інтеграції. Неофункціоналізм.
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9) Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •10) Концепція «концентричних кіл»
- •11) Концепція ключових (піонерних) груп
- •12) Концепція вибіркової інтеграції
- •13) Концепція різношвидкісної інтеграції
- •14) Створення єс та основні етапи його розвитку
- •16) Сучасні позиції єс в глобальній економіці
- •17) Цілі та завдання єс
- •18) Лісабонська стратегія єс (2000-2010)
- •19) Стратегія «Європа 2020»
- •20. Договірно-правова основа єс.
- •21. Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс
- •22.Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •23. Значення і структура Угоди про єс.
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •25. Нормативні акти вторинного права: їх класифікація та особливості.
- •26. Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27. Інституційна будова єс, гілки влади.
- •28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •29. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Євр. Парламенту.
- •30. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •31. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •32. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •33. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •34. Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •36. Механізми та інструменти виконання бюджетту єс
- •37. Компліментарна модель фінансування європейських проектів
- •38.Структурні фонди єс та фонд Згуртування
- •39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •40.Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •42. Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна)
- •43. Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова)
- •44. Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку)
- •45. Політики щодо громадян єс
- •46 Монетарна політика Євросоюзу
- •47 Чинники та етапи запровадження євро.
- •48. Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •49. Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •50. Класифікація соц.-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •51. Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •52. Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •53. Сутність та особливості нордичної (скандинавської) моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Норвегія).
- •54. Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
- •55. Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •56. «Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •57. Особливості німецької економічної моделі.
- •58. Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •59. Структура господарства фрн.
- •60.Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •61.Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •62.Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •63.Еволюція французької моделі господарства.
- •64.Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •65.Сучасна структура економіки Франції.
- •66.Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •67. Особливості зовнішньоекономічних звязків Франції
- •68. Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •69. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •70. Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •71. Галузева структура гос-ва Великобританії.
- •72. Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •73. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Великобританії.
- •74.Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •75.Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •76.Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •77.Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •80. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку
- •83.Галузева структура господарства Італії
- •84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії
- •85 Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці
- •86 Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87 Суть та національна специфіка швецької моделі
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки
- •89.Модель Рена-Мейднера та її трансформація
- •90.Позиції нових (з 2004 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •91.Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •92.Польська економічна модель. Особливі позиції країни в єс.
- •93.Модель «шокової терапії» л. Бальцеровича та наслідки її реалізації у Польщі.
- •94.Структура господарства Польщі.
- •95.Угорська економічна модель «градуалізму».
- •96.Структура господарства Угорщини.
- •97.Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс
- •101.Позиції України в європейській економіці.
- •102.Структура зовнішньої торгівлі України з єс.
- •103. Основні напрямки розвитку інвестиційного співробітництва України з єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс.
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з єс.
- •109.Перспективи укладення Угоди про асоціацію України з єс.
- •110.Перспективи укладення Угоди про поглиблену звт між Україною та єс.
- •1. Основні теорії економічної інтеграції.
50. Класифікація соц.-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
Європейська соціальна модель - це своєрідний кодекс поведінки, заснований на цінностях, які розділяються усіма державами-членами ЄС. Серед таких цінностей слід зазначити наступні: нерозривний зв'язок між економічним розвитком і соціальним прогресом; високий рівень соціального забезпечення; розвинуте трудове законодавство; рівність шансів і боротьба з дискримінацією; виробнича демократія; діалог соціальних партнерів у межах колективно-договірних відносин; достойна оплата праці; соціальна справедливість і солідарність у суспільстві.
Професор А. Сапір виділяє 4 типи ЄСВ: 1. Північна модель (Данія. Фінляндія, Швеція плюс Нідерланди), яка вирізняється високим рівнем соціального захисту та універсальним характером надання допомоги. Ця модель також характеризується сильним фіскальним навантаженням на ринок праці. Високий рівень синдикалізації найманих робітників і розвинута колдоговірна політика забезпечують жорстке регулювання рівня заробітної платні. 2. Англосаксонській моделі (Великобританія, Ірландія) властивий універсальний характер надання соціальної допомоги, власне лише у виняткових випадках, при цьому грошові виплати спрямовані в першу чергу на підтримку людей працездатного віку. Сама система соціальної допомога спрямована на заохочення активності реципієнта у пошуках роботи. Ринок праці характеризується слабкістю профспілок, достатньо сильною диверсифікацією заробітної платні і значною часткою працівників, які отримують низьку заробітну платню. 3. «Візитною карткою» континентальної моделі є побудова соціального захисту на професійно-корпоративній основі. Попри падіння чисельності профспілок в країнах, які репрезентуються континентальну модель, їхня роль в колективно-договірній політиці залишається досить значимою. 4. Нарешті, середземноморська модель (Греція. Італія. Португалія і Іспанія) характеризується переважанням пенсійних виплат у соціальних трансферах, високим ступенем сегментації отримувачів допомоги за їхнім статусом. Система соціального захисту спрямована на витіснення літніх робітників з ринку праці. ЗП у легальному секторі регулюється колективними угодами.
Автор, аналізуючи ці моделі за такими критеріями, як гнучкість ринку праці, рівень бідності, безробіття і т.ін., приходить до висновку про те, що до сучасних викликів глобалізації спроможні адаптуватись лише англосаксонська і північна моделі, тоді як дві інші виявляються неконкурентоспроможними.
51. Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
«Візитною карткою» континентальної моделі є побудова соціального захисту на професійно-корпоративній основі. Попри падіння чисельності профспілок в країнах, які репрезентуються континентальну модель, їхня роль в колективно-договірній політиці залишається досить значимою.
Країни континентальної (кейнсіанської) моделі мають високий ступінь економічного розвитку. Німеччина та Франція займають значні позиції за обсягами ВВП у світі (4,3% та 3,14%). Щодо ВВП на душу населення, то в середньому на кожну країну припадає приблизно 35- 40 тис.у.е., а у Люксембургу цей показник майже 65 тис.у.е., що є показником високого рівня життя у країні. Якщо аналізувати державний борг, то можна сказати, що майже жодна країна станом на 2012 рік не задовольняє маастрихтських критеріїв : Австрія 72,2%ВВП, Бельгія 98,5%, Німеччина 81,5%, Франція 86,3% і лише Люксембург має досить низький показник у розмірі 20,8%ВВП. Така сама картина спостерігається і стосовно дефіциту державного бюджету. Не перевищує м. критерії у 3%ВВП лише Люксембург (1%ВВП), найбільшим дефіцит є у Франції (7% ВВП). Щодо рівня безробіття по країнах, можна сказати, що показники є нижчими, ніж середні по ЄС (найнижчі у Люкс. та Австр. 4,4%, найвищій у Фр.9,3%).
Аналізуючи секторальний розвиток країн можна побачити, що сфера послуг значно переважає виробництво та СГ. Найбільш розвиненою вона є у Франції 79,5%ВВП та Бельгії 77% ВВП ( у інших країнах цей показник також перевищує 70%). Найбільш виробничими ж у свою чергу є Австрія 29,5%ВВП та Німеччина 28,6%ВВП. СГ є найменш розвиненим сектором для всіх країн моделі, та не перевищує 2%ВВП.
Позиції у рейтингах (2012). HDI: Австрія – 19, Бельгія – 18, Німеччина – 9, Франція – 20, Люксембург – 25. GCI: Австрія – 19, Бельгія – 15, Німеччина – 6, Франція – 18, Люксембург – 13. DBI: Австрія – 32, Бельгія – 28, Німеччина – 19, Франція – 29, Люксембург – 32.
Найбільш розвиненими країнами моделі є Німеччина та Франція. Німецькі компанії-лідери: Daimler-Chrysler – 160 млрд.€ (торг. оборот);
Volkswagen; Siemens; Metro.
Французькі компанії-лідери: Totalfinal, Carrefour, Vivendi Universal, PSA Peugeot Citroen, France Telecom.
