43. Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова)

САП (Спільна аграрна політика) 1. соціальна значущість сільського господарства; 2. інтервенціоністстька політика;3. пряма допомога; 4. європейська модель с/г (3% ВВП; 5% сукупної робочої сили (ЄС-15); витрати на харчування – 12% Німеччина; 23% - Греція); 5. принципи САП: - фінансова солідарність; - ринкова єдність; - формування цін: орієнтовна (яловичина), цільова (цукор), стандартна (тютюн); вплив якості.

Європейський фонд управління та забезпечення в сільському господарстві (засн. в 1958 р. – з 2007 р. видозмінена діяльність). - нова модель сільськогосподарської політики.

Енергетична: - Європейський договорів щодо енергетичної хартії (1994); - співпраця в енергетичному секторі; - рамкова програма дій в енергетичному секторі (1998-2002); - транзит енергії; - лібералізація енергетичного та газового секторів; - диференціація поглядів щодо ядерної енергії; - нові підходи до енергетики (2007).

Технологічна політика: - розвиток інновацій; - технології інформаційного суспільства; - підтримка нової економіки (біотехнології, нанотехнології, комп'ютерні технології); - значення Шостої та Сьомої рамкових угод

Промислова політика:

Промислова політика спрямована на підвищення конкурентоспроможності промисловості країни ЄС. Для цього створюються такі умови: сприяння структурній перебудові відповідно до науково-технічного прогресу; заохочення ініціативи і розвитку підприємництва, особливо малих і середніх підприємств; сприяння співпраці між підприємствами; стимулювання інноваційної політики, впровадження наукових досліджень і нової технології у виробництво. Розроблено документи щодо організації НДДКР, технічної стандартизації, Європейського господарського права, утворення єдиної системи енергопостачання й телекомунікацій та ін. Ці програми називаються «Прагматичною ринковою промисловою політикою»

44. Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку)

Торговельна політика: - 60% торгівлі здійснюється між країнами ЄС - збалансування взаємних переваг; - антидемпінгове мито; - захист від демпінгового імпорту; - захист від субсидованого імпорту; - експортно-кредитне страхування.

Допомога з розвитку: - прагнення до солідарності; - потужний механізм допомоги (Європейський інвестиційний банк, Євр. фонд розвитку) - Ломеська конвенція (1989) між ЄЕСп та АКТ (Африка, Карибські, Тихоокеанські країни); - стратегія підтримки країни; - гуманітарна допомога ЄС (боротьба з голодом і хворобами).

45. Політики щодо громадян єс

Захисту прав громадян: - спільні політики щодо: прав в'їзду та проживання в державах-членах, вільного руху робочої сили, свободи підприємницької діяльності і на­дання послуг фізичними особами та підприємцями, щодо заочного навчання, захисту довкілля та прав споживачів. - підвищення життєвих стандартів громадян - дотримання прав робітників: навчання, відповідне до технічного прогресу, при­стойні заробітну плату та життєві умови, а також соціальний захист, що покри­ває життєві ризики, випадки хвороби, безробіття та старість

Інформаційна: - розробка спільної політики щодо інформування й навчання громадськості про європейські справи. - запровадження в школах практи­ку викладання історії, інституційної основи та цілей європейської інтеграції. (з метою ознайомлення, а не залучення)

Культурна:

Культурна діяльність ЄС слушно акцентує увагу на культурному розмаїтті націй, що складають Союз, радше ніж на зусиллях з розвитку спільної культури. Водночас національна культурна ідентичність має не відтінювати спільну культурну спадщину європейських народів. Формування спільної культурної спадщини є час­тиною процесу розбудови дедалі тіснішого союзу між народами Європи. Слушний історичний вимір насамперед може сприяти поліпшенню взаєморозуміння культур європейських народів.

Аудіовізуальна: - Вдосконалення сис­тему поширення європейської продукції, виробленої поза межами ЄС, - за­охочення приватних інвестицій у євр. аудіовізуальний сектор на іноземних ринках, - організацію всеєвропейської премії в аудіовізуальній сфері й стимулювання роботи цифрового телебачення в конкурентних умовах- адаптація права Спільноти до сучасних умов існування цифро­вих технологій та розвитку інтернету.

Охорони здоров’я: - доопрацювання положення Директиви про загальну безпеку продукції - поглиблення співпрацю з державами-членами задля відстеження ри­зиків - імплементація відповідних норм у національні законодавства - підвищення ефективності роботи наукових установ - захист споживачів від наслідків некоректного бізнесу через уніфіковані заходи.