2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном: практичне втілення в єс

Тінберген, 70-ті: «Негативна інтеграція» означає просте усунення бар'єрів на шляху транскордонного переміщення товарів, послуг і чинників виробництва, що призводить до зниження цін, підвищення якості товарів та послуг. «Позитивна інтеграція» - це процес прийняття наднаціональних законів і створення спільних інституцій, що забезпечують координацію економічної політики і суттєво пришвидшують мобільність чинників виробництва.

Саме з останньої випливала ідея щодо етапності усунення митних бар’єрів та прийняття відповідних законів і створення інституцій (наднаціональних структур), які потім трансформувалася в основні постулати теорії європейського інституціоналізму. Отже теорія Тінбергена стала певною мірою теоретичним підґрунтям для створення та розширення повноважень наднаціональних інституцій ЄС. Так, у грудні 1974 р. було скликано Паризький саміт, де було прийняте рішення про створення Європейської Ради як головної політичної інституції Співтовариства, в компетентність якого входили всі сфери співробітництва країн-членів. Крім того, Єдиний Європейський Акт (1986 р.), Амстердамський (1997 р.), Ніццький (2000) та Лісабонський (2007) договори продовжували розширювати повноваження ЄК, ЄП, Ради міністрів ЄС тощо.

3.Форми економічної інтеграції за б.Баласою

Згідно теорії Б.Баласси, конвергенція країн в межах інтеграційного формування проходить певну послідовність стадій:

1)   зона вільної торгівлі;( За такого режиму всі члени угруповання взаємно скасовують мито на товари та послуги, що надходять у сферу зовнішньої торгівлі країн-учасниць.)

2)   митний союз;( Крім скасування мита на торгівлю між країнами-членами, угруповання виробляє і застосовує єдиний митний тариф у торгівлі з іншими країнами.)

3)   спільний ринок;( третя форма економічної інтеграції — передбачає "чотири свободи", тобто вільний рух товарів, робочої сили, капіталу, а також вільне створення центрів підприємницької діяльності.)

4)   економічний союз;( Є найбільш складною формою міждержавної економічної інтеграції, що сполучає всі вищевказані форми із проведенням загальної економічної й валютно-фінансової політики.)

5)   повна економічна інтеграція.( Вона передбачає відмову від більшості суверенних прав.)

Інтеграція в ЄС – найвища у світі, проте зараз є дилема: подальше розширення складу ЄС, чи поглиблення внутрішньої інтеграції (тобто екстенсивний чи інтенсивний шлях розвитку цього найбільшого у світі угруповання).

Країни Європейського Союзу пройшли всі етапи свого розвитку і зараз опинилися перед дилемою: чи подальше розширення складу ЄС, чи поглиблення внутрішньої інтеграції, тобто екстенсивний чи інтенсивний шлях розвитку цього найбільшого у світі угруповання. Це змусило багатьох науковців з країн ЄС теоретично визначити нові шляхи удосконалення внутрішнього механізму функціонування цієї організації, яка все більше нагадувала модель централізованого планування та регулювання міжкраїнових пропорцій, а також зайнятися обґрунтуванням доцільних меж розширення Євросоюзу через високі темпи зростання флоридизації населення в країнах Старої Європи.

Зона преференційної торгівлі – зона з пільговим торговельним режимом, коли дві або декілька країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів в торгівлі з іншими країнами.(зниження внутрішніх тарифів)