
- •1.Основні теорії економічної інтеграції.
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3.Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4.Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •5.Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6.Функціональна теорія європейської інтеграції. Неофункціоналізм.
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9) Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •10) Концепція «концентричних кіл»
- •11) Концепція ключових (піонерних) груп
- •12) Концепція вибіркової інтеграції
- •13) Концепція різношвидкісної інтеграції
- •14) Створення єс та основні етапи його розвитку
- •16) Сучасні позиції єс в глобальній економіці
- •17) Цілі та завдання єс
- •18) Лісабонська стратегія єс (2000-2010)
- •19) Стратегія «Європа 2020»
- •20. Договірно-правова основа єс.
- •21. Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс
- •22.Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •23. Значення і структура Угоди про єс.
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •25. Нормативні акти вторинного права: їх класифікація та особливості.
- •26. Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27. Інституційна будова єс, гілки влади.
- •28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •29. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Євр. Парламенту.
- •30. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •31. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •32. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •33. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •34. Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •36. Механізми та інструменти виконання бюджетту єс
- •37. Компліментарна модель фінансування європейських проектів
- •38.Структурні фонди єс та фонд Згуртування
- •39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •40.Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •42. Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна)
- •43. Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова)
- •44. Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку)
- •45. Політики щодо громадян єс
- •46 Монетарна політика Євросоюзу
- •47 Чинники та етапи запровадження євро.
- •48. Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •49. Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •50. Класифікація соц.-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •51. Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •52. Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •53. Сутність та особливості нордичної (скандинавської) моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Норвегія).
- •54. Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
- •55. Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •56. «Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •57. Особливості німецької економічної моделі.
- •58. Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •59. Структура господарства фрн.
- •60.Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •61.Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •62.Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •63.Еволюція французької моделі господарства.
- •64.Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •65.Сучасна структура економіки Франції.
- •66.Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •67. Особливості зовнішньоекономічних звязків Франції
- •68. Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •69. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •70. Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •71. Галузева структура гос-ва Великобританії.
- •72. Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •73. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Великобританії.
- •74.Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •75.Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •76.Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •77.Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •80. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку
- •83.Галузева структура господарства Італії
- •84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії
- •85 Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці
- •86 Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87 Суть та національна специфіка швецької моделі
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки
- •89.Модель Рена-Мейднера та її трансформація
- •90.Позиції нових (з 2004 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •91.Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •92.Польська економічна модель. Особливі позиції країни в єс.
- •93.Модель «шокової терапії» л. Бальцеровича та наслідки її реалізації у Польщі.
- •94.Структура господарства Польщі.
- •95.Угорська економічна модель «градуалізму».
- •96.Структура господарства Угорщини.
- •97.Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс
- •101.Позиції України в європейській економіці.
- •102.Структура зовнішньої торгівлі України з єс.
- •103. Основні напрямки розвитку інвестиційного співробітництва України з єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс.
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з єс.
- •109.Перспективи укладення Угоди про асоціацію України з єс.
- •110.Перспективи укладення Угоди про поглиблену звт між Україною та єс.
- •1. Основні теорії економічної інтеграції.
40.Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
29 июня Европейская комиссия представила свое предложение относительно размера и структуры долгосрочного бюджета ЕС на период 2014-2020 гг. — так называемый Многолетний финансовый план.Таким образом, Комиссия определила, что размер бюджета на следующий после 2013 г. период составит 1,025 млрд. евро — или 1,05% от валового национального дохода (ВНД) ЕС, что на 5% больше в сравнении с текущим периодом 2007-2013 гг., на который размер бюджета составил 975 млрд. евро, или 1% от ВНД ЕС.Ниже мы привели наши комментарии
к предложениям и указали на некоторые недочеты работы национальных министерств и, что важно, общественных организаций, основной целью работы которых является обеспечение того, чтобы уроки прошлого были усвоены, и наконец был сформирован бюджет, который можно будет назвать устойчивым.
Терминология и цифры Бюджет категории «разумный и комплексный рост» включает фонды, предназначенные
на реализацию европейской Политики сплочения, доля которых составляет 336 млрд.
евро, или 33% всего бюджета. Текущий бюд-
жет фондов сплочения несколько больше — 344 млрд. евро, или 36%.Был разработан новый фонд под названием «Соединение Европы», предназначенный на финансирование трансграничных инфраструк-турных проектов в области транспорта, энерге-тики, информационных технологий и телеком-муникаций, размером 50 млрд. евро с учетом 10 млрд. евро, выделенных на цели Фонда сплочения, который будет использоваться вместо текущих бюджетов TEN-T и TEN-E.Предложение по сфере регионального развития предусматривает выдачу финансирования в размере 39 млрд. евро переходным регионам, которые являются новой категорией получателей, заменившей старый «ме-
ханизм поэтапного внедрения — поэтапного выведения». По этой схеме регионы с ВВП на душу населения в среднем ниже 90%, но выше 75%, имеют право на доступ к структурным фондам.Для стимулирования исследований и инноваций Комиссия предложила выделить 80 млрд. евро на реализацию новой програм-
мы «Горизонт-2020» — существенная разница по сравнению с бюджетом в 50 млрд. евро, выделенным на текущую седьмую программу на период 2007-2013 гг. На цели образования, обучения и нужды молодежи была выделена сумма в размере 15,2 млрд. евро, что на 70%
соответствующей суммы, выделенной на пе-
риод 2007-2013 гг.На цели развития сельского и рыбного
хозяйства и благоустройства сельской местности было выделено 383 млрд. евро, что составляет около 37% от общих объемов финансирования. В период с 2007 по 2013 г. этот показатель составлял 43%.Финансирование рыночных схем и прямая помощь работникам сельского хозяйства составит 282 млрд. евро, или 28% от общего
объема финансирования. В 2007-2013 гг. этот показатель составлял 34%. На цели сельского развития было выделено 90 млрд. евро, как и в прошлом периоде.
Кроме того, предложено сократить разрыв между уровнем прямых отчислений различным государствам-членам, т.е. между получателями сельскохозяйственных субсидий в старых и новых государствах-членах, поскольку прямые отчисления связаны с историческими
производственными аспектами и существенно различаются (например, в 2013 г. средний размер прямого платежа на гектар земли и на одного получателя составил 94,7 евро в Латвии и 475,5 евро в Нидерландах, а в среднем по ЕС — 269,1 евро). В государствах-членах,
в которых средний уровень прямых отчислений составляет менее 90%, этот разрыв будет сокращен на треть.Был создан новый антикризисный резерв
в размере 3,5 млрд. евро для сельскохозяйственного сектора, и, кроме того, фермеры смогут получать финансирование из Европейского фонда глобализации, предназначенного на предоставление помощи фермерам, которых затронула глобализация