- •1.Основні теорії економічної інтеграції.
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3.Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4.Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •5.Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6.Функціональна теорія європейської інтеграції. Неофункціоналізм.
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9) Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •10) Концепція «концентричних кіл»
- •11) Концепція ключових (піонерних) груп
- •12) Концепція вибіркової інтеграції
- •13) Концепція різношвидкісної інтеграції
- •14) Створення єс та основні етапи його розвитку
- •16) Сучасні позиції єс в глобальній економіці
- •17) Цілі та завдання єс
- •18) Лісабонська стратегія єс (2000-2010)
- •19) Стратегія «Європа 2020»
- •20. Договірно-правова основа єс.
- •21. Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс
- •22.Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •23. Значення і структура Угоди про єс.
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •25. Нормативні акти вторинного права: їх класифікація та особливості.
- •26. Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27. Інституційна будова єс, гілки влади.
- •28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •29. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Євр. Парламенту.
- •30. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •31. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •32. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •33. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •34. Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •36. Механізми та інструменти виконання бюджетту єс
- •37. Компліментарна модель фінансування європейських проектів
- •38.Структурні фонди єс та фонд Згуртування
- •39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •40.Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •42. Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна)
- •43. Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова)
- •44. Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку)
- •45. Політики щодо громадян єс
- •46 Монетарна політика Євросоюзу
- •47 Чинники та етапи запровадження євро.
- •48. Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •49. Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •50. Класифікація соц.-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •51. Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •52. Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •53. Сутність та особливості нордичної (скандинавської) моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Норвегія).
- •54. Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
- •55. Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •56. «Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •57. Особливості німецької економічної моделі.
- •58. Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •59. Структура господарства фрн.
- •60.Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •61.Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •62.Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •63.Еволюція французької моделі господарства.
- •64.Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •65.Сучасна структура економіки Франції.
- •66.Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •67. Особливості зовнішньоекономічних звязків Франції
- •68. Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •69. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •70. Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •71. Галузева структура гос-ва Великобританії.
- •72. Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •73. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Великобританії.
- •74.Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •75.Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •76.Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •77.Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •80. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку
- •83.Галузева структура господарства Італії
- •84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії
- •85 Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці
- •86 Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87 Суть та національна специфіка швецької моделі
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки
- •89.Модель Рена-Мейднера та її трансформація
- •90.Позиції нових (з 2004 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •91.Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •92.Польська економічна модель. Особливі позиції країни в єс.
- •93.Модель «шокової терапії» л. Бальцеровича та наслідки її реалізації у Польщі.
- •94.Структура господарства Польщі.
- •95.Угорська економічна модель «градуалізму».
- •96.Структура господарства Угорщини.
- •97.Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс
- •101.Позиції України в європейській економіці.
- •102.Структура зовнішньої торгівлі України з єс.
- •103. Основні напрямки розвитку інвестиційного співробітництва України з єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс.
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з єс.
- •109.Перспективи укладення Угоди про асоціацію України з єс.
- •110.Перспективи укладення Угоди про поглиблену звт між Україною та єс.
- •1. Основні теорії економічної інтеграції.
39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
Фінансова перспектива Європейської Комісії – це документ, що описує менеджмент системи фінансування Європейського Союзу. Документ розроблено для надання допомоги бізнесу та громадам по всій Європі, включаючи 27 країн-членів ЄС. Діюча Фінансова перспектива охоплює сім років – з 2007 року до 2013 року і стосується всього ЄС. Новий Рамковий документ з фінансування забезпечує фінансові засоби, необхідні для ефективного та рівномірного реагування на майбутні внутрішні та зовнішні виклики.Рамковий фінансовий документ– це бага-торічний план витрат, що перекладає політичні пріоритети ЄС у вигляді фінансів. Пріоритети Рамкового фінансового документу на 2007-2013 рр.:
Підтримка сталого розвитку. Заповнення внутрішнього ринку та мобілізація різноманітних видів політики (економічної, соціальної, захисту довкілля). Сюди також відносяться такі цілі яr конкурентноздатність, згуртованість, захист природних ресурсів та
управління ними. На період 2007-2013 рр. інструменти фінансування цілей були затверджені 5-ма постановами Ради ЄС та Європейського парламенту:
Передвступна допомога: ЄС надає фінансування країнам-кандидатам та потенційним кандидатам для підтримки їхніх зусиль щодо впровадження реформ. Фінансування доступне через Інструмент підтримки майбутніх членів (IPA).Зовнішня допомога спрямована накраїни, що не є членами Союзу, її метою є підтримка різноманітних реформ,країн і регіонів, що перебувають у кризі. Фінансування доступне через такі інструменти: Інструмент співпраці з індустріальними країнами, (ICIC), (ENPI), Інструменти стабільності, гуманітарної допомоги, Європейський фонд розвитку та Макрофінансову допомогу.Регіональна допомога: більша частина витрат та фінансування регіонального розвитку країн-членів для досягнення економічного та соціального процвітання та зменшення різниці в розвитку між регіонами.Фінансування доступне через такі інструменти:
Європейський фонд регіонального розвитку (ЄФРР), Європейський соціальний фонд та Фонд згуртування.
Природні ресурси: природні ресурси охоплюють декілька можливостей фінансування у сфері сільського господарства,сільського розвитку, навколишнього середовища та рибальства. Фінансування доступне через декілька інструментів, а саме через: Європейський сільськогосподарський фонд гарантій, Європейський сільськогосподарський фонд регіо-
нального розвитку, Європейський фонд рибальства (EFF),
LIFE + Фінансовий інструмент для захисту довкілля.
Програми ЄС: так звані Програми спільноти – ЄС надає фінансову допомогу через ряд програм ЄС у різноманітнихсферах, серед яких: дослідження, конкурентноздатність та інновації, ЗМІ, освіта, охорона здоров’я, молодь, культура тощо. Участь можуть братирізні організації, структури та компанії з усіх країн-членів, а також з країн, які не є членами ЄС на основі їхніх договорів з ЄС. Фінансування доступне через такі інструменти та програми: Фінансовий інструмент цивільного захисту, Сьому рамкову програму, Програму підтримки конкурентноздатності та інновацій економіки і Культурну програму 2007–2013 рр. розвитку бюджетної системи ЄС відзначаються більш жорстким обмеженням видаткової частини бюджету (на рівні 1 % ВНД ЄС), впровадженням додаткових правил коригування негативних нетто-балансів у бюджеті ЄС для окремих країн-членів, створенням нових і деяким реформуванням наявних фондів, подальшим посиленням політики згуртування і зменшенням значення спільної сільськогосподарської політики. Відбулося також зменшення кількості категорій видатків у новій фінансовій перспективі з семи до п’яти, що покращило можливості «маневрування» коштами в межах однієї категорії під час прийняття щорічних бюджетів ЄС. Знаменною подією цього періоду стало набуття чинності Лісабонської угоди, яка внесла зміни до процедури прийняття щорічних бюджетів і деякі інші корективи до бюджетної практики ЄС
