- •1.Основні теорії економічної інтеграції.
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3.Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4.Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •5.Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6.Функціональна теорія європейської інтеграції. Неофункціоналізм.
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9) Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •10) Концепція «концентричних кіл»
- •11) Концепція ключових (піонерних) груп
- •12) Концепція вибіркової інтеграції
- •13) Концепція різношвидкісної інтеграції
- •14) Створення єс та основні етапи його розвитку
- •16) Сучасні позиції єс в глобальній економіці
- •17) Цілі та завдання єс
- •18) Лісабонська стратегія єс (2000-2010)
- •19) Стратегія «Європа 2020»
- •20. Договірно-правова основа єс.
- •21. Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс
- •22.Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •23. Значення і структура Угоди про єс.
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •25. Нормативні акти вторинного права: їх класифікація та особливості.
- •26. Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27. Інституційна будова єс, гілки влади.
- •28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •29. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Євр. Парламенту.
- •30. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •31. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •32. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •33. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •34. Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •36. Механізми та інструменти виконання бюджетту єс
- •37. Компліментарна модель фінансування європейських проектів
- •38.Структурні фонди єс та фонд Згуртування
- •39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •40.Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •42. Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна)
- •43. Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова)
- •44. Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку)
- •45. Політики щодо громадян єс
- •46 Монетарна політика Євросоюзу
- •47 Чинники та етапи запровадження євро.
- •48. Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •49. Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •50. Класифікація соц.-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •51. Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •52. Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •53. Сутність та особливості нордичної (скандинавської) моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Норвегія).
- •54. Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
- •55. Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •56. «Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •57. Особливості німецької економічної моделі.
- •58. Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •59. Структура господарства фрн.
- •60.Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •61.Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •62.Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •63.Еволюція французької моделі господарства.
- •64.Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •65.Сучасна структура економіки Франції.
- •66.Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •67. Особливості зовнішньоекономічних звязків Франції
- •68. Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •69. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •70. Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •71. Галузева структура гос-ва Великобританії.
- •72. Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •73. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Великобританії.
- •74.Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •75.Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •76.Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •77.Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •80. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку
- •83.Галузева структура господарства Італії
- •84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії
- •85 Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці
- •86 Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87 Суть та національна специфіка швецької моделі
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки
- •89.Модель Рена-Мейднера та її трансформація
- •90.Позиції нових (з 2004 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •91.Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •92.Польська економічна модель. Особливі позиції країни в єс.
- •93.Модель «шокової терапії» л. Бальцеровича та наслідки її реалізації у Польщі.
- •94.Структура господарства Польщі.
- •95.Угорська економічна модель «градуалізму».
- •96.Структура господарства Угорщини.
- •97.Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс
- •101.Позиції України в європейській економіці.
- •102.Структура зовнішньої торгівлі України з єс.
- •103. Основні напрямки розвитку інвестиційного співробітництва України з єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс.
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з єс.
- •109.Перспективи укладення Угоди про асоціацію України з єс.
- •110.Перспективи укладення Угоди про поглиблену звт між Україною та єс.
- •1. Основні теорії економічної інтеграції.
36. Механізми та інструменти виконання бюджетту єс
Порядок застосування 2007-13 фінансового механізму викладений в міжвідомчій угоді 2006 р. між Європейським Парламентом, Радою та Комісією. Ця угода включає в себе правила про коригуванню (річне або іншим чином) і перегляду фінансової бази. На початку кожного фінансового року, Комісія робить технічне регулювання фінансової основи для наступного року. Це робиться по 2 причинам:
1.Фінансова основа виражається в постійних цінах (щороку регулюється з урахуванням інфляції, так що кожна стаття видатків зберігає свою первісну купівельну спроможність.)
2.Верхня межа оплати асигнувань виражається у відсотках від ВНД і тому повинні бути здійснені оновлення з урахуванням реальної економічної діяльності.
В процесі здійснення контролю, комісія може перевірити, чи є сума власних ресурсів достатньою для покриття загальної суми асигнувань до сплати. Технічне регулювання базується на найактуальніших показниках, таким чином, економічні прогнози доступні для перегляду вже весною, до того як проект бюджету на наступний рік буде прийнятий комісією.
Остаточна відповідальність за виконання бюджету покладається на Європейську комісію
Загалом Комісія може управляти виплатами з бюджету 4 осн. способами
Централізоване пряме управління (кошти безпосередньо витрачаються співробітниками Комісії (присудження грантів; моніторинг діяльності)
Централізоване непряме управління ( зовнішнє управління, переважно здійснюється агентствами у випадку коли комісія не може контролювати викон. Б. )
Загальний менеджмент (виконання бюджету покладається на країни ЄС)
Децентралізоване управління
Спільне управління
У кожному з цих випадків Комісія повинна зберігати жорсткий контроль над процесом виконання бюджету та вживати необхідні заходи з метою дотримання принципу розумного фінансового управління.Крім того, в компетенцію Комісії входить право регулювати грошову готівку в казні ЄС протягом року і вимагати від країн-учасниць дострокового внесення належних з них сум для покриття тимчасових касових розривів. Вона зобов'язана заздалегідь попередити Раду про можливий брак фінансових коштів а Рада зобов'язана у цьому випадку прийняти відповідне рішення - або про скороченні витрат, або про перекладення додаткових витрат на країни-учасниці. Практичне виконання бюджету покладено на чиновників Комісії, кожен з яких виконує різні функції окремо і незалежно від інших. Дозвіл на виділення коштів в рамках,установлених бюджетом та фінансовими регламентами, робиться уповноваженим на це чиновником. Внутрішній контроль і аудит здійснює фінансовий контролер, який перевіряє правильність видачі дозволів на переказ коштів, а також повноту надходжень коштів до єдиного бюджету.
В цілому, виконання бюджету проходить у декілька стадій. Протягом фінансового року Комісія повідомляє Парламент, Рада та Палату аудиторів про виконання бюджету, надаючи щомісяця і щокварталу звіт про доходи і видатки (публікуються на офіційному сайті). Щороку Бухгалтера комісії повинні складати річну звітність для ЄС і для Комісії, річна звітність ЄС складається з
фінансової звітності (та замітки)
консолідованих звітів про виконання бюджету.
Часові рамки для підготовки і публікації річної звітності закладені у фінансовому становищі:
Попередні рахунки підготовлені і направлені до суду аудиторів для аудиту до 31 березня.Остаточні рахунки потім затверджуються Комісією і відправляються до Рахункової Палати – Парламенту і Ради- до 31 липня
До кінця березня кожного року кожна комісія Генеральний директорату повинна пред'явити звіт про свою діяльність за попередній фінансовий рік, який включає в себе: 1.Отримані результати 2. доповідь Комісії про ефективність виконання ГД 3.ГД річний звіт і фінансову звітність.
Щорічні звіти про діяльність розглядаються уповноваженими в оцінці фінансового становища Комісії. Вони також дивляться на річний звіт внутрішнього аудитора, а також документи про роботу системи внутрішнього контролю. Потім готують резюме "зведену доповідь" – виправляють наявні помилки. Цей звіт направляють до Парламенту і Ради, він є одним з основних документів, що використовуються в Європейському суді аудиторів для підготовки щорічного звіту про впевненість, що оцінює керівництво ЄС. Комісія використовує подвійну систему обліку, яка включає в себе:
бюджетні рахунки – надають докладний звіт про виконання бюджету
загальні рахунки - використовуються для підготовки балансу і економічного результату (фінансової) звітності. Загальні облікові записи дають уявлення про активи бюджету ЄС та зобов'язання, тому що вони підтримують використання принципу нарахування бухгалтерського обліку: Таким чином, угоди реєструються, коли вони понесені, не обов'язково, коли гроші виплачені або отримані.
На загальну Палату аудиторів покладена відповідальність за ревізію бюджету ЄС та операційного бюджету ЄОВС. Палата здійснює позавідомчу ревізію бюджетних рахунків.
Члени Палати призначаються на шестирічний термін Радою після консультацій з Парламентом. Зі свого складу вони обирають голову Палати строком на три роки. Члени Палати повністю незалежні у виконанні своїх обов'язків і виконуючи їх, вони не домагається та не приймають інструкцій ні від національних урядів, ні від якихось інших органів. Палата має право перевіряти рахунки не тільки у всіх інститутах Співтовариства, але і рахунки ЄС в країнах-членах. При цьому Палата може залучати для контролю національні контролюючі органи та компетентних службовців національних державних департаментів.
Генеральний директорат відіграє важливу роль у прийнятті бюджету і його виконанні
Надає допомогу у визначенні правил для фінансового управління (переглядається кожні 3 роки)
1.встановлює стандарти внутрішнього контролю
2.управляє системою бухгалтерського обліку і готує річний звіт
Завданням ГД з питань бюджету – забезпечення за рахунок бюджетних органів – Європейський парламент і Рада Міністрів- ресурсами, необхідними для здійснення політик ЄС. ГД (5 управлінь+ 420 співробітників, також включає в себе бухгалтерію комісії, яка складає фінансову звітність союзу (рахунки комісії та консолідовану звітність європейських інститутів)). Попри те що ГД не бере участі в управлінні асигнуваннями (що роблять оперативні департаменти Комісії) – він відповідає за збір «власних ресурсів» з держав-членів.