- •1.Основні теорії економічної інтеграції.
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3.Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4.Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •5.Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6.Функціональна теорія європейської інтеграції. Неофункціоналізм.
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9) Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •10) Концепція «концентричних кіл»
- •11) Концепція ключових (піонерних) груп
- •12) Концепція вибіркової інтеграції
- •13) Концепція різношвидкісної інтеграції
- •14) Створення єс та основні етапи його розвитку
- •16) Сучасні позиції єс в глобальній економіці
- •17) Цілі та завдання єс
- •18) Лісабонська стратегія єс (2000-2010)
- •19) Стратегія «Європа 2020»
- •20. Договірно-правова основа єс.
- •21. Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс
- •22.Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •23. Значення і структура Угоди про єс.
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •25. Нормативні акти вторинного права: їх класифікація та особливості.
- •26. Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27. Інституційна будова єс, гілки влади.
- •28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •29. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Євр. Парламенту.
- •30. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •31. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •32. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •33. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •34. Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •36. Механізми та інструменти виконання бюджетту єс
- •37. Компліментарна модель фінансування європейських проектів
- •38.Структурні фонди єс та фонд Згуртування
- •39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •40.Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •42. Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна)
- •43. Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова)
- •44. Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку)
- •45. Політики щодо громадян єс
- •46 Монетарна політика Євросоюзу
- •47 Чинники та етапи запровадження євро.
- •48. Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •49. Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •50. Класифікація соц.-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •51. Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •52. Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •53. Сутність та особливості нордичної (скандинавської) моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Норвегія).
- •54. Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
- •55. Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •56. «Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •57. Особливості німецької економічної моделі.
- •58. Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •59. Структура господарства фрн.
- •60.Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •61.Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •62.Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •63.Еволюція французької моделі господарства.
- •64.Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •65.Сучасна структура економіки Франції.
- •66.Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •67. Особливості зовнішньоекономічних звязків Франції
- •68. Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •69. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •70. Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •71. Галузева структура гос-ва Великобританії.
- •72. Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •73. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Великобританії.
- •74.Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •75.Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •76.Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •77.Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •80. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку
- •83.Галузева структура господарства Італії
- •84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії
- •85 Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці
- •86 Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87 Суть та національна специфіка швецької моделі
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки
- •89.Модель Рена-Мейднера та її трансформація
- •90.Позиції нових (з 2004 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •91.Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •92.Польська економічна модель. Особливі позиції країни в єс.
- •93.Модель «шокової терапії» л. Бальцеровича та наслідки її реалізації у Польщі.
- •94.Структура господарства Польщі.
- •95.Угорська економічна модель «градуалізму».
- •96.Структура господарства Угорщини.
- •97.Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс
- •101.Позиції України в європейській економіці.
- •102.Структура зовнішньої торгівлі України з єс.
- •103. Основні напрямки розвитку інвестиційного співробітництва України з єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс.
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з єс.
- •109.Перспективи укладення Угоди про асоціацію України з єс.
- •110.Перспективи укладення Угоди про поглиблену звт між Україною та єс.
- •1. Основні теорії економічної інтеграції.
27. Інституційна будова єс, гілки влади.
Європейська Рада Скликається двічі на рік у складі глав держав і урядів (згідно з Лісабонським договором стає повноцінним інститутом ЄС)
Комісія ЄС (КЄС)Виконавчий орган складається з 27 членів комісії, які призначаються урядами країн-членів ЄС за встановленою квотою. Термін повноважень - 4 роки. Брюссель (з 2014 р. – з 19 членів – 2\3 від держав)
Рада ЄС (Рада міністрів ЄС) Сесії проводяться у разі необхідності на рівні міністрів, які відповідають за ту чи іншу форму діяльності.
Європейський Парламент Складається з 750+1 депутатів, які обираються прямим загальним голосуванням громадян країн-членів ЄС за встановленою квотою, Брюссель, Люксембург та Страсбург
Економічна і соціальна рада Консультативний орган. Складається з 344 осіб., які призначаються на 4 роки урядами країн-членів ЄС за встановленою квотою
Суд ЄС Складається з 27 (14) суддів і 8 (далі – 11) генеральних адвокатів, які призначаються урядами країн-членів ЄС на 6 років, Люксембург
Рахункова палата ЄС – (Європейський суд аудиторів) інституція ЄС; перевіряє законність і правильність прибутків і видатків Європейського Союзу згідно з бюджетом, а також оцінює управління фінансами, Люксембург, 27 членів.
Євр. ценрт. Банк - радить нац. держ. та наддерж. органам щодо госп. оцінки ухвали законів та інших правових норм ЄС, а також висловлює свою думку щодо грошової, цінової політики відповідним органам, Франкфурт.
Комітет представників регіонів Контролює регіональну політику, захист навколишнього середовища, освіту, транспорт, 350 членів, які обираються голосуванням в регіонах
Європейське політичне співробітництво Нарада міністрів закордонних справ
28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
Жодна з наднаціональних інституцій ЄС неспроможна зайняти домінуючу позицію в інтеграційному процесі. Тому, просування інтеграції можливо лише за умови постійного і тісного співробітництва наднаціональних інституцій. Єврокомісії потрібно: а/ посилювати свою роль генератора ідей, ініціатора спільних політик, помічника і координатора дій інституцій ЄС з діями держав-членів; б/ просувати подальше розширення повноважень Європарламенту, що сприятиме посиленню наднаціональних рис у системі ЄС; і в/ використовувати можливість і переваги формування в ЄП більшості на її підтримку. Такі дії допомагатимуть ЄК посилити свою значимість і легітимність і компенсувати зростання залежності від інших інституцій ЄС.
Європарламент має бути більш активним у таких сферах діяльності, як управління, Лісабонський протокол, Спільна зовн. і безпекова політика, боротьба зі злочинністю і внутр. політика. Крім того, Європарламент має сприяти формуванню сильної та ефективної Комісії і реформуванню відносин між інституціями ЄС. Метою цієї роботи є пошук адекватного місця Європарламенту і Єврокомісії, від якого вигравало би подальше просування і закріплення інтеграційних процесів. Для Європарламенту є важливим і співробітництво з національними парламентами держав-членів, що сприятиме активному залученню національних політичних сил до визначення європейської політики урядами держав-членів і контролю за діями нац. урядів у Раді.
Значення Суду ЄС є великим на етапах підготовки та юридичного закріплення спільних політик. Тому, в Суд ЄС має бути більш активним і приймати рішення, які сприятимуть інституціональному закріпленню спільних політик ЄС. Рішення і позиція Суду ЄС повинні створювати можливості для інших наднаціональних інституцій ЄС збільшити свій вплив на процеси інтеграції. Проте, держави-члени прагнутимуть розподілити нові повноваження між якомога більшою кількістю наднаціональних інституцій.