
- •Поняття цп як галузі права. Цп в с-мі права у.
- •Дуалізм приватного права: проблеми кодифікації.
- •Предмет цп. Зміст та риси врегульованих цп майнових та особистих немайнових відносин.
- •Вчення про предмет цп: наукові погляди на розмежування особистих немайнових та майнових відносин.
- •Метод цп: легальні та доктринальні риси.
- •Функції цп: поняття, сутність та види.
- •Загальні засади цивільного зак-ва. Зміст принципів цп.
- •8. Система цивільного права. Її елементи.
- •9. Джерела цивільного права. Співвідношення загаьного і спеціального цивільного законодавства.
- •10. Поняття та види актів цивільного законодавства.
- •11. Конституція України – основа цивільного законодавства
- •12. Цивільний кодекс України – основний акт цивільного законодавства: його структура й основні засади приватноправового регулювання особистих немайнових та майнових відносин.
- •13. Характеристика підзаконних-нормативно правових актів як категорії актів цивільного законодавства
- •14. Особливість нормативно-правових актів органів держаної влади та органів влади арк як складової актів цивільного законодавства.
- •15.Міжнародні договори і їх вплив на національне цивільне законодавсто України
- •16. Поняття звичаю і умови його застосування до цивільних відносин
- •17. Дія актів цивільного законодавства у часі просторі, за колом осіб
- •18.Прогалини у регулювання цивільно-правових відносин. Застосування актів цивільного законодавства за аналогією.
- •19.Прийоми та способи тлумачення правової норми .
- •20. Основні цивільно-правові систем світу. Романо – германська цивільно правова сімя :загальна характеристика та характерні ознаки.
- •21. Поняття і предмет науки цпу . Методи дослідження науки цпу.
- •22. Поняття навчальної дисципліни цивільного права
- •26. Класифікація юридичних фактів
- •27. Поняття фізичної особи. Ідивідуалізація фізичної особи.
- •28.Правоздатність фізичних осіб
- •29.Порівняльна характеристика цивільної правоздатності та суб’єктивного права. Випадки обмеження правоздатності фізичних осіб.
- •30.Поняття та види діїздатності фіз. Осіб
- •31.Обмеження діїздатності фіз. Осіб:підстави наслідки
- •32. Визнання фізичної особи недієздатною:підстави наслідки
- •33.Опіка та піклування:проблеми встановлення та наслідки
- •34.Місце проживання фізичнох особи та його цивільно правове значення.
- •35.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •37. Акти цивільного стану. Які ацс підлягають державній реєстрації?
- •38. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •39. Види та форми цивільно-правової відповідальності
- •40. Підстави та умови цивільно-правової відповідальності
- •41. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності
- •42. Заходи цивільно-правової відповідальності
- •50. Юридична підстава діяльності ю.О. Співвідношення статусу зовнішнього договору та індивідуального установчого акту юридичної особи
- •51.Цивільна правоздатність і діїздатність ю.О
- •52. Правове становище філії, представництв, дочірніх підприємств.
- •53. Припинення ю.О шляхом правонаступництва : види та порядок
- •54. Припинення ю.О шляхом ліквідації: добровільний та примусови порядок.
- •55. Припинення ю. О шляхом ліквідації через процедуру банкроцтва
- •56. Черговість задоволення вимог крадиторів у разі ліквідації фізичної особи
- •57.Організаційно-правові форми юридичних осіб.
- •58. Правове положення підприємств. Види підприємств. Казенне підприємство.
- •59. Правове становище ти види об’єднань підприємств.
- •60.Підприємницькі товариства та їх різновиди.
- •61.Акціонерне товариство: поняття, порядок та етапи створення.
- •62. Види акціонерних товариств. Порядок відчуження акцій.
- •63. Органи акціонерного товариства.
- •64. Припинення акціонерного товариства
- •65. Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •66. Товариство з додатковою відповідальністю.
- •72.Поняття та види об'єктів цивільних прав
- •73. Підприємство як єдиний майновий комплекс, тварини та майно як особливі об*єкти цивільних прав.
- •74. Речі як об'єкти цивільних правовідносин. Класифікація речей
- •75. Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних прав.
- •76.Поняття цінних паперів як об’єктів цивільного права, іх особливості.
- •77.Передання прав та виконання за цінним папером
- •78. Загальна характеристика груп та видів цінних паперів за законодавством України
- •79.Боргові цінні папери їх різновиди.
- •Облігації місцевих позик.
- •Державні облігації України.
- •Казначейські зобов'язання України.
- •Ощадні (депозитні) сертифікати.
- •Векселі.
- •80. Товаророзпорядчі цінні папери , їх різновиди.
- •81. Похідні цінні папери, їх різновиди
- •89 Межі здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків.
- •90.Зловживання правом як особолтве цивільне правопорушення.
- •91.Форми захисту цивільних прав.Самозахист.
- •92.Способи захисту цивільних прав.
- •93.Відшкодування збитків як спосіб захисту цивільних прав.
- •94.Захист особистих немайнових прав.
- •95. Відшкодування моральної шкоди як спосіб захисту цивільних прав. Особливості моральної шкоди.
17. Дія актів цивільного законодавства у часі просторі, за колом осіб
Дія актів цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб. Будь-який акт цивільного законодавства приймається для того, щоб з певного часу чи протягом певного часу на визначеній території ним забезпечувалося б регулювання цивільних відносин за участю визначеного кола осіб.
Дія нормативно-правового акта цивільного законодавства у часі — це офіційно встановлений проміжок його юридичного буття, котрий, як правило, не обмежений певним строком, а визначається моментом набрання ним чинності та моментом припинення його дії. Враховуючи суспільну важливість законодавчого вирішення питання щодо дії закону та інших нормативно-правових актів у часі, Конституція (ст. 58) закріпила один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права: закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони розраховані тільки на майбутнє і не поширюються на відносини, які виникли до набрання цими актами чинності, за винятком передбачених ч. 1 ст. 58 Конституції України випадків, коли нормативно-правовим актом пом’якшується або скасовується відповідальність особи. Закріплення принципу незворотності дії актів цивільного законодавства у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і людиною.
Фактично відтворюючи закріплену на конституційному рівні ідею щодо неприпустимості зворотної дії нормативно-правових актів у часі, ЦК переносить її у площину приватно-правової сфери. У відповідності зі ст. 5 ЦК акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо ж цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Водночас у пунктах 5—8 Положень передбачається надання зворотної сили окремим нормам ЦК (щодо відкритої, але не прийнятої спадкоємцями спадщини до набрання чинності Кодексом) Крім того, встановлено спеціальні правила про порядок застосування норм ЦК до договорів, укладених до 1 січня 2004 року, але діючих після цього строку, до відповідальності за порушення договорів, а також про порядок припинення судового провадження у справах про припинення права власності (пункти 10—11). Порядок набрання чинності законами визначається ст. 94 Конституції України, в якій передбачається, що закон набирає чинності після 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Відповідно до Регламенту Верховної Ради України від 27 липня 1994 р. (з наступними змінами) закони публікуються державною та російською мовами Президією Верховної Ради у "Відомостях Верховної Ради України" протягом 30 днів, а також у газеті "Голос України" протягом 5 днів і є офіційною публікацією.Указом Президента України від 10 червня 1997 р. (з наступними змінами) "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" передбачено, зокрема, таке:. Закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Зазвичай, дія актів цивільного законодавства у часі не обмежується, якщо у самому акті не визначено інше або природа відповідного нормативно-правового акта не припускає його дію протягом певного часу. \Як правило, акт цивільного законодавства діє до дня його відміни у встановленому законом порядку. Можлива також ситуація, коли з прийняттям нового закону ті, що були прийняті раніше, закони зберігають чинність у частині, яка не суперечить новому законові.
Дія акта цивільного законодавства у просторі - це визначення територіальних меж застосування його положень для регулювання відносин, які виникають і розвиваються на певній території. При визначенні територіальних меж дії актів цивільного законодавства слід виходити з принципу одноманітності регулювання цивільних відносин на всій території України (ч. 6 ст.4 ЦК). Залежно від виду та характеру того чи іншого акта цивільного законодавства дія останнього може поширюватися не на всю територію України. Зокрема, дія Закону від 15 січня 1999 р. «Про статус столиці України - місто-герой Київ»не поширюється за межі м. Києва. У відповідності з ч. 2 ст. 136 Конституції Верховна Рада АРК у межах своїх повноважень приймає рішення і постанови, які є обов’язковими до виконання лише на території автономії. Органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень, визначених законом (ч. 1 ст. 144 Конституції, Закон «Про місцеве самоврядування в Україні»), приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.
Дія нормативно-правового акта цивільного законодавства за колом осіб - це поширення його дії на певних суб’єктів права. Нормативно-правові акти цивільного законодавства поділяється на нормативно-правові акти загальної дії і нормативно-правові акти спеціальної дії. За загальним правилом акти цивільного законодавства поширюються на всіх осіб, до яких належать фізичні та юридичні особи, держава Україна, АРК, територіальні громади.