13. Норми і нормативи в організування нормування праці.

Норми витрат часу-це регламентовані величини,що визначають максимально допустимі витрати часу на виготовлення одиниці продукції у конкретних виробничих умовах.

Нормативи витрат часу-це регламентовані величини,використовувані при розроблені норм,що встановлюють питому вагу трудових витрат на одиницю маси,площі,обсягу продукції.Вони виражаються в натуральних вимірниках або у відстоках.

Норма часу – це регламентований час виконання певного обсягу робіт у конкретних виробничих умовах одним або декількома виконавцями. Як одиниця обсягу робіт, на який встановлюють норму часу, найчастіше використовують операцію або групу опре цій, деталь або виріб.

Норма виробітку – це регламентований обсяг роботи, який повинен виконати один робітник за одиницю часу у певних організаційно-технічних умовах, або декілька виконавців відповідної кваліфікаціі.

Нормоване завдання – це встановлені склад та обсяг робіт певного асортименту, який повинен виконати один працівник або група працівників за певний період часу. Як і норма виробітку, нормоване завдання визначае необхідний результат діяльності працівника за одиницю часу.

Норма обслуговування – визначае регламентовану кількість устаткування, виробничих площ та інших виробничих об’ектів, які повинен обслуговувати один працівник чи група працівників за зміну. Під нормою чисельності розуміють кількість працівників, необхідних для виконання певного обсягу робіт. Під техніко-обгрунтованою нормою часу розуміють регламентовані витрати часу, необхідного для виконання тієї чи іншої роботи в певних організаційно-технічних умовах при найефективнішому використанні всіх елементів виробничого процесу.

14.Суть, завдання й органи контролю якості продукціїу

Контроль якості продукції-це перевірка відповідності показників якості продукції встановленим вимогами до них у технічній та іншій нормативній .

Основним завданням контролю якості продукції є перевірка відповідності якості продукції встановленим вимогам,а також попередження виникнення дефектів.Отож,контролем якості називають процес перевірки відповідності показників якості продукції встановленим критеріям і вироблення на основі результатів аналізу стану виробничого процесу та рівня якості продукції корегуюючих дій,які здійснюють відповідні служби п-ва.

Такою службою на п-ві є відділ технічного контрлю(ВТК).Він підпорядковується безпосередньо першому керівникові(директору,президенту).

Для виконання функції ВТК організовує в цехах і на дільницях,де контроль здійснюють за допомогою апарату ВТК,бюро або сектра технічного контролю,в інших цехах-інспектуванням.Структура ВТК і чисельність залежать від обсягу виробництва,виробничої структури,системи управління п-ва.До основних структурних підрозділів ВТК п-ва входять бюро зовнішнього приймання,бюро цехового контролю і центральна вимірювальна лабораторія.

15. Організування технічного контролю якості продукції на підприємстві.

Організування технічного контролю якості продукції охоплює сферу проектування,практичне організування процесів контролю і регулювання виробничо-технічних чинників та якості продукції з метою забезпечення її випуску з таким рівнем якості,який задовольняє вимоги нормативно-технічної документації.

Організування технічного контролю якості продукції на підприємстві проявляється в:

- проектуванні процесу контролю продукції і розробленні технологічних карт контролю;

- визначенні організаційних форм здійснення контролю;

- формуванні структури органів,які виконують контррольні функції;

- виборі і техніко-економічному обґрунтуванні технічних засобів контролю якост і продукції,а також методів контролю;

- проектуванні інформаційного забезпечення системи контролю;

- розробленні методів аналізу браку і дефектів;

- навчанні кадрів освоєнню методів контролю якості;

- забезпеченні взаємодії всіх елементів системи контролю якості продукції.