83. Галузева структура господарства Італії.

Найбільшу частку ВВП Італії складають послуги – 73%, Промисловість 25%, а сільське господарство займає 2%. Півнія Італії виробляє питому частку доданої вартості в країні, південь – переважно аграрна спеціалізація. Сфера послуг - Найбільш значущими при цьому с три галузі — туризм, транспорт та банківська діяльність. Італія є батьківщиною банків і цей сектор був розвинутий у країні завжди досить добре. Особливістю банківської системи цієї держави є наявність кооперативних банків. Найбільші банки - Intesa Sanpaolo, UniCredit, UBI Banca, Banca Carige. В Італії розвинуті всі види транспорту. які виконують не тільки функції обслуговування внутрішніх потреб, а й виступають південними воротами Європейського Союзу. У першу чергу це стосується морських портів та трубопроводів, які йдуть від них до споживачів по всій країні.

Промисловість країни представлена передусім обробною, наявна відсутності сировинної бази, а відтак орієнтується на працемісткі галузі виробництва. Італійські фірми за своїми розмірами та торговим оборотом не є світовими лідерами, хоча мають сильні позиції в ЄС. Найбільші компанії: Enel, Eni, Telecom Itali, Fiat Group. Італійське машинобудування має різні напрями виробництва, проте найбільш диверсифіковаяими на початку є випуск автомобілів, залізничний рухомий склад (друге місце у світі), сільськогосподарське машинобудування, виробництво текстильного обладнання тощо. Галуззю міжнародної спеціалізації країни є випуск електроніки та електротехніки, з якої майже 40% іде на експорт. Чорна металургія Італії, яка повністю працює на імпортній сировині та посідає шосте місце у світі за прокатом чорних металів (40% виробництва в Європейському Союзі). Традиційними галузями для Італії є хімічна промисловість (передусім фармацевтика), легка (текстиль, модельне взуття, готовий одяг), а також виробництво будівельних матеріалів. Сільське господарство – вирощування цитрусових фруктів, винограду, овочів, картоплі, зернові, велика рогата худоба.

84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії.

Експорт – 522 млрд. $ Видова структура експорту: машинобудівна продукція, текстиль і одяг, виробниче устаткування, транспортні засоби, транспортне устаткування, хімікати, продукти харчування, напої та тютюнові вироби; мінерали та кольорові метали. Географічна структура експорту: Німеччина 13%, Франція 11,6%, США 6%, Іспанія 5,9%, Великобританія 5,2%, Швейцарія 4,7%. Імпорт – 556,4 млрд. $ Видова структура імпорту: продукція машинобудування, хімікати, транспортне обладнання, енергетичні продукти, мінерали та кольорові метали, текстиль і одяг, продукти харчування, напої та тютюн. Географічна структура імпорту: Німеччина 16,1%, Франція 8,8%, Китай 7,8%, Нідерланди 5,4%, Іспанія 4,6%

За часткою експорту всередині ЄС Італія займає у 2011 році 4 позицію. За часткою країни в імпорті ЄС Італія займає також 4 місце.

85. Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці.

До цих країн відносять Швецію, Норвегію, Данію, Фінляндію. Особливістю сучасного стану скандинавських країн у глоб-й ек-ці є їх високий відносний показник ВВП, при цьому найбільшого рівня він посяг у 2011 році в Швеції – 540 млрд дол та Норвегії 458 млрд дол.. Країни цієї групи належать до макроекономічних (за відносними показниками) лідерів нашої планети, питома вага яких у світовій економіці перевищує 3% світового ВВП, а населення становить менше 1%, що змушує їх проводити досить обережну політику щодо розширення не тільки в межах національних економік, а й в Європі. За індексом глобальної конкурентоспроможності Фінляндія 3е місце, Швеція 4е, Данія 12, Норвегія 15е. У даних країнах Найвища у світі заробітною платою за годину роботи; Один з найвищих у світі рівень оподаткування; Великий соціальний пакет, що включає допомогу у разі безробіття, тривалу відпустку матері у зв‘язку з доглядом за дитиною, безкоштовне медичне обслуговування, безкоштовну освіту тощо. Країни цієї групи є визнаними лідерами щодо такого інтегрованого показника як Індекс розвитку людського потенціалу, за яким Норвегія та Швеція трад-но утримують перші місця. Скандинавські держави відзначає також досить високий рівень технологічності їх госп-ва. Скандинавські країни виступають також лідерами у локалізації інноваційно-інвестиційних моделей нац.-ї ек-ки. Так, упродовж останніх двадцяти років ці держави створили декілька потужних глобальних центрів технологічного новаторства. Досить відомими в усьому світі є окремі скандинавські фірми та корпорації, серед яких перше місце посідає фінська «Nokia». Інші великі скандинавські компанії – Statoil, «Ericsson»,«Electrolux», «Volvo». Норвегія входить до числа 7 найбільших вир-ків найдешевшої електроенергії на гідроелекторостанціях. що побудовані майже на кожному фьорді, а також за експортом риби ця країна посідає 2 місце у світі. Ця невелика за чисельністю населення держава Пн. Європи володіє одним з найбільших торгових флотів планети. Швеція, Норвегія та Фінляндія є також лідерами євро-ї деревообробної та целюлозо-паперової пром.-ті. Скандинавські країни відносяться до числа постіндустріальних держав і мають одну з найвищих у світі часток послуг (близько 65-70%) в структурі ВВП. Питома вага с/г у цих державах <2-4%%. разом з тим ця галузь високопродуктивною у всіх цих країнах, хоча кліматичні умови Пн. Європи не сприяють її розвиткові. Особливістю цього мегарегіону доволі низькі за євро-и мірками рівні безробіття.