- •1.Основні теорії економічної інтеграції
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я. Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3. Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4. Етапи розширення єс за п.Савоною та ж.Карло
- •5. Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6. Функціональна теорія європейської інтеграції
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9. Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •10. Концепція "концентричних кіл".
- •12.Концепція вибіркової інтеграції.
- •13. Концепція різношвидкісної інтеграції.
- •14. Створення єс та основні етапи його розвитку
- •15. Трансформація інституційної моделі єс у контексті Лісабонської угоди про реформування єс (2007).
- •16. Сучасні позиції Європейського Союзу в глобальній економіці
- •17. Цілі та завдання єс
- •Лісабонська стратегія єс (2000-2010).
- •Стратегія «Європа 2020».
- •Договірно-правова основа Європейського Союзу.
- •Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс.
- •Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •Значення і структура Угоди про Європейський Союз.
- •Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27.Основні інституції єс
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Парламенту.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •Сучасна структура бюджету єс, його дохідна та витратна частини.
- •Механізми та інструменти виконання бюджету єс.
- •Компліментарна модель фінансування європейських проектів.
- •Структурні фонди єс та фонд Згуртування.
- •Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна).
- •Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова).
- •Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку).
- •45. Політики єс щодо громадян.
- •Монетарна політика Євросоюзу.
- •Чинники та етапи запровадження євро.
- •Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •Класифікація соціально-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •Сутність та особливості скандинавської моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Нідерланди).
- •Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія
- •Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •«Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •Особливості німецької економічної моделі.
- •Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •Структура господарства фнр
- •Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •1. Загальні індикатори:
- •2. Позиції у світовій економіці:
- •Еволюція французької моделі господарства.
- •Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •Сучасна структура економіки Франції.
- •Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •Галузева структура господарства Великобританії.
- •Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Великобританії.
- •Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці.
- •Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •78. Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці.
- •79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •80. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку.
- •83. Галузева структура господарства Італії.
- •84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії.
- •85. Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці.
- •86. Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87. Суть та національна специфіка швецької моделі.
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки.
- •89. Модель Рена-Мейднера та її трансформація.
- •90. Позиції нових (2004 р., 2007 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •Структура господарства Польщі.
- •Структура господарства Угорщини.
- •Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України і єс.
- •109.Перспективи укладений Угоди про асоціацію України з єс.
- •110. Перспективи укладення Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі між Україною та єс.
2. Позиції у світовій економіці:
3,14 % глобального ВВП;
Індекс глобальної конкурентоспроможності (GCI) 18-те місце - у 2012, 2007 та 2006 рр.),12-те (2005);
Глобальний інноваційний індекс INSEAD – 22-е місце із 125 країн у 2011 р.
За статистикою «TheHeritageFoundation» індекс економічної свободи Франції в 2012 році становить 63,2, що дає країні 67 сходинку в рейтингу країн. Загальна оцінка трохи знизилась через державні витрати. Також Франція посіла 30-те місце із 43 в Єврорегіоні, а також її загальний бал значно вищий за середній в світі.
ВВП на душу населення у Франції складає 23016,85 дол. США у 2011 році 186 % від середнього показника в світі.
Секторальне лідерство:
ядерна енергетика;
аерокосмічна та авіаційна промисловість;
хіміко-фармацевтична.
Позиції в ЄС:
суттєвий вплив на рішення ЄС;
перенесення національної моделі індикативного планування на рівень ЄС;
стосунки Франції з колишніми колоніями:
заморські департаменти (Французька Гайяна (Південна Америка), Гваделупе (Центральна Америка і Карибський регіон), Мартінік (Центральна Америка і Карибський регіон), острів Реюньйон );
африканські країни.
Еволюція французької моделі господарства.
Основними факторами, що зумовили економічну трансформацію економіки Франції у другій половині ХХ ст. були:
збільшення частки державної власності (з 10% до 50% у структурі ВВП, 1950 → 1980); Формування конкурентоспроможних потужних ТНК (приміром, автомобільна корпорація “Рено”) з високою питомою вагою державної частки у структурі акціонерного капіталу
відмова від політики колоніальних війн, які були занадто обтяжливими для Франції, а “ресурсний ефект”, на який при цьому розраховували ставав деталі низьким
високі темпи НТП та вдале поєднання державних та приватних інвестицій, спрямованих на розвиток ядерної енергетики, електротехнічної промисловості, хімічної, хіміко-фармацевтичної промисловості, виробництва авіаційної техніки та засобів автоматики.
концентрація та централізація промислового і фінансового капіталу
підтримка державою фундаментальних та прикладних досліджень;
розвиток виробничої та соціальної інфраструктури;
диверсифікація зовнішньоекономічних зв’язків з ЄС; перш за все з Німеччиною, що призвело до додаткового ефекту розвитку, викликаного зниженням трансакційних витрат французьких фірм в межах Європейського Союзу, що призвело до необхідності координації зовнішньоторговельної політики у відповідності з існуючими в ЄС правилами.
гнучка соціальна політика , яка ставила за мету зростання споживання, покращення демографічної ситуації, розширення внутрішнього ринку та формування високого рівня соціального забезпечення.
проведення політики дирижизму; основними рисами якого стали: застосування прямих адміністративних методів втручання в економіку через контроль за цінами, емісія цінних паперів, велика кредитна діяльність держави; активна підтримка державного підприємництва, прямі державні інвестиції в галузі бізнесу тощо.