18. Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)

Keywords: soft law, hard law, «soft» legal instruments, аtypical acts, pre-legislative acts. 

З теорії міжнародного права концепція м’якого права поширюється в праві Європейського Союзу. Відповідаючи на питання, чи існує «м’яке» право в Євросоюзі, доктрина однозначно зводиться до того, що так, норми «м’якого» права мають місце в системі правового регулювання процесів інтеграції в Євросоюзі. Класичне визначення м’якого права в ЄС дав у 1994 р. Френсіс Снайдер [1]. У своєму дослідженні Снайдер описує м’яке право, як «правила поведінки, які, в принципі, не мають юридично зобов’язуючої сили, але, попри це, можуть мати практичні наслідки», тобто головною ознакою актів м’якого права є те, що всі вони не є офіційно зобов’язуючими, хоча й можуть містити нормативні приписи. Ухвалення та систематизація актів sui generis випливають з практики

права Євросоюзу. До таких актів слід відносити акти, видані поза межами інституційного механізму Євросоюзу, наприклад, акти Євромбудсмана, акти Євроюсту чи інших агентств Євросоюзу,які можуть набувати форми заключень, резолюцій, декларацій тощо. Такі акти не входять в системуправових актів відповідно до ст. 288 ДФЄС. Також до нетипових актів або актів sui generis слід віднести акти інститутів, що видаються в непередбаченій в установчому договорі формі. Відповіднодо Резолюції Європейського Парламенту 2007 року [25] до категорії актів «м’якого» права слід віднести повідомлення (сommunication), білі та зелені книги, кодекси поведінки, резолюції тощо.

Таким чином, в доктрині права Євросоюзу намітилися течія визнання «м’якого» права, під яким узагальнено прийнято вважати сукупність правил поведінки, які містяться в актах, що наділені необов’язковою (рекомендаційною) юридичною силою, однак мають певний опосередкований правовий ефект, мають на меті та призводять до практичних наслідків. Практика свідчить, що «м’яке» право в Євросоюзі відіграє важливу роль, розвиває правопорядок об’єднання, заповнює існуючі прогалини, а також слугує інструментом перспективного розширення компетенції Євросоюзу. явищу.   

БІЛА КНИГА ЄС рос. белая книга ЕС  книга під назвою "Формування внутрішнього ринку", прийнята Комісією ЄС у 1985 р. з метою відродити рух за економічний союз європейських країн. Б.к. містить 300 рекомендацій (пізніше скорочено до 279 директив) для ліквідації наявних бар'єрів. Ці рекомендації згруповано у три категорії: фізичні, технічні та фіскальні.

ЗЕЛЕНА КНИГА ЄС рос. зеленая книга ес  документ ЄС, що містить технічні вимоги до здійснення політики, проголошеної у Білій книзі ЄС.

27.Основні інституції єс

Процес ухвалення рішень:

•Європейська Рада – встановлює цілі спільних політик;

•Європейська Комісія – вносить пропозиції щодо рішень;

•Європарламент, Рада ЄС (Рада міністрів) – затверджують рішення;

•Суд та Рахункова палата – контролюють.

Європейська Рада:

складається з глав держав чи урядів;

є “архітектором” конструкції;

форум для вільного та неформального обміну думками – esprit de corps (кастовий дух);

не ухвалює правових актів;

визначає (політично) безпекову політику.

Європейська Комісія:

має право ініціативи щодо внесення пропозиції;

є охоронцем договорів;

виконавчий орган ЄС;

представницька функція;

інформаційна функція.

Європейський Парламент

консультування;

участь в законодавчому процесі;

політична функція;

наглядова функція;

бюджетна функція.

Рада ЄС (Рада Міністрів ЄС)

головування змінюється кожні півроку;

важливі рішення приймаються одностайно;

має 16 спеціалізованих рад;

комітет постійних представників (COREPER)

Європейський Парламент -

інституція, яка обирається громадянами ЄС шляхом загальноєвропейських виборів (з 1979р)

Кількість представників від країн залежить від кількості населення

Термін повноважень – 5 років (черв 2009-2014)

Склад – 754 члена

Найбільші фракції – Європейська народна партія та Соціал-демократи.

Місце розміщення: Страсбург, Брюссель, Люксембург.

Офіційні мови – 23 мови.

Функції:

- законодавча (разом з Радою)

- бюджетна ( з 2009 року має рівні законодавчі повноваження з Радою)

- контролююча (за роботою ЄК )

- наглядова

- непрямий вплив на зовнішню політику ( ухвалює всі гранти для розвитку)

Рада ЄС(або Рада Міністрів) -

законодавча інституція ЄС (разом з Парламентом)

Склад: 27 представників країн-членів (профільні міністри, залежно від 10 конфігурацій).

Місце знаходження: Брюссель та Люксембург

Офіційна мова: 23 мови

Змінне головування кожні 6 місяців (з липня 2012 –Кіпр)

Служби: Генеральний Секретаріат Ради , Комітет постійних представників

Функції:

- законодавча (разом з Парламентом)

Для того, щоб нормативний акт вступив в силу за нього повинні проголосувати:

а) більшість країн (50% якщо пропозиція зроблена Комісією, або 67% в інших випадках)

б) 74% зважених голосів (255 з 345 голосів).

в) на вимогу країни більшість повинна представляти як мінімум 62% громадян ЄС.

- координації економічних політик держав

- підписує міжнародні договори від імені ЄС

- бюджетна (разом з Парламентом)

- форум для кооперації в сфері спільної зовнішньої та політики безпеки, а також правосуддя

Європейська Рада

Є офіційною інституцією ЄС з 2009р

Склад: голови країн або голів урядів країн, Президент, Президент Комісії ( без права голосу).

Не має формальної законодавчої влади.

Є вищою політичною владою ЄС.

Функції:

- визначає загальний політичний курс та пріоритети ЄС;

- визначає напрями політик ЄС;

- приймає участь у переговорах щодо зміни договорів;

- призначення (свого Президента, Президента Комісії; Високого Представника, Президента Європейського Центрального банку)

До офіційних інституцій ЄС відносять також: Суд ЄС, Суд Аудиторів/Рахункову Палату.

28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями ЄС

Рада ЄС та Європейська Рада - представляють країн-членів,

Європейський Парламент – представляє громадян ЄС ,

Європейська Комісія - представляє інтереси ЄС,

Економічний та Соціальний Комітет - представляє організоване громадянське суспільство

Звичайна законодавча процедура

1) Комісія презентує пропозицію Парламентові та Раді ЄС.

2) Перше читання у Парламенті, пропозиція поправок. Якщо Рада підтримає поправки, то акт є прийнятим:

2.1. Якщо Рада не приймає поправки Парламенту, то Рада приймає «спільну позицію» і надає цю нову версію Парламенту.

2.2. Парламент проводить друге читання. Якщо Парламент приймає новий текст або не проводить дій, то він вважається ухваленим. Або Парламент може внести нові поправки до позиції Ради. Або може відхилити абсолютною більшістю.

2.3. Якщо Рада не схвалює позицію Парламенту, то текст передається в «Погоджувальний Комітет», який формується членами Ради та Парламенту.

2.4. якщо «Погоджувальний Комітет» приймає спільний текст, то він схвалюється у третьому читанні Парламентом та Радою, або відкидається.

Бюджет ЄС

1. Власні ресурси після запровадження спільного митного тарифу (стаття 201 ЄЕС)

2. Частка податків на додану вартість (ПДВ)

3. Внески держав-членів (макс. – 1,27% від ВВП)

4. Основні витрати:

 аграрна політика;

 політика регіонального розвитку;

 політика зближення.

5. Управління бюджетом покладене на Єврокомісію.

6. Боротьба зі зловживанням та шахрайством (інформаційна система “IRENE”)