- •1. Сутність та засади міжнародних економічних відносин
- •2. Об’єкти та суб’єкти мев. Принципи та особливості механізму мев.
- •3. Місце та роль мев у розвитку національних економік
- •4. Міжнародний розподіл праці та чинників виробництва. Їх взаємозвязок і економічні вигоди.
- •5.Україна у міжнародних економічних стосунках. Сучасне положення та перспективи.
- •7. Участь України в міжнародному розподілі праці.
- •8. Види ринків. Становлення та поняття світового ринку.
- •9.Поняття та характеристики сучасного світового господарства.
- •10.Етапи та основні риси розвитку світового господарства.
- •11.Зміст інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. Фактори, що їх визначають
- •12.Поняття та переваги економіки відкритого типу. Фактори та показники, що іх визначають
- •13. Глобальні проблеми людства та їх роль у формуванні світового господарства.
- •14. Головні елементи міжнародної економічної системи та їх характеристики.
- •Характеристика головних причин та характерних рис економічної глобалізації.
- •Сутність та види міжнародної спеціалізіції та кооперації виробництва. Створення міжнародних виробництв
- •18. Зміст та обмеженість меркантилістської теорії зовнішньої торгівлі та теорії абсолютних переваг.
- •19. Поняття закону порівняльних переваг. Його позитивні якості та недоліки. Пояснити виграш від торгівлі кожної із країн на конкретному прикладі.
- •20. Теорія співвідношення чинників виробництва у міжнародній торгівлі. Її сильні та слабкі сторони. Парадокс Леонтьєва.
- •21. Основні положення теорії конкуренції та теорії життєвого циклу (тжц).
- •22. Міжнародна торгівля. Її види, товарна та географічна структура.
- •23. Основні характеристики світового ринку послуг.
- •24.Фактори, які впливають на темпи та структуру сучасного міжнародного ринку товарів та послуг.
- •25. Місце та роль України в міжнародній торгівлі.
- •26. Значення та види державного регулювання міжнародної торгівлі. Зміст політики протекціонізму та свободи торгівлі на різних стадіях економічного розвитку суспільства.
- •27. Основні інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі. Особливості їх застосування.
- •28. Основні причини державного втручання зовнішньої торгівлі. Наведіть по кожній із них докази за та проти.
- •29. Варіанти та показники характеру торгової політики країни. Фактори та умови, які їх визначають.
- •30. Діяльність гатт-вто. Основні міжнародні проблеми, які вирішуються в рамках цієї організації.
- •31. Україна та Всесвітня торгова організація.
- •32. Економічний зміст тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Поняття надлишку споживача та виробника.
- •33. Поняття митного тарифу та мита. Їх значення та функції.
- •34. Види митних тарифів та їх значення в міжнародній торгівлі.
- •35. Рівень митних тарифів. Номінальна та ефективна ставка тарифу.
- •36. Визначення реального рівня митного обкладання. Тарифна ескалація.
- •37. Економічний зміст оптимального тарифу. Поняття тарифної квоти.
- •38. Особливості вимірювання нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. Методи кількісних обмежень.
- •40. Сутність ліцензування. Види ліцензій. Методи розподілення ліцензій.
- •41. Приховані методи міжнародної торгової політики. Їх економічний зміст.
- •42. Економічний зміст різних видів субсидування у зовнішній торгівлі.
- •43. Сутність експортного кредитування.
- •44.Види демпінгу та необхідні умови для його здійснення. Способи встановлення антидемпінгового мита.
- •45. Основні методи позаекономічного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •46. Взаємозв*язок та взаємозалежність міжнародного руху товарів та міжнародного руху чинників виробництва. Пояснити на прикладі.
- •47. Значення міжнародних інвестицій. Правило Вальраса. Види капіталу в міжнародній економіці.
- •48. Міжнародний рух капіталу (мрк) та його наслідки для країн-експортерів та імпортерів капіталу.
- •49.Основні поняття в сфері прямих іноземних інвестицій.
- •50.Причини та роль прямих іноземних інвестицій у міжнародній економіці.
- •51. Значення та способи державної підтримки прямих інвестицій.
- •52. Причини виникнення та етапи еволюції міжнародних корпорацій.
- •53. Основні поняття, які відносяться до міжнародних корпорацій. Правила їх функціонування.
- •54. Роль, структура та особливості розвитку тнк.
- •55. Портфельні інвестиції. Основні види цінних паперів, в які вкладається капітал.
- •56. Інструменти міжнародного запозичення та кредитування. Поняття між часової торгівлі.
- •57. Участь України у міжнародному русі капіталу.
- •59. Форми участі іноземного капіталу в Україні.
- •60.Поняття та види трудової міграції.
- •61. Масштаби та направлення сучасної еміграції робочої сили.
- •62. Головні державні механізми регулювання міграції. Стимулювання рееміграції.
- •63.Україна на міжнародному ринку праці.
- •64.Поняття міжнародної передачі технологій та форми їх здійснення.
- •65. Моделі технічного прогресу та іх вплив на умови міжнародної торгівлі.
- •66. Динамічні моделі технологічних розходжень між країнами. Технологічний цикл життя товару у міжнародній торгівлі
- •67. Механізми правового захисту технологій та форми їх міжнародного передавання.
- •68. Державне регулювання передачі технологій. Міжнародне технічне сприяння
- •69. Україна в системі міжнародного обміну технологіями
- •70. Поняття міжнародної економічної інтеграції: передумови, цілі та умови.
- •71. Основні етапи інтеграційних процесів. Критерії оцінки інтеграції з точки зору створення світового господарства.
- •72. Поняття зони вільної торгівлі та митного союзу в меі.
- •73. Поєднання єдиного ринку та валютного союзу в меі
- •74. Особливості інтеграції у різних регіонах світу. Регіональні економічні організації.
- •75. Основні етапи розвитку західноєвропейської інтеграції та механізми управління єс.
- •76. Сутність та основні характеристики міжнародного фінансового ринку.
- •77. Міжнародні валютно-фінансові, банківські організації та інститути в системі мев.
- •78. Міжнародне співробітництво у соціально-економічних установах та організаціях системи оон.
76. Сутність та основні характеристики міжнародного фінансового ринку.
Важливою частиною фінансової системи є фінансові ринки, на яких здійснюється перерозподіл фінансових ресурсів. Такі ринки виникають унаслідок існування в економіці тимчасово вільних капіталів. Завдяки фінансовим ринкам вони перетворюються в позичковий капітал, що інвестується в економіку.
Фінансові ринки традиційно поділяють на ринки капіталу і грошові ринки.
На ринках капіталу обертаються фінансові вимої зі строком виплати довшим за один рік, звичайно їх називають довгостроковими вимогами. Це акції, що репрезентують майнові вимоги та не мають дат строку виплати, а також облігації та довгострокові позики.
На грошових ринках, обертаються короткострокові вимоги зі строком виплати меншим за один рік.
Це придатні до продажу цінні папери (казначейські векселі, строк виплати яких - від тридцяти днів до шести місяців, а також інші короткострокові зобов'язання), випущені банками депозитні сертифікати (CDs) на великі суми, комерційні папери, що репрезентують короткострокову заборгованість корпорацій, та багато інших.
Документи грошового ринку - це короткострокові акгиви, що швидко продаються та купуються з невеликими операційними витратами (тобто ліквідні). Саме з цих причин вони є вигідною сферою інвестування, особливо якщо кошти перебувають у розпорядженні тільки короткий період часу.
Завдяки своїй ліквідності короткострокові активи розглядаються як заміна грошей, та часто до них і ставляться майже як до грошей.
Грошовий ринок є ринком з великою конкуренцією, з інформацією про процентні ставки стосовно альтернативних документів, яку можна отримати по телефону.
На грошовому ринку функціонує широке коло інвесторів, від приватних осіб та державних установ до великих корпорацій. Вони можуть віддати перевагу інвестуванню в документи грошового ринку за кордоном - тобто вийти на міжнародний рівень.
Наприклад, можливе прийняття рішення про купівлю депозитних сертифікатів у швейцарських франках, що випущені в обіг банком Швейцарії, депозитних сертифікатів у доларах, що також випущені в обіг банком Швейцарії (вони називаються депозитами в євродоларах).
Фінансові ринки - це сукупність кредитно -фінансових установ, ринків цінних паперів. Серед них провідною ланкою є фондові біржі.
Фондовий ринок поділяється на первинний і вторинний.
На первинному відбувається розміщення нових випусків цінних паперів.
Угоди купівлі-продажу раніше випущених цінних паперів укладаються на вторинному ринку, в якому виділяють дві складові частини: фондові біржі та позабіржовий ринок.
Головна риса вторинного ринку - його ліквідність, тобто спроможність охоплювати значні обсяги цінних паперів за короткий час, за невеликих коливань курсів та низьких затрат на реалізацію.
77. Міжнародні валютно-фінансові, банківські організації та інститути в системі мев.
У міждержавному регулюванні валютних та кредитних відносин основна роль належить спеціальним міжнародним валютно-фінансовим організаціям, серед яких провідне місце займають Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Банк міжнародних розрахунків, регіональні банки та валютно-кредитні організації ЄС - Європейський інвестиційний банк, Європейський фонд валютного співробітництва, Європейський банк реконструкції та розвитку.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) - це міжурядова валютно-кредитна організація зі сприяння розвитку міжнародної торгівлі та співробітництву у валютній сфері. Створений в 1944 p. Має статус спеціалізованого закладу ООН. Нараховує понад 180 країн-членів. Україна стала членом МВФ у вересні 1992 р.
МВФ - це організація акціонерного типу.
Його ресурси формуються за рахунок внесків країн-учасниць відповідно до встановленої для кожної країни квоти.
Розмір квоти залежить від рівня економічного розвитку країни та її ролі в світовій економіці й міжнародній торгівлі. Залежно від розмірів квот розподіляються голоси між країнами під час прийняття рішень в керівних органах МВФ.
Основними завданнями МВФ:сприяння розвитку міжнародної торгівлі; сприяння багатосторонній системі платежів та ліквідація валютних обмежень; наданнявалютних кредитів.
Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), який частіше називають Світовим банком, був заснований в липні 1944 р.
Мета Світового банку - сприяння економічному прогресові на користь найбідніших верств населення в країнах, що розвиваються, і фінансування інвестицій, які сприятимуть економічному зростанню.
Інвестиції спрямовуються як на будівництво доріг, електростанцій, шкіл, зрошувальних систем, так і на сприяння розвитку сільськогосподарських структур, перекваліфікаціго вчителів, програми поліпшення харчування дітей та вагітних жінок.
Світовий банк має три органїзації-філії: Міжнародну асоціацію розвитку (МАР), Міжнародну фінансову корпорацію (МФК), Багатостороннє агентство гарантії інвестицій (БАГІ).
Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС) - створений у 1973 р. в межах європейської валютної системи. Він надає кредити країнам - членам ЄС для покриття дефіциту платіжного балансу
Європейський банк реконструкції І розвитку (ЄБРР) - це міжнародний банк, створений у квітні 1991 р. для сприяння економічним реформам у країнах Східної Європи та колишнього СРСР.
Завданням ЄБРР є створення в постсоціалістичних країнах конкурентоспроможної промисловості, розвиток взаємовигідних зв'язків між західноєвропейськими країнами і надання кредитів під великі проекти в галузях енергетики, транспорту, зв'язку, охорони довкілля тощо.