66. Динамічні моделі технологічних розходжень між країнами. Технологічний цикл життя товару у міжнародній торгівлі

Практично всі теорії, що розглядають технологію як фактор виробництва, пояснюють за допомогою розходжень у забезпеченості технологією міжнародну торгівлю товарами, зробленими на її основі, або міжнародну торгівлю самою технологією у вигляді патентів, ліцензій, «ноу-хау», які також є специфічними .товарами.

Однак питання про те, як зміна технології із часом впливає на міжнародну торгівлю, залишається відкритим.

Відповіддю на це питання стала група моделей динамічних технологічних розходжень між країнами. В 1961 році американський економіст Майкл Познер розробив модель технологічного розриву, що є причиною міжнародної торгівлі.

Відповідно до цієї моделі розробка нової технології, або нового технологічного процесу, дає країнам тимчасову монополію у виробництві й експорті заснованого на ній товару. Країна, яка першою створила якусь нову технологію й почала виробляти на її основі товари, стає експортером цих товарів. По мірі того як товари, зроблені за допомогою нової технології, поширюються по світу, країна-винахідник втрачає монополію на володіння нею, оскільки технічний прогрес в інших країнах також не стоїть на місці.

Теорія життєвого циклу виходить із того, що деякі країни спеціалізуються на виробництві й експорті технологічно нових товарів, тоді як інші - на виробництві вже відомих товарів.

Відповідно до теорії товар проходить п'ять стадій життя в міжнародній торгівлі:

• стадія I стадією нового продукту.

Новий продукт провадиться й споживається в зростаючих масштабах тільки в тій країні, де він був розроблений.

• стадія II стадією росту продукту.

Товар удосконалюється, ростуть його продажі на внутрішньому ринку й починається його експорт за кордон. Іноземної конкуренції поки що немає, країна має тимчасову монополію у виробництві й торгівлі даним товаром;

• стадія III стадією зрілості товару.

Технологія товару відпрацьована вже настільки, що стає нерозумним його подальше виробництво лише в самій країні, що його розробила, за допомогою її робочої сили. Інші країни починають виробляти даний продукт по ліцензії для свого внутрішнього ринку;

• стадія IV стадією падіння виробництва товару.

Внутрішнє виробництво в країні, що розробила товар, швидко падає, і експорт припиняється;

. стадія V стадією припинення внутрішнього виробництва товару.

На ній країна, що імітує, настільки випереджає країну - розроблювача товару, що остання в підсумку змушена взагалі припинити його внутрішнє виробництво й насичувати внутрішній ринок тільки за рахунок імпорту з-за кордону.

67. Механізми правового захисту технологій та форми їх міжнародного передавання.

У більшості країн нова технологія захищається одним або декількома правовими інструментами - патентами, ліцензіями, копірайтом, товарним знаком.

Патент - свідчення, яке видане компетентним урядовим органом винахідникові і його монопольне право, що засвідчує, на використання цього винаходу. Патент дає власникові право власності на винахід, що звичайно підкріплюється реєстрацією товарного знаку і промислового зразка.

Ліцензія-дозвіл , виданий власником технології (ліцензіаром), захищеної або не захищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіату) на використання цієї технології протягом визначеного часу і за визначену плату.

Копірайт- виключне право автора літературного, аудіо- або відео­ добутку на показ і відтворення своєї роботи.

Товарна марка- символ визначеної організації, що використовується для індивідуалізації виробника товару і який не може бути використаний іншими організаціями без офіційного дозволу власника.

Міжнародна передача технології може здійснюватися в наступних основних формах:

Патентні угоди - міжнародна торгівля угода, по якій власник патенту передає свої права на використання винаходу покупцеві патенту.

Ліцензійні угоди - міжнародна торговельна угода, по якій власник винаходу або технічних знань надає іншій стороні дозвіл на використання у визначених межах своїх прав на технологію.

“Ноу-хау”- надання технічного досвіду і секретів виробництва, що включають поєднання технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру, використання яких забезпечує визначені переваги. Предметом купівлі-продажу в даному випадку звичайно є незапатентовані винаходи, що мають комерційну цінність.

Інжиніринг- надання технологічних знань, необхідних для придбання, монтажу і використання куплених або орендованих машин і устаткування. Вони включають широкий комплекс заходів щодо підготовки техніко-економічного обґрунтування проектів, здійсненню консультацій, нагляду, проектування, іспитів, гарантійного і пост гарантійного обслуговування.

Крім того, на комерційних умовах технологія передається між країнами в рамках угод про промислове співробітництво, про науково-технічну і виробничу кооперацію, про інвестиційне співробітництво й у багатьох інших організаційно-правових формах.

До числа заходів щодо міжнародної передачі технології на некомерційній основі відносяться виставки, наукові конференції, симпозіуми, обмін публікаціями і т.д.