48. Міжнародний рух капіталу (мрк) та його наслідки для країн-експортерів та імпортерів капіталу.

Якщо в країні існує надлишок капіталу, то вона може постачати на світові ринки капіталомісткі товари, а може ввозити капітал в країни з більш високою процентною ставкою.

Збільшення виробництва товару на експорт потребує більшого капіталу і відповідно призводить до збільшення ціни, а це обумовлює менше вивезення капіталу закордон. Експорт товарів буде перешкоджати експорту капіталу.

Капітал є одним з основних чинників виробництва, являє собою накопичений запас засобів виробництва, товарів, безпосередньо фінансів. МРК заснований на розподілі, як історично сформованому або здобутому в зосередженні капіталу. МРК відбувається не тільки у різній зосередженості капіталу в країнах, а і в розходженнях історичних традицій, досвіду виробництва, ринкових механізмів, а також наявності грошових та інших ресурсів.

За характером використання виділяють підприємницький та позичковий капітал.

За метою вкладання - прямі інвестиції(вкладання капіталу з метою придбання довгострокового економічного інтересу в країні застосування) та

портфельні(вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не дає можливості реального контролю над об*єктами інвестування).

З початку 90-х в світі відбулося різке зростання портфельних інвестицій.

Важливою формою руху капіталу є також лізинг, інжиніринг та продаж авторських прав, торгових марок, патентів, ноу-хау тощо.

Треба визначити, що в класифікаціях капіталу не всі форми є рівнозначними з боку їх впливу на управління реальним виробництвом та перерозподілом прибутків.

Наслідки для країн експортерів капіталу:

1. Високоприбуткове використання надлишку капіталу на закордонних ринках.

1. Виграш внаслідок різниці у витратах виробництва в різних країнах(сировина, енергія, заробітна плата).

2. Вивезення екологічно шкідливих виробництв в менш розвинені країни.

3. Можливість обійти тарифні та нетарифні бар*єри.

4. Захист грошей від інфляції.

5. Технологічне лідерство.

6. Подовження життєвого циклу товару.

Наслідки для країн-імпортерів капіталу:

1. Приплив капіталів - прискорення економічного розвитку.

1. Надходження іноземних технологій, організаційного і управлінського досвіду, результатів науково-технічних досліджень і розробок.

2. Більш повне використання місцевих сировинних ресурсів.

3. Підвищення рівня зайнятості, кваліфікації, продуктивності праці місцевої робочої сили.

4. Розвиток імпортозаміщувального виробництва і скорочення валютних витрат.

5. Ріст об*єму податкових надходжень.

6. Підвищення рівня життя, розвиток інфраструктури та підвищення конкуренції в національній економіці.

7. Репатріація капіталу і переведення прибутку.

8. Підсилення залежності національної економіки, а також падіння традиційних галузей національної економіки.

10.Обмеження стимулів проведення національних НДДКР.

49.Основні поняття в сфері прямих іноземних інвестицій.

Під прямими інвестиціями слід розуміти підприємницький капі­тал за кордоном, що забезпечує контроль над підприємствами, в які він вкладений. За міжнародною статистикою частка іноземної участі в акціонерному капіталі фірми, що дає змогу досягти такого контро­лю, прийнята у розмірі 25 %, за американською статистикою - 10%, а за австралійською та канадською - 50 %.

До прямих іноземних інвестицій належать як початкове придбан­ня інвестором власності за кордоном, так і усі наступні операції між інвестором І підприємством, у яке вкладений капітал. Прямі інвес­тиції поділяються на (поділ прийнятий МВФ, ОЕСР та в системі на­ціональних рахунків ООН):

а) вкладання компаніями за кордон власного капіталу (капітал філій і частка акцій у дочірніх та асоційованих компаніях);

б) реінвестування прибутку;

в) внутрішньокорпоративні переміщення капіталу у формі креди­тів і позик між прямим інвестором та дочірніми, асоційованими компа­ніями і філіями.

Ознакою прямих іноземних інвестицій є встановлення тривалих ділових стосунків між підприємствами та інвесторами, за яких інвес­тор має значний вплив на рішення, що приймає підприємство.

Однак не всі країни у своїй статистиці додержуються вищевказаного визначення прямих інвестицій. Наприклад, Японія не розглядає реінвестований прибуток як прямі інвестиції. Ознакою прямих іноземних інвестицій є те, що на їхній основі виникають тривалі ділові зв'язки між підприємствами, інвестор одержує значний вплив на ухвалення рішення підприємством, куди вкладені його кошти.

Підприємство з іноземними інвестиціями - акціонерне або неакціонерне підприємство, у якому прямому інвесторові-резидентові іншої країни належить більш 10% звичайних акцій і голосів (в акціонерному підприємстві) або їхній еквівалент (у неакціонерному підприємстві).

Підприємство з іноземними інвестиціями може мати форму:

• дочірньої компанії-підприємства, у якому прямий інвестор-нерезидент володіє більш 50% капіталу;

• асоційованої- підприємства, у якому прямий інвестор-нерезидент володіє менш 50% капіталу;

• філії - підприємства повністю належать прямому інвесторові.

Прямий інвестор- державні і приватні організації, фізичні і юридичні особи, а також їхнього об'єднання, що володіють підприємством із прямими інвестиціями за кордоном.