- •1. Сутність та засади міжнародних економічних відносин
- •2. Об’єкти та суб’єкти мев. Принципи та особливості механізму мев.
- •3. Місце та роль мев у розвитку національних економік
- •4. Міжнародний розподіл праці та чинників виробництва. Їх взаємозвязок і економічні вигоди.
- •5.Україна у міжнародних економічних стосунках. Сучасне положення та перспективи.
- •7. Участь України в міжнародному розподілі праці.
- •8. Види ринків. Становлення та поняття світового ринку.
- •9.Поняття та характеристики сучасного світового господарства.
- •10.Етапи та основні риси розвитку світового господарства.
- •11.Зміст інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. Фактори, що їх визначають
- •12.Поняття та переваги економіки відкритого типу. Фактори та показники, що іх визначають
- •13. Глобальні проблеми людства та їх роль у формуванні світового господарства.
- •14. Головні елементи міжнародної економічної системи та їх характеристики.
- •Характеристика головних причин та характерних рис економічної глобалізації.
- •Сутність та види міжнародної спеціалізіції та кооперації виробництва. Створення міжнародних виробництв
- •18. Зміст та обмеженість меркантилістської теорії зовнішньої торгівлі та теорії абсолютних переваг.
- •19. Поняття закону порівняльних переваг. Його позитивні якості та недоліки. Пояснити виграш від торгівлі кожної із країн на конкретному прикладі.
- •20. Теорія співвідношення чинників виробництва у міжнародній торгівлі. Її сильні та слабкі сторони. Парадокс Леонтьєва.
- •21. Основні положення теорії конкуренції та теорії життєвого циклу (тжц).
- •22. Міжнародна торгівля. Її види, товарна та географічна структура.
- •23. Основні характеристики світового ринку послуг.
- •24.Фактори, які впливають на темпи та структуру сучасного міжнародного ринку товарів та послуг.
- •25. Місце та роль України в міжнародній торгівлі.
- •26. Значення та види державного регулювання міжнародної торгівлі. Зміст політики протекціонізму та свободи торгівлі на різних стадіях економічного розвитку суспільства.
- •27. Основні інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі. Особливості їх застосування.
- •28. Основні причини державного втручання зовнішньої торгівлі. Наведіть по кожній із них докази за та проти.
- •29. Варіанти та показники характеру торгової політики країни. Фактори та умови, які їх визначають.
- •30. Діяльність гатт-вто. Основні міжнародні проблеми, які вирішуються в рамках цієї організації.
- •31. Україна та Всесвітня торгова організація.
- •32. Економічний зміст тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Поняття надлишку споживача та виробника.
- •33. Поняття митного тарифу та мита. Їх значення та функції.
- •34. Види митних тарифів та їх значення в міжнародній торгівлі.
- •35. Рівень митних тарифів. Номінальна та ефективна ставка тарифу.
- •36. Визначення реального рівня митного обкладання. Тарифна ескалація.
- •37. Економічний зміст оптимального тарифу. Поняття тарифної квоти.
- •38. Особливості вимірювання нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. Методи кількісних обмежень.
- •40. Сутність ліцензування. Види ліцензій. Методи розподілення ліцензій.
- •41. Приховані методи міжнародної торгової політики. Їх економічний зміст.
- •42. Економічний зміст різних видів субсидування у зовнішній торгівлі.
- •43. Сутність експортного кредитування.
- •44.Види демпінгу та необхідні умови для його здійснення. Способи встановлення антидемпінгового мита.
- •45. Основні методи позаекономічного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •46. Взаємозв*язок та взаємозалежність міжнародного руху товарів та міжнародного руху чинників виробництва. Пояснити на прикладі.
- •47. Значення міжнародних інвестицій. Правило Вальраса. Види капіталу в міжнародній економіці.
- •48. Міжнародний рух капіталу (мрк) та його наслідки для країн-експортерів та імпортерів капіталу.
- •49.Основні поняття в сфері прямих іноземних інвестицій.
- •50.Причини та роль прямих іноземних інвестицій у міжнародній економіці.
- •51. Значення та способи державної підтримки прямих інвестицій.
- •52. Причини виникнення та етапи еволюції міжнародних корпорацій.
- •53. Основні поняття, які відносяться до міжнародних корпорацій. Правила їх функціонування.
- •54. Роль, структура та особливості розвитку тнк.
- •55. Портфельні інвестиції. Основні види цінних паперів, в які вкладається капітал.
- •56. Інструменти міжнародного запозичення та кредитування. Поняття між часової торгівлі.
- •57. Участь України у міжнародному русі капіталу.
- •59. Форми участі іноземного капіталу в Україні.
- •60.Поняття та види трудової міграції.
- •61. Масштаби та направлення сучасної еміграції робочої сили.
- •62. Головні державні механізми регулювання міграції. Стимулювання рееміграції.
- •63.Україна на міжнародному ринку праці.
- •64.Поняття міжнародної передачі технологій та форми їх здійснення.
- •65. Моделі технічного прогресу та іх вплив на умови міжнародної торгівлі.
- •66. Динамічні моделі технологічних розходжень між країнами. Технологічний цикл життя товару у міжнародній торгівлі
- •67. Механізми правового захисту технологій та форми їх міжнародного передавання.
- •68. Державне регулювання передачі технологій. Міжнародне технічне сприяння
- •69. Україна в системі міжнародного обміну технологіями
- •70. Поняття міжнародної економічної інтеграції: передумови, цілі та умови.
- •71. Основні етапи інтеграційних процесів. Критерії оцінки інтеграції з точки зору створення світового господарства.
- •72. Поняття зони вільної торгівлі та митного союзу в меі.
- •73. Поєднання єдиного ринку та валютного союзу в меі
- •74. Особливості інтеграції у різних регіонах світу. Регіональні економічні організації.
- •75. Основні етапи розвитку західноєвропейської інтеграції та механізми управління єс.
- •76. Сутність та основні характеристики міжнародного фінансового ринку.
- •77. Міжнародні валютно-фінансові, банківські організації та інститути в системі мев.
- •78. Міжнародне співробітництво у соціально-економічних установах та організаціях системи оон.
42. Економічний зміст різних видів субсидування у зовнішній торгівлі.
Одним з найпоширеніших фінансових методів зовнішньоторговельної політики є субсидування.
Субсидія - фінансова чи інша економічна підтримка у будь-якій формі, яка здійснюється урядом країн - учасниць зовнішньоторговельних операцій, і яка може надаватись індивідуально, окремій галузі, окремому регіону або невизначеній групі осіб (фізичних чи юридичних) автоматично на основі об'єктивних критеріїв.
Основними ознаками субсидії є:
__ використання бюджетних коштів для надання такої підтримки;
- вилучення в результаті її падіння економічної вигоди утримувачами субсидії.
Традиційно найбільших масштабів субсидування набуває у торгівлі сільськогосподарськими товарами.
Прямі субсидії - це безпосередні виплати експортеру або виробнику, обумовлені фактом здійснення експортної операції або виробництва товару Ці субсидії заборонено правилами ВТО.
Непрямі субсидії -це форма прихованого дотування експортерів або виробників за рахунок надання їм пільгового кредитування, податкових вилучень та пільг, повернення попередньо оплачених мит, пільгового страхування тощо. Ці субсидії можуть стосуватись і експортних, і імпортних товарів.
Перехресні субсидії -це дотування однієї галузі або сектору економіки за рахунок іншої галузі або сектору за допомогою заходів державного регулювання.
Внутрішні субсидії - різні форми субсидування продуцентів товарів, конкуруючих з імпортом. Це найбільш замасковане субсидування.
Експортні субсидії - це бюджетні виплати національним експортерам, що дозволяє продавати товар іноземним покупцям за ціною, нижчою, ніж на внутрішньому ринку, і збільшувати тим самим експорт.
У сучасній практиці фактор дискримінації при наданні субсидії відбивається у понятті специфічних субсидій.
Специфічна субсидія - субсидія, яка надається субсидуючим органом у межах його компетенції лише окремим підприємствам чи галузям або групам підприємств. Угода СКЗ встановлює три категорії субсидій:
1) "заборонені" субсидії" - якщо вони обумовлені показниками експортної діяльності або переважним використанням вітчизняних товарів перед імпортними.
2) субсидії, "які дають підстави для вживання заходів" - вони викликають негативні наслідки
3) субсидії, "які не дають підстав для вживання заходів"
Внутрішнє субсидування товарів, які конкурують з імпортом, є інструментом зовнішньоторговельної політики, який обмежує імпорт та сприяє заміщенню імпортних товарів товарами, що виробляються всередині країни.
43. Сутність експортного кредитування.
Експортне кредитування - метод фінансової, зовнішньо-торгівельної, нетарифної політики, що передбачає фінансове стимулювання державою розвитку експорту національними фірмами.
Форми експортного кредитування:
Субсидування кредитів національним експортером (поставка кредитів за вартістю нижче ринкової).
Державні кредити іноземним імпортерам при обов*язковій умові закупівлі товарів у національних фірм (зв*язний кредит). Така форма має особливе значення при заключенні контрактів великої вартості, коли надається зв*язна допомога.
Страхування експортних ризиків національних експортерів:
комерційні (нездатність покупця оплатити товар)
політичні (несподівана зміна політичної ситуації в країні, що не дозволяє імпортеру виконати своє зобов*язання).
Експортні кредити можуть бути:
короткостроковими ( до одного року, на придбання споживчих товарів);
середньострокові (до 5 років, на придбання обладнання, устаткування);
довгострокові (більше 5 років, для кредитування експорту товарів, що використовуються у великих інвестиційних проектах).
Організаційні форми надання експортних кредитів можуть бути різні.
Найчастіше кредити видаються агенствами по експортному кредитуванню, які можуть бути в складі уряду, окремого міністерства і приватною організацією, що працює під контролем уряду.
Національні агенства по експортному кредитуванню мають тісні взаємовідносини для обміну інформацією про позичальників, координації дій, розвитку своєї діяльності тощо.
Найбільш відомими об*єднаннями національних агенств з експортного кредитування є:
Експортно-кредитна група (група представників урядів і агенств по експортному кредитуванню в рамках ОЕСР)
Бернський союз (міжнародний союз страхування кредитів чи інвестицій).
Експортні кредити можуть розглядатися як різновид зовнішньої допомоги іншим державам. У цьому випадку вони є формою субсидування, а розмір субсидії визначається як різниця між поточною ринковою ставкою, по якій надається допомога.
Обсяг експортного кредитування в світі приблизно 400-450 млрд.дол.США.
На експортні кредити припадає 1/5 частина загального зовнішнього боргу країн, що розвиваються і країн з перехідною економікою.