- •1. Сутність та засади міжнародних економічних відносин
- •2. Об’єкти та суб’єкти мев. Принципи та особливості механізму мев.
- •3. Місце та роль мев у розвитку національних економік
- •4.Україна у міжнародних економічних стосунках. Сучасне положення та перспективи.
- •5. Міжнародний розподіл праці та чинників виробництва. Їх взаємозвязок і економічні вигоди.
- •Основні чинники та показники участі країн в міжнародному розподілі праці.
- •8. Сутність та види міжнародної спеціалізіції та кооперації виробництва. Створення міжнародних виробництв
- •9. Участь України в міжнародному розподілі праці.
- •10. Види ринків. Становлення та поняття світового ринку.
- •11.Поняття та характеристики сучасного світового господарства.
- •12.Етапи та основні риси розвитку світового господарства.
- •13.Поняття та переваги економіки відкритого типу. Фактори та показники, що іх визначають
- •14.Зміст інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. Фактори, що їх визначають
- •Характеристика головних причин та характерних рис економічної глобалізації.
- •16. Глобальні проблеми людства та їх роль у формуванні світового господарства.
- •14. Головні елементи міжнародної економічної системи та їх характеристики.
- •17. Зміст та обмеженість меркантилістської теорії зовнішньої торгівлі та теорії абсолютних переваг.
- •18. Поняття закону порівняльних переваг. Його позитивні якості та недоліки. Пояснити виграш від торгівлі кожної із країн на конкретному прикладі.
- •19. Теорія співвідношення чинників виробництва у міжнародній торгівлі. Її сильні та слабкі сторони. Парадокс Леонтьєва.
- •20. Основні положення теорії конкуренції та теорії життєвого циклу (тжц).
- •21. Міжнародна торгівля. Її види, товарна та географічна структура.
- •22. Основні характеристики світового ринку послуг.
- •23.Фактори, які впливають на темпи та структуру сучасного міжнародного ринку товарів та послуг.
- •24. Місце та роль України в міжнародній торгівлі.
- •26. Значення та види державного регулювання міжнародної торгівлі. Зміст політики протекціонізму та свободи торгівлі на різних стадіях економічного розвитку суспільства.
- •27. Основні інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі. Особливості їх застосування.
- •28. Основні причини державного втручання зовнішньої торгівлі. Наведіть по кожній із них докази за та проти.
- •29. Варіанти та показники характеру торгової політики країни. Фактори та умови, які їх визначають.
- •30. Діяльність гатт-вто. Основні міжнародні проблеми, які вирішуються в рамках цієї організації.
- •31. Україна та Всесвітня торгова організація.
- •32. Економічний зміст тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Поняття надлишку споживача та виробника.
- •33. Поняття митного тарифу та мита. Їх значення та функції.
- •34. Види митних тарифів та їх значення в міжнародній торгівлі.
- •35. Рівень митних тарифів. Номінальна та ефективна ставка тарифу.
- •36. Визначення реального рівня митного обкладання. Тарифна ескалація.
- •37. Економічний зміст оптимального тарифу. Поняття тарифної квоти.
- •38. Особливості вимірювання нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. Методи кількісних обмежень.
- •40. Сутність ліцензування. Види ліцензій. Методи розподілення ліцензій.
- •41. Приховані методи міжнародної торгової політики. Їх економічний зміст.
- •42. Економічний зміст різних видів субсидування у зовнішній торгівлі.
- •43. Сутність експортного кредитування.
- •44.Види демпінгу та необхідні умови для його здійснення. Способи встановлення антидемпінгового мита.
- •45. Основні методи позаекономічного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •46. Взаємозв*язок та взаємозалежність міжнародного руху товарів та міжнародного руху чинників виробництва. Пояснити на прикладі.
- •47. Значення міжнародних інвестицій. Правило Вальраса. Види капіталу в міжнародній економіці.
- •48. Міжнародний рух капіталу (мрк) та його наслідки для країн-експортерів та імпортерів капіталу.
- •49.Основні поняття в сфері прямих іноземних інвестицій.
- •50.Причини та роль прямих іноземних інвестицій у міжнародній економіці.
- •51. Значення та способи державної підтримки прямих інвестицій.
- •52. Причини виникнення та етапи еволюції міжнародних корпорацій.
- •53. Основні поняття, які відносяться до міжнародних корпорацій. Правила їх функціонування.
- •54. Роль, структура та особливості розвитку тнк.
- •55. Портфельні інвестиції. Основні види цінних паперів, в які вкладається капітал.
- •56. Інструменти міжнародного запозичення та кредитування. Поняття між часової торгівлі.
- •57. Участь України у міжнародному русі капіталу.
- •59. Форми участі іноземного капіталу в Україні.
- •60.Поняття та види трудової міграції.
- •61. Масштаби та направлення сучасної еміграції робочої сили.
- •62. Головні державні механізми регулювання міграції. Стимулювання рееміграції.
- •63.Україна на міжнародному ринку праці.
- •64.Поняття міжнародної передачі технологій та форми їх здійснення.
- •65. Моделі технічного прогресу та іх вплив на умови міжнародної торгівлі.
- •66. Динамічні моделі технологічних розходжень між країнами. Технологічний цикл життя товару у міжнародній торгівлі
- •67. Механізми правового захисту технологій та форми їх міжнародного передавання.
- •68. Державне регулювання передачі технологій. Міжнародне технічне сприяння
- •69. Україна в системі міжнародного обміну технологіями
- •70. Поняття міжнародної економічної інтеграції: передумови, цілі та умови.
- •71. Основні етапи інтеграційних процесів. Критерії оцінки інтеграції з точки зору створення світового господарства.
- •72. Поняття зони вільної торгівлі та митного союзу в меі.
- •73. Поєднання єдиного ринку та валютного союзу в меі
- •74. Особливості інтеграції у різних регіонах світу. Регіональні економічні організації.
- •75. Основні етапи розвитку західноєвропейської інтеграції та механізми управління єс.
- •76. Сутність та основні характеристики міжнародного фінансового ринку.
- •77. Міжнародні валютно-фінансові, банківські організації та інститути в системі мев.
- •78. Міжнародне співробітництво у соціально-економічних установах та організаціях системи оон.
55. Портфельні інвестиції. Основні види цінних паперів, в які вкладається капітал.
Портфельні Інвестиції утворюються вкладенням капіталу в цінні папери підприємств у розмірах, які не забезпечують права власності або контролю над ними. Такими цінними паперами можуть бути:
а) акціонерні цінні папери(грошові папери, що обертаються на ринку і засвідчують право власності на майно юридичних і фізичних осіб, що випустили ці документи);
б) боргові цінні папери(грошові папери, що обертаються на ринку і засвідчують відношення позики власника документів стосовно юридичних і фізичних осіб, що випустили ці документи):
облігації; прості векселі;
боргові зобов'язання;
інструменти грошового ринку - казначейські векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти,
фінансові деривативи - опціони, варанти, ф'ючерси, свопи тощо.
Портфельні Інвестиції характерніші для приватного підприємницького капіталу. Вони мають високу ліквідність, тобто цінні папери швидко можуть бути перетворені в готівку.
Чіткої межі між прямими і портфельними інвестиціями немає. Вивезення підприємницького капіталу має велике значення для обох сторін.
Експортери капіталу отримують прибуток {або свою частку прибутку), який вивозять з країни або використовують для інвестицій на місці.
Імпортери капіталу мають можливість ефективно і раціонально використовувати зовнішні джерела коштів і технологій в національних інтересах.
Однак необхідно зазначити, що коли прямими Інвестиціями обмінюються розвинуті країни, то економічні відносини будуються на рівноправній основі.
Водночас експорт капіталу в країни, що розвиваються, як правило, пов'язаний зі встановленням нерівноправних економічних відносин.
Позиковий капітал вивозиться за межі країн у вигляді надання позик на короткий чи довгий строк для отримання відсотка.
Кредиторами можуть бути приватні фірми або банки, державні органи і міжнародні фінансові організації, а одержувачами - приватні особи, компанії, підприємства, уряди країн.
Державні капітали вивозяться, як правило, на умовах, що відрізняються від звичайного ринкового стандарту, вони містять більш або менш суттєвий елемент субсидії. На вивезений позиковий капітал іноземний кредитор отримує відсотки.
Одержувач позики може самостійно використовувати її для вирішення своїх проблем. Водночас кредити можуть видаватись І під конкретні потреби чи програми.
Експорт позикового капіталу набуває все більших масштабів І став основою сучасної системи міжнародного кредиту.
У міжнародних масштабах як позиковий використовується здебільшого державний капітал, меншою мірою - приватний.
56. Інструменти міжнародного запозичення та кредитування. Поняття між часової торгівлі.
Міжнародне запозичення й кредитування стало результатом розвитку, з одного боку, внутрішнього кредитного ринку найбільш розвинених країн миру, а з іншої відповіддю на потребу фінансування міжнародної торгівлі. На міждержавному рівні потреба в кредитуванні виникає у зв'язку з необхідністю покриття негативних сальдо міжнародних розрахунків.
Міжнародний рух позичкового капіталу, пов'язаний з міждержавними кредитами й банківськими депозитами, звичайно відноситься в платіжному балансі до поняття інших інвестицій.
Це залишкова категорія інвестицій, що включає всі інші міждержавні пересування капіталу, не віднесені до прямих, портфельним інвестиціям або резервним активам.
Міжнародне запозичення й кредитування - видача й одержання коштів у борг на строк, що передбачає виплату відсотка за їхнє використання.
Основні інструменти міжнародного запозичення й кредитування, що знаходять відбиття в платіжному балансі, що випливають:
• Торговельні кредити - вимоги й пасиви, що виникають у результаті прямого надання кредиту постачальниками й покупцями по угодах з товарами й послугами, і авансові платежі за роботу, що здійснюється у зв'язку з такими угодами. Більшість із них є короткостроковими.
• Позики - фінансові активи, що виникають внаслідок прямого позичання коштів кредитором позичальникові, у результаті якого кредитор або не одержує ніякого письмового гарантійного зобов'язання від позичальника, або одержує борговий цінний папір. Позики можуть надаватися й виходити грошовою владою, урядом, банками й іншими секторами й діляться на короткострокові й довгострокові.
• Валюта- банкноти й монети, що перебувають в обігу, використовуються для здійснення платежів. Національна валюта, що перебуває в розпорядженні нерезидентів, уважається пасивом, а іноземна валюта, що перебуває в розпорядженні резидентів, активом.
• Депозити- деноміновані в місцевій або іноземній валюті перекладні депозити, які безперешкодно на першу вимогу перетворюються в готівку й можуть бути використані для здійснення платежів. Депозити здійснюються грошовою владою й банками.
• Інші активи й пасиви - залишкова категорія, до якої ставляться всі інші види руху капіталу, наприклад внески країн у міжнародні організації.
Звичайно теорія міжнародної економіки вважає міжнародне запозичення й кредитування особливим видом міжнародної торгівлі на тім підставі, що більша частина міжнародних кредитів призначена для обслуговування торговельного обороту.
Міжчасова торгівля - підвищене поточне споживання за рахунок скорочення споживання в майбутньому (запозичення) або занижене поточне споживання на користь більшого споживання в майбутньому (кредитування).