2. Правовий режим земель, що постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Дане питання регулюється ЗУ „Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

До територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорн. катастрофи, в межах У належать території, на яких виникло стійке забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами понад доаварійний рівень, що з урахуванням природно-кліматичної та комплексної екологічної характеристики конкретних територій може призвести до опромінення населення понад 1,0 мЗв за рік, і яке потребує вжиття заходів щодо радіаційного захисту населення та інших спеціальних втручань, спрямованих на необхідність обмеження додаткового опромінення населення, зумовленого Чорн. катастрофою, та забезпечення його нормальної господарської діяльності.

Території, що зазнали радіоактивного забруднення можна поділити на 4 зони:1) зона відчуження;2) зона безумовного відселення, 3) зона гарантованого добровільного відселення 4) зона посиленого радіоекологічного контролю

Межі зон встановлює КМУ, управління здійснює – Держ агентство Укр. з управління зоною відчуження

Землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення виводяться з господарського обороту, відмежовуються від суміжних територій і переводяться до категорії радіаційно небезпечних земель.

У зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення забороняється: 1)постійне проживання населення; 2)здійснення діяльності з метою одержання товарної продукції без спеціального дозволу 3)перебування осіб, які не мають на це спеціального дозволу

4)вивезення за межі зон без спеціального дозволу; 5)винесення або вивезення із зон рухомого майна без спеціального дозволу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорн. катастрофи і дозиметричного контролю 6)ведення с/г, л/г, виробничої та іншої діяльності 7)випасання худоби, полювання і рибальство; 8)перегін тварин, сплав лісу.

У зоні гарантованого добровільного відселення забороняється: 1)будівництво нових, розширення діючих підприємств, 2) будь-яка діяльність, що погіршує радіоекологічну ситуацію; 3)природокористування, яке не відповідає вимогам норм радіаційної безпеки; 4)внесення пестицидів, отрутохімікатів без спеціального дозволу 5)залучення школярів, учнів і студентів до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров'я.

У зоні посиленого радіоекологічного контролю забороняється (4):1)будівництво санаторіїв, будинків відпочинку,2) будь-яка діяльність, що погіршує радіоекологічну ситуацію; 3)природокористування, яке не відповідає вимогам норм радіаційної безпеки; 4)залучення школярів, учнів і студентів до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров'я.

3. Поняття, субєктивна і обєктивна специфіка права постійного землекористування.

Право постійного користування зем.діл - це право володіння і користування зем.діл, яка перебуває у Д. або К. власності, без встановлення строку. Права постійного користування зем.діл із земель Д. та К. власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності. Право землекористування як правовий інститут є похідним від інституту права власності на землю. Крім того, сам характер використання землі значною мірою визначається правом власності на землю. Право постійного користування зем.діл - це самостійний різновид права землекористування, особливість якого полягає в тому, що воно здійснюється без заздалегідь визначених термінів.Виникнення права постійного користування зем.діл пов'язане з переходом земельної ділянки від власника до конкретного постійного землекористувача зазначених правомочностей щодо володіння і користування землею. Згідно з ЗКУ право постійного користування зем.діл здійснюється шляхом реалізації цих правомочностей. Об'єктом права постійного землекористування є певна, індивідуально визначена і юридично відокремлена земельна ділянка (або її частина), яка перебуває у Д. або К. власності, закріплена за конкретним державним або комунальним підприємством, установою чи організацією для використання згідно з її цільовим призначенням, тобто надана для конкретної цілі.Об'єктами цього права є зем.діл., які надаються з усіх категорій земель, що належать до державної чи комунальної власності. Такі зем.діл., як правило, не підлягають передачі у приватну власність і призначені для забезпечення публічних інтересів.Суб'єктами права постійного землекористування можуть бути лише державні та комунальні підприємства, установи та організації, тобто юр.ос. Це фактично означає, що не можуть використовувати зем.діл. на праві постійного землекористування фіз.ос. та іноземні юр.ос.

4. Співвідношення та взаємозвязок економічної та грошової оцінки земель. Об'єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України. Економічна оцінка земель - оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва у сільському та лісовому господарствах і як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі. Експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.