4)Правові форми використання природних ресурсів у сільському господарстві

Ведення с.г. є неможливим без використання ґрунтів та інших природних ресурсів — у цьому полягає специфіка галузі.

Усі форми залучення природних ресурсів до с/г виробництва можна назвати с/г використанням природи. Використання природних ресурсів, відповідно до ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", буває загальним і спеціальним. Загальне використання природних ресурсів, згідно з Закону, полягає в безперешкодному використанні природних ресурсів громадянами для задоволення своїх життєвих потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних та ін.) і має певні правові ознаки. Воно здійснюється: а) безоплатно; б) без отримання будь-яких дозволів; в) без закріплення окремих природних об'єктів за певними суб'єктами (без права володіння).

Спеціальне -це такий вид використання природних ресурсів, який відзначається тим, що: а) природні об'єкти цілком або частково закріплюються за певними суб'єктами на різних правових підставах (здійснюється право володіння ними); б) на його здійснення треба отримати спеціальний дозвіл; в) воно є платним.    Фактичне розмежування загального і спеціального використання природних ресурсів провадиться за ступенем екологічного ризику використання природних ресурсів.    Правова форма використання природних ресурсів — певний правовий режим або закріплений у нормативних актах порядок використання природних ресурсів. ЗУ розрізняє такі правові форми (титули) спеціального використання природних ресурсів: а) право власності; б) право природокористування (безоплатне і орендне); в) сервітутне право; г) угода про розподіл продукції; ґ) право господарського відання; д) право оперативного управління. Разом з тим, власник природного об'єкта на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном; він може надати його іншій особі на інших правових підставах, не передбачених законодавством.

Право природокористування як форму спеціального використання природних ресурсів слід відрізняти від права користування як елемента права власності, позаяк право природокористування — це не повноваження, а окремий правовий режим, який може охоплювати і володіння, і користування, і розпорядження природними ресурсами в межах, визначених власником. Право природокористування відрізняється і від права власності. Хоча це право може включати в себе і володіння, і користування, і розпорядження; воно завжди є похідним від права власності — саме власник встановлює межі природокористування, і право розпорядження природо-користувача не може припиняти права власності власника. Природокористування слід відрізняти і від використання природних ресурсів, позаяк воно є лише однією з правових форм спеціального використання природних ресурсів разом з правом власності, сервітутним правом, угодою про розподіл продукції, правом господарського відання, оперативного управління та ін.

5)фермерське підприємство як аграрне підприємство:недоліки і перспективи розвитку.

ЗУ «Про ф.г.»Підтримка ф.г., що була особливо дієвою на початковому етапі їх створення в У, у сучасних умовах значно скоротилася. Звільнення на перших 3 роки від податків через інфляцію і диспаритет цін не дало можливості фермерам здійснювати розширене відтворення. Навіть фактор приватної власності, особливо на фоні глибокої економічної кризи національної економіки, у тому числі аграрної сфери, не спрацював належним чином. Фермерство вже не є таким престижним, як це було на початку його зародження. У порівнянні з іншими формами господарювання ефективність ф.г. також не вирізняється високим рівнем. Ф.г., на відміну від особистого селянського господарства - це форма підприємницької діяльності громадян із створенням юр.особи, які виявили бажання виробляти товарну с/г продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення ф.г.. Отже, у законодавчому полі ф.г. відрізняються від особистих с.г. статусом юр.ос., можливістю ведення підприємницької діяльності, товарним характером виробництва і одержанням кінцевого результату у вигляді прибутку. Деякі науковці стверджують, що ф.г. є більш досконалою, ніж особисті селянські господарства, формою с.г. Перевага ф.г. полягає у більших розмірах, вищому рівні інтенсифікації та конкурентоздатності.

До недоліків відноситься:1)майже повна відсутність державної підтримки, крім залишку ПДВ у розпорядженні фермера за умови, що обсяг реалізованої продукції перевищує обсяг закупленої. Такий перерахунок здійснюється щомісячно і на думку фермера носить досить умовний характер; велика кількість різних документів, яку необхідно оформити дрібному фермеру для отримання державної допомоги; 2)відсутність надійних каналів постачання матеріальних ресурсів та незахищеність дрібних фермерів від неякісних ресурсів. високі ціни на матеріально-технічні ресурси, відсутність надійної малогабаритної техніки, що не дає можливості суттєво підвищити технічну оснащеність фермерських господарств.

Переваги фермерства такі: 1)робота у дрібному ф.г., особливо сімейному, дає можливість нагромаджувати досвід діяльності у с.г. і передавати його із покоління в покоління;2)господарське відношення до землі і безпосередній контакт фермера із людьми. Крупним товаровиробникам, а особливо великим сучаснимагрохолдингам не потрібне село та люди, які в ньому проживають, а потрібна земля, яку вони використовують для одержання швидких прибутків. Часто селяни одержують від великих с/г підприємств малу плату за земельні паї, або не зовсім якісну продукцію у вигляді орендної плати.

6) задача. не було порушено ніяких норм, адже громадянин М. мав право розпоряджатись данною ділянкою на власний розсуд. Так як не було порушено принципу цільового призначення земельної ділянки, можна вважати, що дані дії громадянина були правомірними.

Білет 12= 42=72(72!)