5.Умови та порядок створення фермеських господарств

ЗК та ЗУ "Про ф.г." Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити ф.г.

Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення ф.г. громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комун. власності з метою ведення ф.г.громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів ф.г. та наявність у них права на безоплатне одержання зем.діл. у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у с.г. або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення зем.діл. розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки ф.г.. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення ф.г.питання вирішується судом.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації ф.г.підлягає Д. реєстрації у порядку, встановленому законом для держ. реєстрації юр. осіб.

6. 1.Порядок висвітлений у 5 питанні цього білету.2.Відповідно до зем.законодавства, для ведення ф.г.- в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться ф.г.. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.3.Так, у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування,органу виконавчої влади з питань зем.ресурсів спір вирішується судом.

Білет 7=37=67

1) Землекористування та види.

Право землекористування – це система закріплених у земельному законодавстві правових норм, які регулюють суспільні відносини, пов’язані з добуванням корисних властивостей із земельних ресурсів.

Ознаки:1)виступає як правомочність фіз/юр особи щодо користування зем.діл;2)є правовідношенням, що виникає у процесі використання земельних ресурсів.

Види землекористування: 1)постійне; 2)орендне;3)концесійне.

Право пост. користування зем. діл.— це право володіння і користування зем.діл, яка перебуває у Д. або К. власності, без встановлення строку.

П. Оренди зем.діл— це засноване на договорі строкове платне володіння і користування зем.діл, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

П. концесійного землекор. – це самостійний вид строкового та платного володіння і кристування зем.діл державної та комунальної власності на підставі договору концесії.

Відповідно до ЗУ «Про консесії»,концесія - надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юр. або фіз. особі права на створення та (або) управління об'єкта концесії за умови взяття суб'єктом підприємницької діяльності на себе зобов'язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику

2) державний контроль за використанням та охороною земель.

ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель»

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами вик. влади по земел. ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель — спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: 1)забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фіз. та юр. ос. земельного законодавства України;2)забезпечення реалізації державної політики; 3)запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель;3) запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу.

Основними принципами:1)забезпечення раціонального використання та охорони земель;2)пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами; 3)повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України; 4)поєднання заходів економічного стимулювання і відповідальності у сфері використання та охорони земель.

Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Держ. контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Моніторинг родючості ґрунтів земель с/г призначення та агрохімічну паспортизацію земель с/г призначення проводить центральний орган вик. влади з питань аграрної політики.

Державні інспектори мають право: 1)безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки; 2)давати обов'язкові для виконання вказівки 3)складати акти перевірок чи протоколи про адмін.правопорушення 4)на місці вчинення правопорушення доставляти його до міліції5)викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання пояснень;