Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Nastya.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
197.76 Кб
Скачать

4. Право власності на землю: проблеми та перспективи їх вирішення

Право власності на землю традиційно розглядається у суб´єктивному та об´єктивному розумінні. В об‘єктивному розумінні - це сукупність правових норм, які регулюють відносини власності. В суб‘єктивному розумінні - це юридична можливість конкретного власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на свій розсуд, але в межах закону.

Проблема правового статусу громадян і юр.ос. як суб’єктів здійснення права власності на землю зумовлена сучасними об’єктивними і суб’єктивними соціальними, економічними, демографічними, екологічними, державно-правовими явищами у суспільному житті, організаційно-правовими проблемами реформування відносин власності на землю і утвердження нового земельного ладу. Проголошене у перших законах незалежної У і закріплене у КУ право власності У народу на землю не знайшло свого адекватного вираження у земельному законодавстві і подальшого розвитку у правовій системі У. Чинний ЗКУ не відтворює і не розвиває положень статтей Основного закону держави щодо права власності на землю У народу та гарантування права власності на землю, набуття і реалізації громадянами, юр. особами і державою права власності на землю виключно відповідно до закону. Виходячи з методологічних засад права власності на землю, основним національним багатством має визнаватися у законодавстві Уне вся земля у межах кордонів держави, а лише та частина земної поверхні, яка вкрита родючим гумусним шаром ґрунту і завдяки людській праці продукує капітал, який разом з ґрунтом є власністю У народу і розподіляється в суспільстві через форми власності.

Перспективи вирішення полягають у тому, що конституційно-правові норми та приписи земельного законодавства повинні мати підстави та способи для їх реалізації,а саме :

1).На конституційному рівні закріплені імперативи, реалізація яких має запобігати концентрації у держави юридичних правомочностей власника землі, що мало місце за радянських часів

2).Оскільки категорія “У народ” визначається у КУ як громадяни України, то застосовуючи закони формальної логіки, не громадяни У не є У народом і тому вони не можуть бути суб’єктами права власності землю як територію в межах держави і як основне національне багатство, не можуть приймати участі у референдумах щодо території держави, не можуть впливати на дії органів державної влади та місцевого самоврядування у здійсненні ними прав власника на землю від імені Українського народу тощо;

3).Саме народу, а не державі, на праві власності, має належати покрита родючим шаром ґрунту частина земної поверхні у межах території держави, а також вироблена на ній абсолютна і додаткова вартість

4).Завдання держави та органів місцевого самоврядування полягає в тому, щоб через закони та інституційно-правові механізми забезпечити підвищення родючості ґрунту і суспільний розподіл капталу

5).Громадяни України всіх національностей можуть відповідно до закону вільно володіти, користуватися і розпоряджатися землею з метою задоволення приватних, суспільних, державних, громадських інтересів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]