Міністерство аграрної політики України

Ізмаїльський технікум механізації і електрифікації сільського господарсва

Методичні вказівки по підготовці до семінарських занять з предмету:

«Основи підприємництва, менеджменту та маркетингу»

Затверджено на засіданні соціально-економічних дисциплін протокол_______

від «____»_______2012 року.

Голова циклової комісії

__________ Д.І.Русєва

2012

Література основна:

1.Мочерній С.В., Устенко О.А., Чеботарь С.І. Основи підприємницької діяльності: Навчальний посібник.- К.: Видавничий центр «Академія», 2005.-280 с. (Альма-матер)

2. Підприємницька діяльність та агробізнес: Підручник/ За ред.. М.М.Ільчука, т.Д.Іщенко.-к.: Вища освіта, 2006.-543с.: іл.

3. Варналій З.С.В18 Основи підприємництва: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2002.— 239 с.: іл. (Електронний навчальний посібник)-див. в папке «Основи підприємництва, менеджменту та маркетингу»

4.Основи підприємницької діяльності та агробізнесу: Навч.посібник / М. М. Ільчук, Т. Д. Іщенко, В. К. Збарський та ін.; Заред. М. М. Ільчука. —К.: Вища освіта, 2002. — 398 с.: іл. . (Електронний навчальний посібник)-див. в папке «Основи підприємництва, менеджменту та маркетингу»)

5. Виноградська А.М. Основи підприємництва: Навчальний посібник. Друге видання, перероб. І допов.-К.6Кондор,2005.-544с. .(Електронний навчальний посібник)-див. в папке «Основи підприємництва, менеджменту та маркетингу»)

Додаткова:

1. Венедиктова В.И. О деловой этике и этикете. – М., 1994.

2. Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі. – К., 1994.

3. Кадзума Татеиси. Вечный дух предпринимтаельства. Практическая филисофия бизнесмена. – К., 1992.

4. Как добиться успеха. Практические советы деловым людям / Под ред. В.Е. Хруцкого. – М., 1992.

5. Как стать предприимчивым и богатым. Из американских рецептов. – М., 1991.

6. Кузин Ф.А. Имидж бизнесмена. – М.: Ось-89, 1996.

7. Солоп А.С. Тайны бизнеса. – К.: УФИМБ. – 1997.

8. Скотт Д.Г. Сила ума. Описание пути у успеху в бизнесе. – К., Внешторгиздат, 1992.

9. Томилов В.В. Культура предпринимательства. Учебник. – СПб., 2000.

10. Карлін М.І. Правові основи підприємництва: Навч. посібник. – К.: Наукова думка, 2000.

11. Соболь С.Н. Предпринимательство: начало бизнеса. – К.: Венчур, 1994.

12. Тирпак І.В., Тирпак В.І. Організаційні структури бізнесу: порядок створення і функціонування. – Тернопіль: Джура, 1998.

13. Хизрич Р., Петерс М. Предпринимательство / или как завести собственное дело и добиться успеха/. – М., 1993.

14. Энциклопедия малого бизнеса или как начать свое дело: Пер. с англ. / Под ред. А.Т. Слука. – М., 1994.

Перелік тем семінарських занять

№	Тема	Кількість годин	Номер заняття
1	Ділова етика підприємництва та культура ведення бізнесу.	2	2
2	Організаційно – правові форми ведення бізнесу. Технологія заснування власної справи.	2	4

Тема: Ділова етика підприємництва та культура ведення бізнесу.

1. Методичні вказівки по підготовки до семінарського заняття

Розпочинати вивчення питань теми необхідно із з’ясування сутності підприємницького успіху та виокремлення його складників.

Успіх завжди відбиває результат ділової активності підприємця. Саме за рівнем досягнутого успіху оцінюють підприємця.

Досвід країн з соціально-орієнтованою економікою підтверджує, що успіх ініціюється різними про нього уявленнями (складниками успіху).

Створюючи підприємство, підприємець визначає конкретні цілі підприємницької діяльності, тобто кінцевий бажаний результат діяльності. Виходячи з цього, однією з найперших складових успіху підприємницької діяльності є досягнення встановлених цілей і виконання місії.

Особиста мета підприємця може зводитися до бажання:

• отримати якомога більше грошей;

• працювати творчо;

• почувати себе комфортно;

• привести у рівновагу складові елементи життя – власну кар’єру, сім’ю тощо;

• добитися визнання своєї професійності та обізнаності серед колег у вибраній сфери підприємницької діяльності;

• спромогтися реалізувати власну ідею;

• не допустити банкрутства своєї фірми;

• створити нові робочі місця тощо.

Таким чином, необхідно усвідомити, що сучасне цивілізоване підприємництво є визначальною і необхідною умовою досягнення не лише економічного успіху, а й суспільного визнання соціальної значущості і корисності будь-якої господарської розумової та фізичної діяльності.

Багато хто вважає, що єдиною метою підприємця є отримання прибутку, проте це не так. Дійсно, кінцевою метою діяльності підприємця є забезпечення її прибутковості шляхом раціональної організації праці та засобів виробництва. Але діяльність підприємця спрямована на створення умов задля успішного функціонування його бізнесу, виходячи з того, що прибуток не є причиною здійснення підприємницької діяльності, а лише результатом її успішної діяльності. Особливо важливим є розуміння економічної аксіоми, сутність якої полягає в наступному – аби підприємство було успішним впродовж тривалого часу, аби досягало своїх цілей, його діяльність повинна бути результативною та ефективною. За словами П. Друкера результативність є наслідком того, що підприємство виробляє потрібні на ринку продукти (товари), а ефективність є наслідком того, що ці потрібні комусь товари виробляються найбільш раціональним способом. Друкер вважав, що результативність та ефективність діяльності підприємства, як критерії успішної його діяльності, є однаково важливими [Додаткова література 2].

Безумовним є той факт, що у підприємництві поняття успіху пов’язане з досягненням результату, очікуваного при започаткуванні проекту по реалізації ідеї. За цивілізованого розуміння успіху до уваги, насамперед, треба брати його морально-етичні аспекти, а вже потім фінансові. Отже, підприємницький успіх має бути оцінений з урахуванням ступеня здійснення власної ідеї, бажання самоствердження або намагання змінити хід подій тощо. Гроші, капітал, прибуток природно є важливими складовими успіху, але не можуть виступати самоціллю.

Наступним кроком у вивченні теми повинне стати з’ясування ролі підприємця як визначальної особистості у бізнесі.

Необхідною передумовою започаткування та успішного здійснення підприємництва є наявність самих підприємців. Постать підприємця як основного суб’єкта ринкових відносин є ключовою у конструкції ринку. Його небезпідставно вважають центральною фігурою у бізнесі та інколи порівнюють з полководцем, здатним із меншими силами виграти бій у кількісно переважаючого противника.

Нагромаджений досвід розвинених країн незаперечно підтверджує істину, що бізнесу не можна навчитися перегортаючи підручники, але вони допоможуть кожному, хто приходе в бізнес зрозуміти його таємниці і освоїтися в ньому. Виходячи з цього, необхідно на основі обробки літературних джерел з’ясувати набір якостей, необхідних підприємцю (рис.1) .

Наступним питанням вивчення теми є професійна культура бізнесової діяльності, яка безпосередньо впливає на підприємницький успіх. Насамперед, варто усвідомити, що сучасна підприємницька діяльність може ефективно здійснюватися і розвиватися за умов належного дотримання вимог не тільки економічного, а й соціального та політичного характеру. Йдеться про те, що у своїй діяльності підприємець має обов’язково керуватися усталеними у всіх цивілізованих країнах нормами поведінки.

Підприємницька культура охоплює широкий спектр питань ділової етики і етикету, з якими необхідно ознайомитися в навчальному посібнику з предмету, а також в інших джерелах сучасної літератури. Основну увагу слід приділити основним складникам ділової етики підприємця, а саме: етика спілкування; етика привітання, прийомів та переговорів; етичні норми реклами. При розгляді даного питання варто звернути увагу на те, що ділова етика (етика бізнесу) є одночасно економічною і духовною категорією.

Безпосереднє відношення до культури бізнесової діяльності має підприємницьке діловодство. У цьому зв’язку вивчення теми передбачає ознайомлення з його основами, в першу чергу, з класифікацією ділових документів, вимогами до складання ділових документів і їх оформлення (табл. .1, рис.2, табл.2).

Завершальним етапом у вивченні теми є розгляд питання щодо створення позитивного іміджу фірми (“паблік рілейшнз”). Слід звернути увагу на те, що в сучасних умовах “паблік рілейшнз” небезпідставно оцінюють як мистецтво і науку створення ділового іміджу на основі оперативної і правдивої інформації. Причому йдеться про діловий імідж не тільки фірм, але й окремих підприємців.