
- •Поняття та мета курсу оп в галузі
- •2. Законодавча база України про оп в галузі
- •3. Які основні принципи державної політики в галузі оп?
- •4.Права громадян на оп при укладанні трудового договору та під час роботи.
- •5. Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •6. Відшкодування роботодавцем шкоди працівника у разі ушкодження їх здоров'я чи нанесення моральної шкоди.
- •7. Охорона праці жінок та неповнолітніх
- •8. Стимулювання оп
- •9. Служба оп на підприємствах
- •10. Державний нагляд і контроль за оп в галузі
- •11. Система управління оп в галузі
- •12. Основні функції, завдання та управлінська інформація суопг
- •13. Планування роботи з оп в галузі
- •14. Загальні питання безпеки праці в галузі
- •15. Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності
- •16. Атестація робочих місць
- •18. Основи державного соціального страхування від нещасних випадків
- •19. Які основні завдання та принципи соц. Страхування?
- •20. Суб’єкти та об’єкти страхування
- •21. Процедура страхування та реєстрація страхувальників
- •22. Управління соціальним страхуванням
- •23. Суми страхових виплат
- •24. Призначення та здійснення страхових виплат
- •25. Класифікація причин виникнення нещасних випадків
- •26. Розслідування та облік нещасних випадків
- •27. Розслідування професійних захворювань
- •29. Розслідування та облік аварій
- •30. Основні заходи попередження травматизму
- •31. Економічні наслідки травматизму
- •32. Характеристика користувачів комп’ютерів з точки зору оп
- •33. Фактори, що вплив. На функціональний стан користувачів комп’ютерів
- •35. Характеристика системи “людина—комп’ютер—середовище”
- •36. Іонний склад повітря приміщення з вдт (відеодиспл. Термінал)
- •37. Забруднення повітря на робочих місцях з вдт (відеодисп. Терм.)
- •38. Виробниче освітлення робочих місць з вдт (відеодиспл. Терм.)
- •39 Організація і обладнання робочих місць користувачів комп’ютерів
- •41. Правове забезпечення заходів з оп користувачів комп’ютерів (кк).
- •42. Електромагнітні випромінювання на робочих місцях.
- •43. Мікроклімат в приміщенні з комп’ютерами.
- •44. Пожежна профілактика в галузі.
- •45. Які основні причини виникнення пожеж.
- •46. Первинні засоби пожежегасіння
- •49.Спринклерні та дренчерні установки пожежегасіння
- •47.Основні засоби попередження та гасіння пожеж.
- •48.Фізико-хімічні основи процесу горіння.
- •50. Які основні показники пожежної небезпеки речовин та метеріалів?
6. Відшкодування роботодавцем шкоди працівника у разі ушкодження їх здоров'я чи нанесення моральної шкоди.
Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків у повному розмірі втраченого заробітку, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу. Пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.
У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, крім того не менше річного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті. Якщо нещасний випадок стався внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів з охорони праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшений у порядку, який визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету підприємства, але не більше ніж на п'ятдесят відсотків. Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією з розслідування нещасного випадку.
Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування (в тому числі санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобів, по догляду за ним та інші види медичної та соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, який видається у встановленому порядку.
За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігається місце роботи (посада) і середня заробітна плата на весь період відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи, власник зобов'язаний забезпечити відповідно до медичних рекомендацій його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи.
Моральна шкода - це шкода, заподіяна працівникові поведінкою іншої особи або осіб, яке можна характеризувати як неетичну, таке, що суперечить системі поглядів і уявлень, які регулюють поведінку людей у суспільстві.
Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інші негативні наслідки морального характеру.
Відшкодування моральної шкоди можливий без втрати потерпілим працездатності.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуального), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Моральні збитки відшкодовуються за заявою потерпілого, яке подається власнику або уповноваженому ним органу в тримісячний строк від дня отримання моральної травми, а в разі нещасного випадку або професійного захворювання, які супроводжувалося моральною шкодою, - у тримісячний термін від дня одужання.