23. Суми страхових виплат

Страховими виплатами є грошові суми, які згідно зі статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, що мають на це право.

Зазначені грошові суми складаються з таких виплат: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати у визначених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії з інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку зі втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Фонд зобов’язаний: =виплатити одноразову допомогу в сумі із розрахунку середньомісячного заробітку за кожний відсоток втрати працездатності; =виплачувати щомісячну грошову компенсацію в сумі середньомісячного заробітку за кожен % втрати працездатності, поділити на 100;=виплачувати пенсію з інвалідності;=організувати та фінансувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого;=надавати потерпілим путівки на санаторно-курортне лікування.

Для 1-ої групи інвалідності щороку;=працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;=сприяти наданню потерпілому житла;=інше.

24. Призначення та здійснення страхових виплат

Призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їхніх сімей) провадиться відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатност

Для призначення страхових виплат працівнику необхідно пройти обстеження СЕК. (медико-соціальна експертна комісія), яка робить висновок про ступінь втрати працездатності. Цей висновок направляється до ФСС разом з такими документами: =Заява потерпілого =Акти за формою Н-1, Н-5=Довідка про заробітну плату =Копія трудової книжки (остання сторінка).

Однак відразу всі документи про НВ не можуть бути направлені до фонду, тому потерпілий оформляє лікарняний перші 5 днів якого оплачується підприємством (за новим законодавством).

Фонд зобов’язаний: =виплатити одноразову допомогу в сумі із розрахунку середньомісячного заробітку за кожний % втрати працездатності =виплачувати щомісячну грошову компенсацію в сумі середньомісячного заробітку за кожен втрати працездатності, поділити на 100=виплачувати пенсію з інвалідності =організувати та фінансувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого =надавати потерпілим путівки на санаторно-курортне лікування. Для 1-ої групи інвалідності щороку =працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю =сприяти наданню потерпілому житла =інше.

25. Класифікація причин виникнення нещасних випадків

Нещасні випадки класифікуються за наслідками, кількістю потерпілих та стосовно їх зв'язку з виробництвом.

За наслідками нещасні випадки поділяються на легкі, тяжкі та смертельні. До легких належать такі нещасні випадки, що призвели до необхідності переведення працівника на легшу роботу або спричинили нетривалу втрату працездатності (не менше як на один робочий день). Якщо стався нещасний випадок з тяжкими наслідками, то характер і ступінь тяжкості травми, отриманої працівником, встановлюється медичним заключенням спеціалізованого медичного закладу відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ України.

За кількістю потерпілих нещасні випадки поділяються на поодинокі та групові (одночасно постраждали двоє і більше працівників).

Стосовно зв'язку з виробництвом нещасні випадки можна в загальному поділити на випадки виробничого та невиробничого характеру (рис. 1.7). До нещасних випадків невиробничого характеру належать такі випадки, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілого, однак не пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків. Зокрема це нещасні випадки, що сталися під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства; виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку, якщо це не передбачено службовими обов'язками), участі в культурно-масових заходах, спортивних змаганнях тощо.

Основними групами причин виникнення нещасних випадків на підприємствах є:

Органіаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань ОП, відсутність контролю; відсутність на робочих місцях проектної документації та інструкцій з ОП; незадовільна організація робочих місць; неякісний спецодяг.

Технічні причини: а) конструкторські: невідповідність технологій та устаткування основним вимогам правил техніки безпеки; низька якість виробничого обладнання. б) технологічні причини: неправильний вибір устаткування та інструменту; порушення тхнологічних процесів; в) незадовільне технічне обслуговування: відсутність або низька якість проведення технологічних оглядів та ремонтів.

Причини незадовільного стану в-чого середовища: несприятливий мікрокліматичні параметри (температура, вологість, тиск, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання); недостатнє освітлення; підвищення рівня шуму та вібрації; забруднення повітря роб. зони пилом та шкідливими речовинами; наявність на робочих місцях різного роду випромінювань.

Психофіціологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну завантаженість і напруженість роботи; мотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі; незадоволення роботою; несприятливий психологічний клімат у колективі.

Економічні причини: нерегулярна виплата заробітної плати; низький заробіток; неритмічність роботи; прагнення до виконання понаднормової роботи; робота за сумісництвом чи на двох різних підприємствах.