Міністерство Освіти і науки, молоді та спорту України Новоград-Волинський промислово-економічний технікум

.

Рекомендації до проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення

Методичні рекомендації до курсового проектування з предмету „ Електропостачання промислових підприємств і цивільних будівель ” за спеціальністю 05050104 „Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд ” для студентів ІІІ курсу денного і ІУ курсу заочного відділень та для дипломного проектування для студентів ІУ курсу денного і У курсу заочного відділень.

Укладач : Р.Л.Буркова

Рецензент:

Викладач електротехнічних

дисциплін Тарасюк В.В.

Розглянуто на засіданні

циклової комісії

електротехнічних дисциплін.

Протокол №____від „___”____201___р.

Голова циклової комісії _________

Р.Л.Буркова

м. Новоград-Волинський

2013р.

2

Передмова.

Методичні рекомендації до проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення є навчальним посібником для студентів навчальних закладів, що навчаються по спеціальності: 05050104 „Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд ” і відповідають учбовому плану з предмету „Електропостачання промислових підприємств і цивільних будівель ”. Зміст посібника висвітлює проблеми електричного проектування та експлуатації систем електропостачання промислових і комунально-побутових об’єктів.

1.Загальні відомості до курсового проектування.

Курсове та дипломне проектування з предмету «Електропостачання підприємств та цивільних будівель» має своє метою систематизувати, розширити та поглибити теоретичні знання студентів, навики самостійної роботи з нормативною, довідниковою, методичною та навчальною літературою. При виконанні курсового та дипломного проектування студенти повинні знайомитись з сучасними досягненнями в галузі проектування систем електропостачання з метою використання новітніх технологій в свої розробках.

«Методичні вказівки» дозволяють повністю, посилаючись на теоретичний курс, виконати завдання курсового проектування і включають методику розрахунків та необхідні довідникові дані з урахуванням вимог Національних стандартів України ДСТУ Б А.2.4-21:2008 «Силове електрообладнання. Робочі креслення» та ДСТУ Б А.2.4-24:2008 «Внутрішнє електричне освітлення. Робочі креслення».

Курсовий проект виконується згідно індивідуального завдання та складається з двох частин:

1). Пояснювальна записка.

2.) Графічна частина.

Пояснювальна записка повинна складатись з 35-45 листків формату А4 (297х210мм). Графічна частина складається з трьох креслень формату А1 (594х841мм):

а). План розташування електрообладнання і прокладання електричних мереж;

б.) Принципова схема живильної та розподільчих мереж;

в). Схема обліку електроенергії.

2). Економічна частина.

3). Охорона праці та безпека життєдіяльності:

а) техніка безпеки;

б) екологія та безпека життєдіяльності.

Графічна частина збільшується наступними кресленнями:

4). Схема обліку електроенергії.

5.) Звідна таблиця економічних розрахунків.

Пояснювальна записка повинна оформлятись згідно вимог єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД) і виконується пастою або комп’ютерним набором. Титульний лист є першим листом пояснювальної записки, завдання на курсовий проект вкладається в пояснювальну записку після титульного листа.

На кожному листі викреслюється рамка,що утворює поля:

ліворуч - 20мм, зверху, знизу та праворуч – 5 мм. Відстань від тексту до рамки повинна бути не менше: на початку та вкінці рамки - 10 і 5 мм відповідно, зверху та знизу -10 мм.

Викладення матеріалу пояснювальної записки потрібно вести від першої особи у множині: («визначаємо», «вибираємо») або може бути використана неозначена форма:

3

(«вибирається», визначається»). При виконанні розрахунків провинні бути винесеними формули в окремі строчки.

Послідовність викладення матеріалу в пояснювальній записці повинна відповідати змісту курсового або дипломного проекту. Всі розділи записки повинні викладатись грамотно і коротко. Скорочувати слова в тексті і надписах не дозволяється, за винятком: (табл., мал.).

Кожен розділ повинен починатись з нового листа. Заголовки розділів та підрозділів необхідно виділяти в червоний рядок. Відстань між заголовком та подальшим текстом повинна бути не менш 10-15 мм, а між підзаголовком та останнім рядком попереднього тексту – 20 мм.

В процесі виконання розрахунків потрібно приводити розрахункову формулу в буквенних позначеннях, в які слід підставляти числові значення і відповідь записувати без проміжних розрахунків. Буквенні позначення величин, що входять у формулу потрібно розшифровувати.

При багатократних повторюючих однотипних розрахунках потрібно привести розрахункову формулу та привести один приклад розрахунку, всі інші результати розрахунків занести в таблицю.

Розрахунки потрібно виконувати в міжнародній системі СІ.

При посиланні на літературу, в квадратних дужках потрібно вказувати той порядковий номер, який дана довідникова використана література займає в списку літератури, що вказується в кінці записки. Література в списку вказується в алфавітному порядку по прізвищам авторів, назві літератури, з вказівкою видання та року і обов’язково на мові видання.

Наприклад:

Література.

1. Коновалова Л.Л.,.Рожкова Л.Д. «Электроснабжение промышленных предприятий и установок» Издательство «Энергоатомиздат», 1989г.

2. Коннов А.А.»Электрооборудование жилых зданий», Издательский дом «Додэка-ХХІ», 2005г.

3. Конюхова Е.А. «Электроснабжение обьэктов», Издательство «Академия», 2001г.

4. Князевский Б.А., Липкин Б.Ю., «Электроснабжение промышленных предприятий» Издательство «Высшая школа», 1979г.

5. Липкин Б.Ю. «Электроснабжение промышленных предприятий и установок» Издательство «Высшая школа», 1990г.

6. Національний стандарт України ДСТУ Б А.2.4-24:2008 «Внутрішнє електричне освітлення. Робочі креслення».

7.Національний стандарт України ДСТУ Б А.2.4-21:2008 «Силове електрообладнання. Робочі креслення».

8.Пожежна безпека .Нормативні акти, протипожежні вимоги в галузі проектування та будівництва». Пожежінформтехніка, 2001р.

9. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, Укрархбудінформ, Київ,2001р.

10. Правила улаштування електроустановок, видавництво «Індустрія», 2006р.

11. Рожкова Л.Д., Козулин В.С., «Электроборудование станций и подстанций», Издательство «Энергоатомиздат», 1987г.

12 .«Справочник снабженца. Электроустановочное оборудование, светильники, лампы,» Издательство «Торговый дом металлов», 2006г.

13. «Справочник снабженца. Кабели, провода, шнуры, заводы-изготовители», Издательство «Торговый дом металлов», 2005г.

4

Всі таблиці та ілюстрації повинні нумеруватись в межах розділу. Номер ілюстрації складається з порядкового номера розділу і порядкового номера ілюстрації: (наприклад Табл.2.3.1, мал..4.2.1). Найменування ілюстрації поміщуються над нею, пояснюючі дані під нею.

Закінчену пояснювальну записку необхідно зброшурувати та переплести, прошивши її з лівої сторони на відстані 10 мм від краю. Всі листики записки повинні бути пронумеровані.

Закінчений проект викладач перевіряє, при правильному виконанні підписує його та допускає до захисту. Якщо проект в цілому або частково виконаний неправильно або з помилками, викладач повертає його на доопрацювання із зауваженнями.

Під час захисту студент доповідає про виконаний проект: повідомляє тему завдання, приводить коротку характеристику об’єкту проектування, приводить основні проектні рішення, робить висновки. Під час захисту курсового проекту студенту можуть бути задані питання, як по проекту, так і по всьому курсу предмету.

При оцінюванні курсового проекту враховується його зміст, обґрунтованість прийнятих рішень, послідовність викладення матеріалу, розрахунків, наявність оригінальних розробок, якість зовнішнього оформлення та достатність відповідей на запитання викладача. По результатам захисту виставляється диференційована оцінка.

Плани розташування електрообладнання, як правило, поєднують з планами прокладання електричних мереж та улаштування заземлення і занулення. Плани розташування і прокладання електричних мереж виконують на будівлю або частину будівлі з урахуванням технологічних вузлів та черги будівництва. Масштаби креслень приймають відповідно до ГОСТ 2.302 з урахуванням забезпечення чіткого зображення електрообладнання та електричних мереж.

На планах розташування додатково до вимог ДСТУ Б.А2.4-4 показують:

• будівельні та технологічні конструкції, трубопроводи та інші комунікації , що визначають траси прокладання електричних мереж, або використовуються для їх кріплення і прокладання у вигляді контурних обрисів - суцільними тонкими лініями відповідно до ГОСТ 2.303;

• найменування відділень, цехів, приміщень, тощо, якщо це визначає характер прокладання електричних мереж;

• найменування або позначення електромашинних приміщень, приміщень щитів керування, кабельних тунелів та інших електротехнічних споруд;

• електрообладнання та електричні мережі у вигляді умовних графічних зображень з вказівкою літерно-цифрових позначень за принциповими схемами, кабельних або кабельно-трубних журналів.

Електрообладнання та електричні мережі на планах розташування наводять у наступному складі:

• електроприймачі, трансформаторні підстанції, комплектні електротехнічні пристрої, апарати, тощо;

• шино проводи (магістральні, розподільчі, тролейні);

• тролейні лінії та ділянки електричної мережі, виконані шинами на ізоляторах;

• траси відкритого прокладання кабелів і проводів на конструкціях, у коробах, на лотках, у трубах, каналах, тунелях;

• кабельні конструкції, якщо креслення їх установлення не поєднані з планами прокладання проводів та кабелів;

• труби прихованого прокладання проводів і кабелів у підлозі, у землі та фундаментах;

• магістралі заземлення і занулення.

5

Принципову схему електропостачання живильної та розподільчих мереж виконуються згідно форм 1-4. При розробленні схем за формами 2-4 керуються наступним:

• принципову схему виконують в однолінійному зображенні, при цьому нейтральний провідник N, захисний провідник PE, суміщений нейтральний і захисний провідник PEN окремою лінією не зображують;

• у трифазних три -, чотири - та п’ятипровідникових мережах зображення та позначення фаз вказують тільки для одно - і двофазних ліній;

• умовні графічні зображення електричних приймачів, пускових і захисних апаратів на принципових схемах виконаних за формами 2 і 3, як правило, не наводять, а вказують над лінією їх літерно-цифрові позначення, типи та технічні дані;

• електроприймачі, що підключаються безпосередньо до живильної магістралі, показують на принципових схемах живильної мережі;

• у графі «Магістраль» (форма 2) вказують літературно-цифрові позначення магістралі, її координати відповідно до плану розташування електричного обладнання ( за необхідності), тип шино проводу та його номінальний струм (матеріал та переріз шин – для магістралей нетипового виготовлення), напругу;

• у графі «Розподільчий пристрій» (форма 3,4) вказують літературне і цифрове позначення розподільчого пункту або розподільчого шинопроводу, його координати відповідно до плану розташування електрообладнання ( за необхідності), тип (для НКУ- позначення габаритного креслення загального виду), напругу, Рвст. та Ірозр.- для пунктів, заданих «у ланцюжок»;

У графі «Ірозр….» окрім вказаних параметрів (за необхідності) вказують величину втрати напруги ∆U, %.

На принципових схемах не наводять:

• технічні дані електрообладнання, марки, перерізи та довжину кабелів і проводів, позначення та довжину труб, якщо вони поставляються комплектно з технологічним обладнанням або передбачені робочою документацією нестандартного обладнання;

• марки, перерізи та довжини проводів у межах НКУ- номенклатурного устаткування:

• марки, перерізи та довжини кабелів та проводів, позначення та довжини труб для електроприймачів, для яких усю необхідну інформацію стосовно кабелів, проводів та труб неможливо навести на принциповій схемі (наприклад, мережі з розгалуженими ланцюгами керування). Дані стосовно цих кабелів, проводів та труб поміщають у кабельному та кабельно-трубному журналах.

На кресленні кожної принципової схеми, виконаної відповідно до форми 2 або 3, наводять потребу кабелів та проводів відповідно до форми 5, а також потребу труб відповідно до форми 6. У таблиці потреби включають кабелі, проводи і труби, технічні дані котрих вказані у принциповій схемі.

Специфікацію електрообладнання до плану розташування електрообладнання, конструкцій і деталей до плану розташування електрообладнання і прокладання електричних мереж виконують відповідно до форми 7 додатка Ж ДСТУ Б А2.4-4.

Кабельно-трубний журнал виконують за формою 7. В кабельно-трубний журнал включають кабелі, проводи та труби для тих електроприймачів, для яких можливо забезпечити всю необхідну інформацію про кабелі, проводи та труби на принципових схемах живильної та розподільчої мереж, виконаних за формами 2 і 3. Для мереж, де доцільно виконання принципових схем за формою 4 або за довільною формою, ведення кабельно-трубного журналу обов’язкове.

При відкритому прокладанні мереж (без труб) графи кабельно-трубного журналу, що відноситься до труб не заповняють. При виконанні креслень прокладання кабелів методом

6

трас ведуть кабельний журнал за формою 8. У графі «Ділянка траси кабелю» вказують позначки ділянок траси за планом прокладання електричних мереж. У кабельному журналі наводять таблицю потреби труб за формою 6.

Завдання на курсовий проект видає керівник проекту.

Наприклад: Спроектувати електропостачання об’єкту комерційного призначення електропостачання об’єкту комерційного призначення встановленою потужністю 5кВт, напругою живлення 380 В, електропостачання слід виконати самонесучим ізольованим проводом від опори №66 існуючої ПЛ-0,4кВ Л-3 КТП-241.