- •1.Основні теорії економічної інтеграції
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я. Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3. Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4. Етапи розширення єс за п.Савоною та ж.Карло
- •5. Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6. Функціональна теорія європейської інтеграції
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9. Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •10. Концепція "концентричних кіл".
- •12.Концепція вибіркової інтеграції.
- •13. Концепція різношвидкісної інтеграції.
- •14. Створення єс та основні етапи його розвитку
- •15. Трансформація інституційної моделі єс у контексті Лісабонської угоди про реформування єс (2007).
- •16. Сучасні позиції Європейського Союзу в глобальній економіці
- •17. Цілі та завдання єс
- •Лісабонська стратегія єс (2000-2010).
- •Стратегія «Європа 2020».
- •Договірно-правова основа Європейського Союзу.
- •Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс.
- •Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •Значення і структура Угоди про Європейський Союз.
- •Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27.Основні інституції єс
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Парламенту.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •Сучасна структура бюджету єс, його дохідна та витратна частини.
- •Механізми та інструменти виконання бюджету єс.
- •Компліментарна модель фінансування європейських проектів.
- •Структурні фонди єс та фонд Згуртування.
- •Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна).
- •Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова).
- •Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку).
- •45. Політики єс щодо громадян.
- •Монетарна політика Євросоюзу.
- •Чинники та етапи запровадження євро.
- •Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •Класифікація соціально-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •Сутність та особливості скандинавської моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Нідерланди).
- •Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія
- •Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •«Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •Особливості німецької економічної моделі.
- •Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •Структура господарства фнр
- •Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •1. Загальні індикатори:
- •2. Позиції у світовій економіці:
- •Еволюція французької моделі господарства.
- •Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •Сучасна структура економіки Франції.
- •Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •Галузева структура господарства Великобританії.
- •Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Великобританії.
- •Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці.
- •Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •78. Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці.
- •79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •80. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку.
- •83. Галузева структура господарства Італії.
- •84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії.
- •85. Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці.
- •86. Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87. Суть та національна специфіка швецької моделі.
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки.
- •89. Модель Рена-Мейднера та її трансформація.
- •90. Позиції нових (2004 р., 2007 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •Структура господарства Польщі.
- •Структура господарства Угорщини.
- •Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України і єс.
- •109.Перспективи укладений Угоди про асоціацію України з єс.
- •110. Перспективи укладення Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі між Україною та єс.
90. Позиції нових (2004 р., 2007 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
Нові члени ЄС збільшили сукупний ВВП євроек. простору, але не суттєво. З населенням у 103,3 млн. осіб у 2008 р., що складає майже третину загальної кількості населення ЄС-15, дванадцять нових (Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія, Болгарія, Румунія) членів виробляють внутр. продукт, який відповідає лише 8,5% ВВП ЄС-15. У 2011 році частка цих країн у ВВП ЕС27 становила всього8%.
Хоча рівень життя в цих країнах, вимірюваний показником ВВП на душу населення за ПКС, досить швидко зростає після їх вступу до ЄС, він ще далекий від середнього показник по ЄС. Так, серед 10 країн. Що вступили у 2004 р. цей показник = 74% від середнього по ЄС (Кіпр-94%, Словенія-84%, Латвія-58%). Для Болгарії цей показник становить 46%, і 49% для Румунії.
В той же час зростання ВВП у нових країнах членах (2004) у 2011 було в 2,4 рази більше (найбільше – Естонія, Латвія, Литва, Польща), ніж в середньому у країнах ЕС15.
На нові 12 країн припадає сьома частина імпорту ЄС, найбільшими реципієнтами є Польща (3,9% від ЄС) та Чехія (3%). Приблизно такий же показник і по експорту (14,2% від ЄС).
Рівень безробіття в нових країнах-членах вищий за середній рівень по ЄС (52,5 проти 4,1%).
Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
Особливістю геоекономічного руху країн ЦСЄ був різний характер здійснюваних економічних реформ, а через це ті держави ЦСЄ, що у 1990 р. мали приблизно рівні стартові умови, підійшли до початку XXI ст. з диференційованими результатами.
Тривалість падіння макроекономічних показників у Польщі склала 2 роки, Словенії та Чехії - 3 роки, Словаччині, Хорватії, Угорщині - 4 роки.
На інші країни припадали досить високі темпи падіння, а їх трансформаційна криза тривала п'ять років і більше.
Для Албанії, Болгарії, Латвії, Румунії була характерна тенденція до економічного зростання, однак вона виявилася нестійкою
Використано різні методологічні підходи та прикладні моделі реформування економіки.
У Югославії - «Програма Анте Марковича», в Польщі - «План Бальцеровича» (1989), у Чехословаччині - «План Клауса» (1990), в Угорщині - «План Купи» (1990), в Румунії - «Короткий виклад стратегії переходу до ринкової економіки» (1990).
Польська економічна модель. Особливі позиції країни в ЄС. Польща є найбільшою державою серед нових членів ЄС як за к-тю н-ня, так і за виробленим сумарним ВВП. За індексом освіти (0,95 із 1 макс можл) країна перебуває на рівні Швейцарії, поступаючись лише країнам-лідерам євро економіки. У світових технологічних рейтингах Польщу відносять до групи потенційних лідерів.
За розрах-ми індексів конкурентоспроможн нац. Економіки та мікроеконом індексом конкур-ті Польща поступається багатьом новим членам ЄС. Ключовим моментом реформування економіки був процес приватизації, який було реалізов 3 методами: пряма, непряма та метод ліквідації збиткових підпр-тв. Проведені у 90-ті рр.. реформи, у тому числі приватизаційні, привели до того, що зараз більш як 70% ВВП виробляється у приватному секторі, хоча існує досить складна проблема реструктуризац багатьох об’єктів важкої пром-ті, які ще й зараз перебувають у держвласності.
В останні роки на тлі триваючого нконом зростання і широкого припливу іноз інвестицій в економ країни, польський ринок демонструє вражаючу динаміку розвитку.
Модель «шокової терапії» Л. Бальцеровича та наслідки її реалізації у Польщі. Основними заходами «блискавичного» переходу до ринку були: відмова держави від цінорегулювання та перехід до неокласичної моделі: попит-пропозиція, жорстка бюджетна політика, відмова від багатьох соціальних програм , приборкання інфляції (припинення підвищення заробітної плати, індексації доходів), прийняття закону про банкрутство, відмова уряду від підтримки збиткових підприємств, швидка приватизація, лібералізація ринку, валютної системи та зовнішньої торгівлі, стимулювання припливу ПІІ, відмова від директивного планування та перехід до індикативного.
Позитивним наслідком реформ був насправді швидкий перехід до ринкової економіки,
негативним — дуже висока «соціальна ціна» за ринкові реформи, яка мала прояв у стрімкому розшаруванні населення країни.
Космічне зубожіння населення, 70% якого водночас опинилося за межею бідності