- •1.Основні теорії економічної інтеграції
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я. Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3. Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4. Етапи розширення єс за п.Савоною та ж.Карло
- •5. Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6. Функціональна теорія європейської інтеграції
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9. Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •10. Концепція "концентричних кіл".
- •12.Концепція вибіркової інтеграції.
- •13. Концепція різношвидкісної інтеграції.
- •14. Створення єс та основні етапи його розвитку
- •15. Трансформація інституційної моделі єс у контексті Лісабонської угоди про реформування єс (2007).
- •16. Сучасні позиції Європейського Союзу в глобальній економіці
- •17. Цілі та завдання єс
- •Лісабонська стратегія єс (2000-2010).
- •Стратегія «Європа 2020».
- •Договірно-правова основа Європейського Союзу.
- •Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс.
- •Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •Значення і структура Угоди про Європейський Союз.
- •Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27.Основні інституції єс
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Парламенту.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •Сучасна структура бюджету єс, його дохідна та витратна частини.
- •Механізми та інструменти виконання бюджету єс.
- •Компліментарна модель фінансування європейських проектів.
- •Структурні фонди єс та фонд Згуртування.
- •Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна).
- •Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова).
- •Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку).
- •45. Політики єс щодо громадян.
- •Монетарна політика Євросоюзу.
- •Чинники та етапи запровадження євро.
- •Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •Класифікація соціально-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •Сутність та особливості скандинавської моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Нідерланди).
- •Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія
- •Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •«Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •Особливості німецької економічної моделі.
- •Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •Структура господарства фнр
- •Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •1. Загальні індикатори:
- •2. Позиції у світовій економіці:
- •Еволюція французької моделі господарства.
- •Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •Сучасна структура економіки Франції.
- •Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •Галузева структура господарства Великобританії.
- •Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Великобританії.
- •Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці.
- •Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •78. Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці.
- •79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •80. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку.
- •83. Галузева структура господарства Італії.
- •84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії.
- •85. Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці.
- •86. Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87. Суть та національна специфіка швецької моделі.
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки.
- •89. Модель Рена-Мейднера та її трансформація.
- •90. Позиції нових (2004 р., 2007 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •Структура господарства Польщі.
- •Структура господарства Угорщини.
- •Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України і єс.
- •109.Перспективи укладений Угоди про асоціацію України з єс.
- •110. Перспективи укладення Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі між Україною та єс.
Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
Маастрихтські критерії конвергенції:
1) дефіцит держ.бюджету не більше 3% ВНП
2) держ.борг не більше 60% ВНП
3) рівень відсоткових ставок не більше 2 % від рівня країн з найкращими показниками ( макс. 5,8% березень 2012)
4) рівень інфляції не більше 1,5% від рівня трьох країн з найкращими показниками (макс.3,1% березень 2012)
+ перебування 2 роки у Механізмі валютних курсів II (+- 15%)
Механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро:
Пакт стабільності та зростання
Процедура надмірного дефіциту
Санкції
«Програми стабільності» та «Програми конвергенції»
З 2010р. Європейський фонд фінансової стабільності
З 2011р. Відкритий метод координації
«Пакт Євро Плюс» / Пакт конкурентоспроможності (конкурентоспроможність, зайнятість, стабільність держ.фінансів, фін.стабільність, координація податкової політики)
Пакет з шести актів ЄС (EUSixpack)
Угода про фіскальну стабільність (з 2013р)
Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
високий рівень кваліфікації робочої сили;
спільність культурного надбання;
високий рівень флоридизації нації;
формування спільного монетарного простору;
зростання ролі держави-підприємця (питома вага державних витрат в структурі ВВП в Бельгії 52%, Нідерландах – 60%, Швеції – 63%);
поширеність моделі змішаної економіки;
країнові моделі:
“рейнського капіталізму” (Німеччина)
“індикативного планування” (Франція)
“середземноморської економіки” (Італія)
“англосаксонської економіки” (Об'єднане Королівство)
“скандинавського соціалізму”.
Класифікація соціально-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
Бельгійським вченим А.Сапіром у 2005 році для Європейської комісії було підготовлено дослідження, в якому автор виділяє чотири європейські соціальні моделі. «Між національними системами соціальної держави так багато різниць, що поняття «європейської моделі» або «соціальної Європи» мені видаються досить сумнівними», - вважає вчений. «Я пропоную використовувати прийняту на сьогоднішній день поділ національних систем на чотири різні моделі соціальної політики з тим, аби оцінити відносні досягнення кожної моделі за рядом параметрів».
Професор Сапір виділяє Північну модель (Данія, Фінляндія, Швеція плюс Нідерланди), яка
відрізняється високим рівнем соціального захисту та універсальним характером надання допомоги.
Ця модель також характеризується сильним фіскальним навантаженням на ринок праці. Високий рівень синдикалізації найманих робітників і розвинута колдоговірна політика забезпечують жорстке
регулювання рівня заробітної платні. Англосаксонській моделі (Великобританія, Ірландія) властивий
універсальний характер надання соціальної допомоги, власне лише у виняткових випадках, при цьому грошові виплати спрямовані в першу чергу на підтримку людей працездатного віку. Сама система соціальної допомоги спрямована на заохочення активності реципієнта у пошуках роботи. Ринок праці характеризується слабкістю профспілок, достатньо сильною диверсифікацією заробітної платні і значною часткою працівників, які отримують низьку заробітну платню. «Візитною карткою» континентальної моделі є побудова соціального захисту на професійно-корпоративній1 основі. Логіка системи соціального страхування «за Бісмарком» полягає в тому, що розмір соціальних виплат напряму залежить від величини сплачуваних робітником внесків. Особи, що не мають соціальноїстраховки, можуть розраховувати на надання соціальної допомоги з держбюджету. Попри падіннячисельності профспілок в країнах, які репрезентуються континентальну модель, їхня роль в колективно-договірній політиці залишається досить значимою. Нарешті, середземноморська модель
(Греція, Італія, Португалія і Іспанія) характеризується переважанням пенсійних виплат у соціальних
трансферах, високим ступенем сегментації отримувачів допомоги за їхнім статусом. Система
соціального захисту спрямована на витіснення літніх робітників з ринку праці. Заробітна платня у легальному секторі регулюється колективними угодами. Автор, аналізуючи ці моделі за такими
критеріями, як гнучкість ринку праці, рівень бідності, безробіття і і т.ін., приходить до висновку про те, що до сучасних викликів глобалізації спроможні адаптуватись лише англосаксонська і північна моделі, тоді як дві інші виявляються неконкурентоспроможними.