
- •1.Основні теорії економічної інтеграції
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я. Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3. Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4. Етапи розширення єс за п.Савоною та ж.Карло
- •5. Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6. Функціональна теорія європейської інтеграції
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9. Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •10. Концепція "концентричних кіл".
- •12.Концепція вибіркової інтеграції.
- •13. Концепція різношвидкісної інтеграції.
- •14. Створення єс та основні етапи його розвитку
- •15. Трансформація інституційної моделі єс у контексті Лісабонської угоди про реформування єс (2007).
- •16. Сучасні позиції Європейського Союзу в глобальній економіці
- •17. Цілі та завдання єс
- •Лісабонська стратегія єс (2000-2010).
- •Стратегія «Європа 2020».
- •Договірно-правова основа Європейського Союзу.
- •Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс.
- •Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •Значення і структура Угоди про Європейський Союз.
- •Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27.Основні інституції єс
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Парламенту.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •Сучасна структура бюджету єс, його дохідна та витратна частини.
- •Механізми та інструменти виконання бюджету єс.
- •Компліментарна модель фінансування європейських проектів.
- •Структурні фонди єс та фонд Згуртування.
- •Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна).
- •Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова).
- •Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку).
- •45. Політики єс щодо громадян.
- •Монетарна політика Євросоюзу.
- •Чинники та етапи запровадження євро.
- •Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •Класифікація соціально-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •Сутність та особливості скандинавської моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Нідерланди).
- •Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія
- •Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •«Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •Особливості німецької економічної моделі.
- •Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •Структура господарства фнр
- •Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •1. Загальні індикатори:
- •2. Позиції у світовій економіці:
- •Еволюція французької моделі господарства.
- •Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •Сучасна структура економіки Франції.
- •Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •Галузева структура господарства Великобританії.
- •Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Великобританії.
- •Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці.
- •Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •78. Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці.
- •79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •80. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку.
- •83. Галузева структура господарства Італії.
- •84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії.
- •85. Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці.
- •86. Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87. Суть та національна специфіка швецької моделі.
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки.
- •89. Модель Рена-Мейднера та її трансформація.
- •90. Позиції нових (2004 р., 2007 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •Структура господарства Польщі.
- •Структура господарства Угорщини.
- •Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України і єс.
- •109.Перспективи укладений Угоди про асоціацію України з єс.
- •110. Перспективи укладення Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі між Україною та єс.
Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
У 2011 р ЄК були опубліковані пропозиції з приводу фін перспективи ЄС на 2014-2010 рр. Вона має на меті поєднати обмеження, спрямовані на упорядкування євр фінансів, з необхідністю змінити ек, соц. та екологічну модель ЄС відповідно до викликів 21ст. Дохідна частина запропонована ЄК:
Створення 2 нових ресурсів: податок на фін транзакції та нова сист стягування ПДВ
Модифікація внесків держав-членів відпов до рівня їх процвітання
Статті видатків залишаються ті ж самі що і в бюджетній політиці 2007-2013., зазнають змін лише пропорції витрат. Також було видозмінено назви двох перших пунктів ивдатків, що не мало впливу на цілі та мету фінансування цих статей. Тепер видатки виглядають наступним чином: 1) Інтенствне та всеохоплююче зростання(48%), 2) Сталий розвиток: природні ресурси(37%), 3) Безпека та громадянство(2%), 4) ЄС як глобальний гравець(6%), 5) Адміністрування (7%)
Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
Політика ЄС – сукупність інструментів та механізмів для здійснення тієї чи іншої стратегії інтеграційного угрупування через систему визначених на певний час (як правило на 7 років) пріоритетів, що відповідають загальним завданням відповідного документу Євросоюзу (приміром Agenda-2000).
Політика ЄС включає:
правову базу;
принципи;
концепцію реалізації;
механізми (як здійснюється реалізація?);
інструменти (за допомогою чого?);
паритетний розподіл коштів;
моніторинг результатів;
аудит витрачання коштів.
ЄС також вносить свій внесок у підвищення рівня життя громадян, намагається згладити відмінності у процвітанні між різними регіонами. ЄС демонструє зростаючий інтерес до захисту фіз.-ї безпеки та ек-х інтересів своїх громадян. Зростання даного інтересу є природним в умовах еволюції спільного ринку. Захист прав споживачів є не лише необхідним доповненням до таких спільних політик як СГ та рибальство, й важливим чинником формування сусп. Думки: невдоволеності або прихильності громадян.
Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна).
Політика ЄС – сукупність інструментів та механізмів для здійснення тієї чи іншої стратегії інтеграційного угрупування через систему визначених на певний час (як правило на 7 років) пріоритетів, що відповідають загальним завданням відповідного документу Євросоюзу (приміром Agenda-2000).
Соціальна політика:
долання економічних й соціальних дисбалансів;
запровадження мінімальних соціальних стандартів;
соціальний прогрес;
флоридизація населення.
Мета соціальної політики ЄС (136-137 ст. Амстердамського договору)
підвищення рівня зайнятості;
поліпшення умов життя й праці;
соціальний захист;
управління людськими ресурсами;
боротьба з соціальною несправедливістю.
Основні документи:
Хартія основних прав робітників (1989)
Європейський пакт зайнятості (1999)
Європейський соціальний фонд (діє з 1958)
скорочення безробіття;
розвиток людських ресурсів;
перепідготовка кадрів;
професійне навчання.
Політика регіонального та локального розвитку:
регіональна гомогенізація ЄС;
конвергенція (соціально-економічна) регіонів;
долання диспропорцій розвитку.
Визначення пріоритетності регіонів (індикативний рівень ВВП на душу населення регіону <75% середнього рівня ВВП на д.н. ЄС)
Принципи регіональної політики:
програмування;
додатковості (компліментарності);
партнерства;
субсидіарності.
Європейський фонд регіонального розвитку (заснований у 1975 р.):
співфінансування регіональних операційних програм;
система регіональної допомоги;
розвиток інфраструктури;
надання технічної допомоги;
розвиток місцевих ініціатив.
Нова політика вирівнювання має посилити солідарність між країнами-членами ЄС і зробити економічно слабші регіони більш привабливими, інноваційними та конкурентоспроможними місцями, де можна було б добре жити і працювати. З 1988 року ЄС інвестував 480 мільярдів євро у свої „менш благополучні” регіони. Близько 70% цих коштів пішли у регіони, де загальний рівень доходів населення був нижчий за 75% середнього рівня доходів у ЄС. Сьогодні на порядок денний виноситься питання посилення ефективності таких інвестицій. У період з 2007 по 2013 рік інвестиції у вирівнювання сягнуть 308 мільярдів євро. Вже сьогодні можна говорити про значне скорочення розриву між економічним і соціальним рівнем різних регіонів, однак розширення 2004 року поставило перед політикою вирівнювання нові завдання. Політика вирівнювання сьогодні потрібна, як ніколи, відтак, вона має працювати ефективніше, ніж раніше. Політика вирівнювання охоплює близько половини населення ЄС і переважну більшість нових країн-членів.
Конкурентна політика зачіпає4 цілі:
сприяння європейським фірмам в адаптації до нової ситуації глобалізації і конкурентної взаємозалежності
використання конкурентних переваг, пов’язаних з поступовим рухом до ек-и, заснованої на знанні
просування сталого розвитку пром.-і
зменшення запізнювання між темпом змін у пропозиції та відпов коректуваннях споживання.
Цілі і завдання політики ЄС щодо навколишнього середовища : збереження, захист і поліпшення стану навколишнього середовища, турбота про захист здоров»я людей, досягнення раціонального використ прир. Ресурсів, сприяння на між нар рівні заходам спрямованим на вирішеня рег-х і глобальних проблем охорони навколишнього середовища.