
- •Т. Г. Маренич
- •7.3 Синтетичний та аналітичний облік
- •1.1 Роль обліку в системі управління та користувачі облікової інформації
- •1.2 Законодавча база ведення бухгалтерського обліку
- •1.3 Види обліку, їх відмінність та взаємозв'язок
- •1.4 Основні принципи бухгалтерського обліку
- •1.5 Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності
- •1.6 Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві
- •1.7 Складові організації бухгалтерського обліку на підприємстві
- •1.7.1 Облікова політика підприємства
- •1.7.2 Організаційні форми ведення бухгалтерського обліну
- •1.7.3 Документація та документооборот
- •1.7.4 Зберігання документів
- •1.7.5 Інвентаризація в системі бухгалтерського обліку
- •1.7.6 План рахунків бухгалтерського обліку
- •Синтетичні рахунки (рахунки першого порядку)
- •1.7.7 Облікові регістри і форми бухгалтерського облік]
- •1.7.8 Облікові оцінки та їх використання
- •1.7.9 Комерційна таємниця та порядок її захисту на підприємстві
- •2.1 Економічний зміст і завдання обліку грошових коштів
- •2.2 Облік касових операцій
- •2.2.1 Основні правила ведення касових операцій
- •2.2.2 Первинний облік касових операцій
- •2.2.3 Синтетичний і аналітичний облік касових операцій
- •2.2.4 Облік касових операцій за журнально-ордерною формою
- •2.3 Облік коштів на рахунках у банках
- •2.3.1 Види рахунків, порядок їх відкриття та закриття
- •2.3.2 Документальне оформлення банківських операцій
- •2.3.3 Синтетичний та аналітичний облік коштів на рахунках в банках
- •2.3.4 Облік операцій на поточних рахунках в іноземній валюті
- •2.3.5 Облік банківських операцій за журнально-ордерною формою
- •2.4 Облік інших коштів
- •3.1 Визначення, оцінка і класифікація дебіторської заборгованості
- •3.2 Облік розрахунків з покупцями і замовниками
- •3.3 Облік розрахунків з різними дебіторами
- •3.3.1 Облік розрахунків за виданими авансами
- •3.3.2 Облік розрахунків з підзвітними особами
- •3.3.3 Облік розрахунків за нарахованими доходами
- •3.3.4 Облік розрахунків за претензіями
- •3.3.5 Облік розрахунків відшкодування завданих збитків
- •3.3.6 Облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок
- •3.3.7 Облік розрахунків з іншими дебіторами
- •3.4 Облік резерву сумнівних боргів
- •3.5 Облік довгострокової дебіторської заборгованості
- •3.6 Облік розрахунків з різними дебіторами за журнально-ордерною формою
- •4.2 Оцінка надходження та вибуття запасів
- •4.3 Облік виробничих запасів
- •4.3.1 Первинний облік виробничих запасів
- •4.3.2 Первинний облік продукції сільськогосподарського виробництва
- •4.3.3 Організація складського господарства та складського обліку
- •4.3.4 Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів
- •4.3.5 Синтетичний та аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва
- •4.3.6 Зберігання та передача зерна в заставу
- •4.4 Облік малоцінних
- •4.4.1 Визначення малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •4.4.2 Первинний облін малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •4.4.3 Синтетичний та аналітичний облік мшп
- •4.5 Облік напівфабрикатів
- •4.6 Облік готової продукції
- •4.7 Облік товарів
- •4.8 Облік запасів
- •5.1 Економічний зміст і завдання обліку твари: на вирощуванні та відгодівлі
- •5.2 Первинний облік тварин на вирощуванні і відгодівлі
- •5.3 Облік тварин на фермах, у бригадах та цехах
- •5.4 Порядок оцінки тварин на вирощуванні та відгодівлі
- •5.5 Синтетичний і аналітичний облік тварин
- •5.6 Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі
- •6.1 Облік основних засобів 6.1.1 Визначення та визнання основних засобів
- •6.1.2 Класифікація основних засобів
- •6.1.3 Оцінка основних засобів
- •6.1.4 Облік надходження та вибуття основних засобів
- •6.1.5 Синтетичний та аналітичний облік
- •6.1.6 Земля як об'єкт обліку
- •6.2 Облік інших необоротних матеріальних активів
- •6.3 Облік нематеріальних активів
- •6.3.1 Визначення та визнання нематеріальних активів
- •6.3.2 Оцінка нематеріальних активів
- •6.3.3 Первинний облік нематеріальних активів
- •6.3.4 Синтетичний та аналітичний облік
- •6.4 Облік капітальних інвестицій
- •6.5 Облік зносу (амортизації) необоротних активів
- •6.5.1 Сутність та об'єкти амортизації
- •6.5.2 Методи амортизації основних засобів
- •6.5.3 Методи амортизації
- •6.5.4 Методи амортизації нематеріальних активів
- •6.5.5 Амортизація основних фондів у податковому обліку
- •6.5.6 Синтетичний та аналітичний облік зносу (амортизації) необоротних активів
- •6.6 Облік ремонту основних засобів
- •6.7 Облік оренди необоротних активів
- •6.7.1 Визначення та класифікація оренди
- •6.7.2 Облік оренди в орендаря
- •6.7.3 Облік оренди в орендодавця
- •6.8 Облік інших необоротних активів
- •6.9 Облік гудвілу при придбанні
- •6.9.1 Сутність та шляхи об'єднання підприємств
- •6.9.2 Облік придбання підприємства
- •6.9.3 Облік злиття підприємств
- •6.10 Облік необоротних активів за журнально-ордерною формою
- •7.2 Синтетичний та аналітичний облік поточних фінансових інвестицій
- •7.3 Синтетичний та аналітичний облік довгострокових фінансових інвестицій
- •7.4 Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу
- •7.5 Облік фінансових інвестицій за журнально-ордерною формою
- •8.1 Визначення, визнання і функції власного капіталу
- •8.2 Порядок формування статутного фонду підприємств різних організаційно-правових форм
- •8.3 Облік статутного капіталу
- •8.4 Облік пайового капіталу
- •8.5 Облік додаткового капіталу
- •8.6 Облік резервного капіталу
- •8.7 Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків)
- •8.8 Облік неоплвченого капіталу
- •8.9 Облік вилученого капіталу
- •8.10 Облік цільового фінансування і цільових надходжень
- •8.11 Облік власного капіталу за журнально-ордерною формою
- •9.1 Визначення, оцінка і класифікація зобов'язань
- •9.2 Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками
- •9.3 Облік кредитів
- •9.3.1 Види кредитів
- •9.3.2 Документальне оформлення отримання кредитів
- •9.3.3 Облік короткострокових позик
- •9.3.4 Кредит за овердрафтом
- •9.3.5 Облік довгострокових позик
- •1. Види кредитів.
- •2 Документальне оформлення отримання кредитів
- •3. Облік короткострокових кредитів
- •4 Облік довгострокових кредитів банку.
- •1 Види кредитів
- •2 Документальне оформлення отримання кредитів
- •Облік довгострокових позик
- •9.4 Облік розрахунків за податками й платежами
- •9.4.1 Види податків та їх характеристика
- •9.4.2 Синтетичний і аналітичний облік розрахунків за податками й платежами
- •9.4.3 Облік розрахунків за податками й платежами
- •9.5 Облік розрахунків за страхуванням
- •9.5.1 Економічний зміст розрахунків за страхуванням
- •9.5.2 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків за страхуванням
- •9.5.3 Облік розрахунків за страхуванням за журнально-ордерною формою
- •9.6 Облік розрахунків з оплати праці
- •9.6.1 Економічний зміст і завдання обліку оплати праці
- •9.6.2 Класифікація працівників сільськогосподарських підприємств
- •9.6.3 Облін особового складу працівників
- •9.6.4 Склад фонду оплати праці
- •9.6.5 Первинний облік праці та її оплати
- •9.6.6 Зведений облік праці та її оплати
- •9.6.7 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці
- •9.6.8 Порядок оплати праці працівників. Види утримань із заробітної плати
- •9.6.9 Облік розрахунків з оплати праці за журнально-ордерною формою
- •9.7 Облік розрахунків з учасниками
- •9.8 Облік розрахунків за іншими операціями
- •9.9 Облік доходів майбутніх періодів
- •9.10 Облік інших зобов'язань
- •9.10.1 Облік поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями
- •9.10.2 Облік короткострокових векселів виданих
- •9.10.3 Облік довгострокових векселів виданих
- •9.10.4 Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями
- •9.10.5 Облік інших довгострокових зобов'язань
- •9.10.6 Облік забезпечень майбутніх витрат і платежів
- •9.10.7 Облін інших зобов'язань за журнально-ордерною формою
- •10.1 Види векселів та первинна документація при вексельному обігу
- •10.2 Бухгалтерський облік вексельних операцій
- •10.3 Облік податкових векселів
- •11.1 Витрати та їх визнання
- •11.2 Класифікація витрат підприємства
- •11.3 Місця виникнення та носії витрат
- •11.4 Загальна схема обліку витрат
- •11.5 Облік витрат операційної діяльності
- •11.5.1 Елементи витрат операційної діяльності
- •11.5.2 Облік матеріальних витрат
- •11.5.3 Облік витрат на оплату праці
- •11.5.4 Облік відрахувань на соціальні заходи
- •11.5.5 Облік витрат на амортизацію
- •11.5.6 Облік інших операційних витрат
- •12.1 Зміст та завдання обліну витрат на виробництво
- •12.2 Склад витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)
- •12.3 Загальні питання обліку витрат основної діяльності
- •12.4 Системи обліку витрат стандарт-кост
- •12.5 Сутність, значення і види калькуляції
- •12.6 Облік витрат допоміжних виробництв
- •12.6.1 Загальні положення обліку витрат допоміжних виробництв
- •12.6.2 Облік витрат ремонтно-механічних майстерень
- •12.6.3 Облік витрат і робіт вантажного автотранспорту
- •12.6.4 Облік витрат
- •12.6.5 Облік витрат і послуг живої тяглової сили
- •12.6.6 Облік витрат на водопостачання
- •12.6.7 Облік витрат інших допоміжних виробництв
- •12.7 Облік витрат на утримання сільськогосподарської техніки
- •12.8 Облік загальновиробничих витрат
- •12.8.1 Економічний зміст витрат
- •12.8.2 Синтетичний та аналітичний облік загальновиробничих витрат
- •12.8.3 Розподіл загальновиробничих витрат
- •12.9 Облік витрат і виходу продукції
- •12.9.1 Особливості технологічного процесу в рослинництві та його вплив на організацію обліку
- •12.9.2 Галузі рослинництва та об'єкти обліку витрат виробництва
- •12.9.3 Первинний облік витрат та виходу
- •12.9.4 Синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва
- •12.9.5 Облік витрат, які підлягають розподілу
- •12.9.6 Облік витрат на кормовиробництво
- •12.9.7 Облік витрат на незавершене виробництво у рослинництві
- •12.9.8 Обчислення собівартості продукції рослинництва
- •12.10 Облік витрат і виходу продукції
- •12.10.1 Об'єкти обліку виробничих витрат у тваринництві
- •12.10.2 Первинний облік витрат та виходу продукції тваринництва
- •12.10.3 Синтетичний та аналітичний облік витрат у тваринництві
- •12.10.4 Обчислення собівартості продукції тваринництва
- •12.11 Облік витрат і виходу продукції промислових виробництв
- •12.11.1 Первинний, синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції промислових виробництв
- •12.11.2 Обчислення собівартості продукції
- •12.12 Облік витрат і наданих послуг закладів громадського харчування
- •12.13 Облік втрат від браку у виробництві
- •12.14 Облік витрат майбутніх періодів
- •13.1 Облік собівартості реалізації
- •13.2 Облік адміністративних витрат
- •13.3 Облік витрат на збут
- •13.4 Облік інших витрат операційної діяльності
- •13.5 Облік фінансових витрат
- •13.6 Облік втрат від участі в капіталі
- •13.7 Облік інших витрат
- •13.8 Облік податку на прибуток
- •13.9 Облік надзвичайних витрат
- •13.10 Облік витрат діяльності за журнально-ордерною формою
- •14.1 Визначення та визнання доходу
- •14.2 Класифікація та оцінка доходів
- •14.3 Облік доходів від реалізації
- •14.4 Облік іншого операційного доходу
- •14.5 Облік доходу від участі в капіталі
- •14.6 Облік інших фінансових доходів
- •14.7 Облік інших доходів
- •14.8 Облік надзвичайних доходів
- •14.9 Облік фінансових результатів
- •14.10 Облік доходів і результатів діяльності за журнально-ордерною формою
- •15.1 Мета, склад та порядок подання
- •15.2 Квартальна звітність
- •15.3 Етапи підготовки річної фінансової звітності
- •15.4 Річна фінансова звітність
- •15.5 Коригування фінансової звітності
- •15.6 Консолідована фінансова звітність
- •16.1 Загальні положення
- •16.2 Облік у фермера за простою формою
- •16.3 Облік у фермера за спрощеною формою
- •17.2 Позабалансовий облік активів
- •17.3 Облік зобов'язань, гарантій і забезпечень
- •17.4 Облік списаних активів
5.2 Первинний облік тварин на вирощуванні і відгодівлі
У процесі вирощування молодняку тварин і відгодівлі худоби у стаді тварин, постійно відбуваються зміни. Кількість тварин збільшується як за рахунок одержан-. ня приплоду від свого маточного поголів'я, так і за рахунок придбання племінного молодняку в інших господарствах та худоби у громадян. Відгодівельне поголів'я збільшується за рахунок постановки на відгодівлю худоби, вибракуваної з основного стада. Молодняк постійно переміщується з однієї вікової групи в іншу, з ферми на ферму, збільшує живу масу і вартість. Значна частина відгодівельного поголів'я і молодняку вибуває з господарства внаслідок реалізації м'ясокомбінатам, іншим підприємствам, громадянам. Частину молодняку переводять до основного стада або забивають на м'ясо. Можуть бути випадки падежу, нестач, крадіжок тварин.
Бухгалтерський облік повинен документально відобразити всі зазначені зміни, в поголів'ї тварин.
Важливе значення має своєчасний облік одержаного приплоду. Телят, поросят, ягнят та козенят оприбутковують у день їхнього народження. Народження лошат та верблюжат оформляють у добовому віці. Курчат, гусенят, качат та індичат оприбутковують також у добовому віці (за інкубації у власному господарстві) або в день надходження (за придбання на стороні). Кроленят та щенят хутрових звірів беруть на облік після завершення щеніння, але не пізніше останнього дня місяця.
272
ОБЛІК
ТВАРИН НА ВИРОЩУВАННІ ТА ВІДГОДІВЛІ
При одержанні приплоду телят, поросят, ягнят (крім каракульських), лошат, нових сімей бджіл тощо завідувач фермою, зоотехнік чи бригадир складають у двох примірниках «Акт на оприбуткування приплоду тварин» (ф. № 95). Дані акта використовують для нарахування заробітної плати працівникам ферми. Обидва примірники акта передаються в бухгалтерію: один — на наступний день після його складання, а другий — в кінці місяця разом зі «Звітом про рух худоби і птиці на фермі» (ф. № 102) після того, як на підставі нього будуть зроблені записи в регістрах зоотехнічного обліку. Записи в акті здійснюють індивідуально по кожній голові приплоду великої рогатої худоби і коней, по всіх інших тваринах — в цілому, із зазначенням статі. У документі вказують, за ким із тваринників була закріплена тварина, що дала приплід, кличку і номер матки, кількість і вагу приплоду, присвоєні молодняку номери, його особливі ознаки (масть, прикмети, проміри тощо).
У каракульському вівчарстві дані про хід окоту по кожній отарі за минулу добу бригадир (обліковець) та бонітер записують в «Акт про хід окоту овець» (ф. № 103), який складають у двох примірниках. Порядкова нумерація актів ведеться по кожній отарі від початку року.
Відправлення на забійний пункт всієї продукції окоту з товарною шкуркою (ягнята для забою на шкурку, мертвонароджені, випоротки, викидні, ті, що загинули, та змушено прирізані до бонітування й після нього) та нетоварною шкуркою (ембріони) оформляють «Накладними (внутрішньогосподарського призначення)» (ф. № 87) у трьох примірниках, з яких один залишається в отарі.
Для обліку кількості каракулю, одержаного окремими бригадами, на ягнят, що відправляються на забійний пункт, начіплюють бірки із зазначенням номера бригади. При забої бірка переноситься на забиту шкурку. Такі ж самі бірки начіплюють і на відправлені на забійний пункт каракульські шкурки ягнят, забитих в отарі.
Загибель і дорізування суягних вівцематок засвідчують також в «Акті про хід окоту овець» (ф. № 103) та в «Акті на вибуття тварин і птиці» (ф. № 100), в розділі «Використання» якого обов'язково зазначають кількість і якість одержаних шкурок від випоротків. Одночасно з цим одержані випоротки (з товарною і нетоварною шкуркою) показують в «Акті про хід окоту овець» (ф. № ЮЗ).
Усю продукцію окоту каракульських овець, що надійшла протягом дня на забійний пункт, записують окремим рядком з кожної накладної у відповідні графи «Акта на вибуття тварин і птиці» (ф. № 100). Тут же показують вихід шкурок, нетоварних шкурок, тушок та сичугів, одержаних від переробки (забою).
У кінці робочого дня «Акт на вибуття тварин і птиці» (ф. № 100) підписують всі члени комісії, призначеної керівництвом сільськогосподарського підприємства на період окоту для якісного прийняття продукції забійним пунктом. У кінці акта матеріально відповідальна по забійному пункту особа розписується про прийняття продукції на склад сільськогосподарського підприємства чи для продажу.
273
У спеціалізованих птахівничих підприємствах та на птахофабриках для приймання одержаних (виведених) пташенят застосовують «Акт виводу та сортування добового молодняку птиці» (ф. № 106). Його складає начальник цеху інкубації або зоотехнік у день виводу пташенят. У цьому акті зазначають відсоток виходу та якість виведених пташенят з кожної партії закладених яєць. Начальник цеху інкубації на підставі відповідних документів складає і подає в бухгалтерію «Звіт про процеси інкубації» (ф. № 105). Звіт підписують начальник цеху й оператор і затверджує керівник підприємства. Відпуск пташенят з цеху інкубації в цех вирощування здійснюють за «Накладними (внутрішньогосподарського призначення)» (ф. № 87). На кожну партію птиці, направлену в забійний цех, виписується окрема накладна.
На одержаний приплід звірів та кролів складають «Накопичувальний акт на оприбуткування приплоду звірів» (ф. № 96), у якому зазначають кількість знайденого в кожному гнізді молодняку (живого і мертвого). Оприбутковують тільки живих звірят (кроленят), виявлених при реєстрації приплоду. Накопичувальний акт складає завідувач фермою, зоотехнік або бригадир в момент розкриття гнізд. Дані актів переносять у регістри зоотехнічного обліку та використовують для підрахунку заробітної плати працівникам ферми. Накопичувальні акти подають у бухгалтерію разом зі «Звітом про рух худоби і птиці на фермі» (ф. № 102).
Тварини, придбані в інших сільськогосподарських підприємствах, племінних об'єднаннях тощо, оприбутковуються на підставі товарно-транспортних накладних і рахунків-фактур (ф. № 868). До них додають ветеринарне свідоцтво, а при придбанні племінних тварин заповнюється також «Племінне свідоцтво».
Тварин, які надійшли в порядку безоплатної передачі від інших підприємств чи організацій, приймають на облік на основі рахунків-фактур та «Товарно-транспортних накладних на відправку-приймання тварин і птиці» (ф. № 1 с.-г. твар.).
Сільськогосподарські підприємства можуть здійснювати закупівлю худоби у громадян (відповідно до договору) з постановкою тварин на дорощування й відгодівлю для одержання додаткового приросту маси, а також надавати допомогу населенню в реалізації тварин шляхом їх приймання від громадян та подальшого продажу заготівельним організаціям. Приймання худоби від населення (відповідно до договору) з метою постановки її на дорощування й відгодівлю проводить комісія у складі керівника підрозділу, завідувача фермою, зоотехніка, ветпрацівника та особи, якій будуть передані тварини для подальшого вирощування чи відгодівлі. Зоотехнічний і ветеринарний персонал оглядає в присутності особи, яка здає тварин, кожну тварину, визначає її вгодованість та живу масу і складає «Акт на купівлю тварин у населення» (ф. № 956), який затверджує керівник сільськогосподарського підприємства. Один примірник акта вручається особі, яка здала тварин. При постановці на вирощування та відгодівлю тваринам присвоюють інвентарний номер. Головний бухгалтер перевіряє правильність розрахунку вартості куплених тварин в «Акті на закупівлю худоби у населення», виписує видатковий касовий ордер і передає його разом з актом у касу для оплати.
274
ОБЛІК
ТВАРИН НА ВИРОЩУВАННІ ТА ВІДГОДІВЛІ
Молодняк тварин, а також інша худоба, куплена господарствами у населення, стає їх власністю й обліковується на фермі та в бухгалтерії господарства на загальних підставах.
На приймання сільськогосподарськими підприємствами худоби, кролів та інших тварин від населення для подальшого продажу і доставки їх на приймальний пункт складається «Приймально-розрахункова відомість на худобу і птицю, що прийняті сільськогосподарським підприємством від населення для подальшої здачі державі» (ф. № 95а). Відомість складається у двох примірниках, де зазначають прізвище, ім'я та по батькові здавальника і кількість голів прийнятої худоби, їхню вгодованість та живу масу. При здаванні прийнятої від населення худоби сільськогосподарське підприємство подає м'ясопереробному підприємству два примірника відомості. Після заповнення заготівельною організацією або підприємством м'ясної промисловості показників про живу масу і вгодованість тварин та суму, що належить кожному здавальнику, один примірник відомості залишається у заготівельній організації або на підприємстві м'ясної промисловості, а другий повертається сільськогосподарському підприємству для розрахунків зі здавальниками худоби.
Худоба, птиця, кролі та інші тварини, прийняті від населення для доставки їх на приймальні пункти, обліковується сільськогосподарськими підприємствами (окремо від власних) за їх видами, із зазначенням кількості голів, живої маси та вартості, що визначається заготівельною організацією у приймально-розрахунковій відомості.
Господарства, які здійснюють виробничі функції міжгосподарських підприємств, приймають тварин від господарств-учасників на підставі «Товарно-транспортних накладних на відправку-приймання тварин і птиці» (ф. № 1 с.-г., твар.), рахунків-фактур, племінних і ветеринарних свідоцтв. Вгодованість та живу масу худоби (знижку на вміст шлунково-кишкового тракту при цьому не роблять) визначають у присутності представників господарств-постачальників відповідно до діючих положень про порядок приймання поголів'я.
Після прийняття тварин, що надійшли для дорощування й відгодівлі, такі підприємства (організації) несуть за неї повну матеріальну відповідальність.
Тварини і птиця, прийняті в порядку пайових внесків, беруться на облік згідно з накладною за кількістю голів, вгодованістю, живою масою, визначеною при надходженні (без знижки на вміст шлунково-кишкового тракту), та цінами домовленості.
Продукцією вирощування молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі є приріст живої маси поголів'я, яке зважують, та приріст, що розраховується по поголів'ю, яке не зважують. Не визначають приріст живої маси й не дооцінюють доросле поголів'я птиці, кролів, звірів та бджіл.
Тварин зважують щомісяця, а також у момент їхнього переведення в наступну вікову групу, з ферми на ферму, від однієї особи до іншої, в основне стадо, вибракування з основного стада, падежу, забою, продажу тощо. Дані про масу тварин записують у відповідні документи (акти на переведення тварин і птиці тощо).
275
Результати зважування молодняку тварин та тварин на відгодівлі, які залишилися у групі на кінець звітного періоду, відображаються у «Відомості зважування тварин» (ф. № 98), що складається зоотехніком чи завідувачем ферми, бригадиром при щомісячних, періодичних та вибіркових зважуваннях тварин у підзвіті кожного скотаря, свинарки тощо.
Молодняк та відгодівельне поголів'я великої рогатої худоби і свиней підлягають обов'язковому зважуванню щомісяця.
Приріст живої маси молодняку овець, кіз, птиці та кролів визначається на підставі вибіркового зважування. Зоотехнік разом із завідувачим фермою чи бригадиром відбирає й зважує певну кількість голів (не більше 5 %) кожної вікової групи (відбираються типові для кожної групи екземпляри). Після цього визначається середня жива маса однієї зваженої голови (по кожній віковій групі) шляхом ділення загальної живої маси поголів'я, яке зважувалося, на кількість зважених тварин. Потім середню масу однієї голови перемножують на загальну кількість голів даної вікової групи худоби і, таким чином, встановлюють живу масу тварин цієї групи на кінець звітного періоду.
У разі, коли зважування неможливе або призводить до нереальних результатів (нетелів, супоросних свиноматок і ярок на певній стадії вагітності тощо), їх жива маса приймається за останнім зважуванням. Після отелу, опоросу чи окоту цих тварин їхню живу масу та її приріст уточнюють шляхом зважування.
Приріст живої маси визначають на підставі «Розрахунку приросту живої маси» (ф. № 98а). Його складає зоотехнік (завідувач ферми) чи бригадир щомісяця на підставі даних відомостей зважування тварин та документів на надходження й вибуття худоби в цілому по фермі та за видами й обліковими групами та особами, за якими закріплені тварини.
При розрахунку кількості приросту маси до живої маси худоби та птиці даної групи на кінець звітного періоду додається жива маса худоби та птиці, що вибула з даної вікової групи протягом звітного періоду (включаючи і загиблих тварин), а з одержаного підсумку віднімають масу худоби та птиці, яка надійшла в дану вікову групу за відповідний звітний період, та живу масу худоби та птиці, що була в групі на початок звітного періоду. Одержаний результат становитиме приріст живої маси тварин конкретної облікової групи, що знаходилась на вирощуванні чи відгодівлі (нагулі) протягом звітного періоду певної відповідальної особи. Розрахунок визначення приросту живої маси разом зі звітом про рух худоби та птиці на фермі передається в бухгалтерію і є підставою для оприбуткування одержаного приросту та нарахування заробітку працівникам ферм.
По молодняку, приріст живої маси якого не визначають (лошата, звірі), щомісяця розраховують вартість приросту тварин за фактичною кількістю кормоднів та плановою собівартістю утримання протягом одного дня (кормодня).
276
Передачу сільськогосподарськими підприємствами молодняку худоби та птиці за договорами робітникам, службовцям та іншим громадянам, а також пенсіонерам на вирощування оформляють «Актом на передачу (продаж) та закупівлю худоби та птиці за договорами з громадянами» (ф. № 956). Один примірник акта, підписаний завідувачем ферми (бригадиром ферми), зоотехніком, ветеринарним лікарем, матеріально відповідальною особою та громадянином, який прийняв тварину, і затверджений керівником господарства, передають громадянину. В акті має бути зазначена кількість переданих (прийнятих) голів худоби та птиці, їхня фактична жива маса, вартість та стан здоров'я, а по великій рогатій худобі, крім цього, — номер тварини. Після приймання молодняку худоби та птиці громадяни несуть за них повну матеріальну відповідальність.
Приймання тварин та птиці, вирощених громадянами за договорами, оформляють «Актом на передачу (продаж) та закупівлю тварин та птиці за договорами з громадянами» (ф. № 95б) за живою масою і вгодованістю. Оплату закуплених тварин та птиці здійснюють за одержаний приріст маси, який визначають, виходячи з живої маси переданих господарству після вирощування тварин, за вирахуванням скидки на вміст шлунково-кишкового тракту та маси при постановці. Приріст живої маси, тобто жива маса прийнятих від громадян тварин, за вирахуванням маси при постановці, оприбутковують на підставі приймальних документів.
У всіх випадках переведення телят, поросят, ягнят, лошат, птиці, кролів, звірів тощо з однієї облікової групи в іншу (включаючи і переведення тварин в основне стадо), а також відсадки молодняку звірів і кролів складають «Акт на переведення тварин з групи в групу» (ф. № 97). Акти заповнює зоотехнік (завідувач ферми) чи бригадир у день переведення тварин і птиці, відсадки звірів і кролів; ці документи підписують також працівники, які передали і які прийняли худобу та птицю на подальше обслуговування. Акти затверджує керівник підприємства. Порядок переведення худоби та птиці в основне стадо та інші вікові групи здійснюються у певні терміни. Групи та тривалість утримання в них поголів'я можуть уточнюватися відповідно до технологій утримання тварин, прийнятих у конкретному господарстві.
На кожний випадок забою, вимушеної прирізки, падежу чи загибелі від стихійного лиха тварин складається «Акт на вибуття худоби та птиці» (ф. № 100). В акті мають бути докладно вказані причини та обставини вибуття тварин і птиці, а також можливе використання продукції (в їжу, на годівлю худоби, підлягає знищенню тощо). Акт складає у день вибуття (забою, прирізки тощо) комісія у складі зоотехніка, ветеринарного лікаря, завідувача ферми (бригадира) та особи, за якою була закріплена тварина. Після оформлення акт передається керівникові підприємства на розгляд і затвердження. Продукти забою здають на склад за накладною.
Якщо шкура тварини, що загинула, має товарну цінність і може бути реалізована, в акті зазначається: «Шкуру знято і здано на склад за накладною № ...». Коли ж з тих чи інших причин шкура не використовується, то в акті зазначається «Труп
277
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ
утилізовано разом зі шкурою». Після затвердження акту виконують записи про вибуття поголів'я в «Книзі обліку руху тварин і птиці» (ф. № 34) і його разом зі «Звітом про рух худоби і птиці на фермі» (ф. № 102) подають у бухгалтерію.
У разі падежу або загибелі поголів'я з вини окремих осіб його вартість стягується з них у встановленому порядку.
У господарствах, які займаються заготівлею та подальшою відгодівлею худоби, для оформлення закінчення відгодівлі худоби та прийняття її від скотаря чи свинаря керівник ферми (бази) складає «Акт зняття худоби з відгодівлі, нагулу, дорощування» (ф. № 98б). На кожний вид худоби складається окремий акт у двох примірниках, один із яких передається в бухгалтерію, а другий — зберігається на фермі (базі).
Відправку на заготівельні пункти худоби і птиці, прийнятих від громадян для реалізації за договорами, оформляють відповідними товарно-транспортними накладними (ф. № 1с.-г. твар.). Заготівельні організації приймають тварин та птицю у встановленому порядку. На прийняту продукцію виписують «Приймальну квитанцію» (ф. № ПК-1 та ф. № ПК-3) з поміткою «Прийнято від громадян для реалізації». Заготівельні організації у встановленому порядку відшкодовують сільськогосподарським підприємствам витрати з доставки продукції, прийнятої від населення за договорами.
Продуктивну і робочу худобу та інші види тварин при досягненні ними певного віку, внаслідок значного зниження продуктивності, працездатності, захворювання на невиліковні хвороби, травми тощо переводять на відгодівлю для наступного продажу чи забою на м'ясо. Для цього зоотехнічними та ветеринарними працівниками за участі завідувача ферми та особи, за якою закріплені тварини, складається «Акт на вибраковку тварин з основного стада» (ф. № 57). У ньому зазначають інвентарний номер, вік, стать, походження, клас за бонітуванням, вгодованість, масу за даними обліку на день вибуття, балансову вартість вибракуваних тварин та причини вибраковки. Цей акт затверджує керівник підприємства.
Основними первинними документами для обліку руху поголів'я свиней у спеціалізованих підприємствах є: «Обліковий лист руху тварин та витрат кормів» (ф. № 97а), «Обліковий лист забою та падежу тварин» (ф. № 100а), «Накопичувальна відомість обліку руху тварин» (ф. № 34б), «Накопичувальна відомість обліку забою та падежу тварин» (ф. № 34в).
Обліковий лист руху тварин та витрат кормів призначений для відображення за день усіх операцій з руху тварин та кормів по підрозділу (бригаді). Бухгалтерія при видачі облікових листів зазначає в них номер дільниці (бригади) та шифр облікової групи свиней. Обліковий лист складає керівник підрозділу у двох примірниках (під копірку). Перший примірник передають у бухгалтерію в кінці робочого дня, другий — залишається в підрозділі (бригаді).Облік руху тварин по кожній дільниці (віковій групі, бригаді) ведеться в бухгалтерії свинокомплексу
278
ОБЛІК
ТВАРИН НА ВИРОЩУВАННІ ТА ВІДГОДІВЛІ
в «Накопичувальній відомості обліку руху тварин» (ф. № 346). Записи в ній ведуться щоденно на підставі облікових листів руху тварин та кормів. На підставі записів у «Накопичувальній відомості обліку руху тварин» у кінці місяця складається «Звіт про рух худоби та птиці на фермі».
Забій та падіж худоби на санбойні оформляють «Обліковим листом забою та падежу тварин» (ф. № 100а). У розділі «Забій» облікового листа забою та падежу тварин показують кількість голів та масу свиней, оброблених за день. Тварин, що надійшли для забою, обробляють протягом дня. Якщо санбойня не встигла за день обробити всіх одержаних тварин, їх залишок та масу показують у рядку «Залишок на кінець дня», а в наступному обліковому листі — у рядку «Залишок на початок дня». Проти рядків, по яких відображується надходження худоби з того чи іншого підрозділу для забою, ветеринарний лікар зазначає причину забою по кожній дільниці окремо. У розділі «Вихід продукції» показується вихід продукції, зданої на склад, за видами, від усіх тварин, забитих за звітний день.
Якщо в процесі забою буде встановлено, що продукція від якоїсь тварини не може бути використана і підлягає знищенню, ветеринарний лікар зобов'язаний сповістити про це керівника підрозділу, з якого надійшла тварина, та в бухгалтерію для переведення даних з розділу «Забій» у розділ «Падіж».
У розділі «Падіж» показують кількість голів та масу загиблих свиней, одержаних із кожного підрозділу, а також кількість знятих на санбойні з цих тварин шкур. Проти рядків, у яких відображують поголів'я, що загинуло, по кожному підрозділу ветеринарний лікар дає висновок про причини падежу.
Обліковий лист забою та падежу тварин складається у двох примірниках під копірку, його підписує особа, яка прийняла свиней з підрозділів, працівник, який прийняв продукцію, одержану від забою на склад, та ветеринарний лікар, котрий підтвердив факт забою та падежу тварин, їх причини та вихід продукції. Облікові листи забою та падежу тварин розглядаються й затверджуються керівником комплексу. Після цього перший примірник облікового листа здається в бухгалтерію свинокомплексу. У бухгалтерії комплексу дані цього документа щоденно записують у «Накопичувальну відомість обліку забою та падежу тварин» (ф. № 34в).
На санбойні комплексу не рідше двох разів на місяць проводяться контрольні забої тварин у присутності адміністрації для перевірки виходу продукції від однієї голови свиней. На обліковому листі в цьому разі робиться помітка «Контрольний забій».
Жива маса приплоду визначається шляхом зважування поросят, одержаних за перше число місяця у 3-5 гніздах. Результати оформляються «Відомістю зважування тварин» (ф. № 98). Поділивши загальну масу приплоду всіх гнізд за цей день на кількість зважених поросят, визначають середню живу масу однієї голови приплоду. Цей показник використовують для оприбуткування всього приплоду поросят, одержаного протягом місяця.
279
Для
визначення приросту маси та живої маси
поголів'я відповідальна особа складає
«Розрахунок
визначення приросту живої маси» (ф.
№ 98а);
його підписує керівник комплексу
та керівник (бригадир) дільниці. У ньому
на підставі підсумкових даних
накопичувальних відомостей обліку
руху тварин зазначають масу одержаного
у групу та вибулого поголів'я, а маса
свиней на кінець місяця визначається
розрахунковим шляхом по кожній віковій
групі окремо шляхом множення середньої
маси однієї голови відповідної групи
на кінець місяця на чисельність цього
поголів'я.
Середня маса голови, що залишилася на кінець місяця у групі (на дільниці), визначається в такому порядку. Спочатку розраховують середню масу однієї голови свиней, які вибули з групи (продані, переведені в старшу вікову групу, в основне стадо чи на забій або загинули), для чого їх загальну масу ділять на кількість голів. Аналогічно визначають середню масу однієї голови тварин, що надійшли в групу у звітному періоді. Різниця між цими двома показниками становитиме приріст живої маси однієї голови.
Після цього розраховують живу масу тварин на кінець місяця. Для цього до середньої маси однієї голови свиней, переведених з молодшої вікової групи, додають половину приросту маси однієї голови й одержаний результат перемножують на поголів'я свиней, яке залишилося в групі на кінець місяця. Одержаний результат переносять у графу «Маса тварин на кінець місяця» в розрахунок визначення приросту живої маси, що дає змогу у загальноприйнятому порядку розрахувати валовий приріст живої маси свиней певної групи та всього стада.
Продаж тварин оформляють товарно-транспортними накладними (ТТН) на відправку — приймання тварин і птиці (ф. № 1 с-г. твар.). її виписують у чотирьох примірниках на кожну партію тварин і птиці, що відправляють із підприємства. До ТТН додають ветеринарне свідоцтво. У накладній фіксують основні дані про тварин, яких відправляють: кількість голів, живу масу, вгодованість; пункт призначення, прізвище одержувача та ін. Перший примірник накладної з розпискою водія залишається на фермі, інші три вручаються водію. З них другий примірник передається вантажоодержувачу, а третій і четвертий з відміткою про приймання тварин здають у бухгалтерію підприємства. Один із них додається до подорожнього листа вантажного автомобіля, а другий — бухгалтеру, який веде облік поголів'я тварин.
За одночасної відправки великої кількості тварин, які мають індивідуальні інвентарні номери, використовують бланки — продовження ТТН. За відправки тварин залізницею ведуть «Дорожній журнал руху худоби, що відправлена залізницею» (ф. № 99а).
280
ОБЛІК
ТВАРИН НА ВИРОЩУВАННІ ТА ВІДГОДІВЛІ