1.7.8 Облікові оцінки та їх використання

Об'єктивність і точність розкриття інформації у фінансовій звітності жать від того, які облікові оцінки обрані підприємством. Внаслідок невизначї підприємницької діяльності не всі статті фінансової звітності можуть бути виміряні, а тільки попередньо (прогнозно) оцінені. Облікова оцінка — попе оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і д між відповідними звітними періодами.

У наказі про облікову політику підприємства необхідно визначити оції буття запасів, методи визначення величини резерву сумнівних боргів, амор основних засобів, малоцінних необоротних активів, нематеріальних активів, ї ну вартісного критерію віднесення матеріального активу до малоцінних необс активів, порядок формування резервів для забезпечення майбутніх витрат і п; формування історичної вартості активів та собівартості продукції, робіт, пос; розподілу загальновиробничих витрат, витрат допоміжних виробництв та но потужність підприємства тощо, які застосовуватимуться на підприємстві.

74

ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Попередні оцінки використовують в обліку для резерву сумнівних боргів, зне­цінення запасів, амортизації основних засобів, резервів тощо. Наприклад, для визна­чення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги) необхідно нарахувати резерв сумнівних боргів. Підприємству надано право вибору методу нарахування резерву сумнівних боргів, що є складовою облікової по­літики, а визначення коефіцієнта сумнівності на підставі досвіду минулих років — це облікова оцінка. Метод нарахування амортизації основних засобів — це елемент облі­кової політики, а встановлення терміну корисної експлуатації — це облікова оцінка.

Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких вона базувалася, або ж отримано додаткову інформацію, накопичено досвід. Пе­регляд облікових оцінок не спричиняє коригування нерозподіленого прибутку, оскільки стосується поточного і майбутніх періодів та грунтується на розрахунках. Наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієї самої статті Звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів і ви­трат, пов'язаних з об'єктом такої оцінки. Якщо зміна облікової оцінки впливає на фінансові результати наступних періодів, то це відображається в майбутніх періо­дах. Внаслідок зміни облікової оцінки бухгалтерський запис не змінюється, а уточ­нюється сума витрат поточного і наступних звітних періодів.

У ситуаціях, коли зміну облікової оцінки чи облікової політики відрізнити важко, це розглядається як зміна облікової оцінки.

1.7.9 Комерційна таємниця та порядок її захисту на підприємстві

Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. №2657-ХП визначає, що інформація може бути відкритою або з обмеженим доступом. Інформація з обмеже­ним доступом поділяється на конфіденційну і таємну.

Конфіденційна інформація — це відомості, що перебувають у володінні, ко­ристуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюють­ся за їхнім бажанням.

До таємної належить інформація, що містить відомості, які становлять дер­жавну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі.

Відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлін­ням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам, назива­ються комерційною таємницею. Склад і обсяг відомостей, які становлять комерцій­ну таємницю, порядок їх захисту визначаються керівником підприємства. Відомості, що не можуть становити комерційну таємницю, визначаються Кабінетом Міністрів

75

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

України. З цього випливає, що керівник підприємства може самостійно встановити перелік тих документів, доступ до яких може бути обмежено (заборонено), в т. ч. й для представників контролюючих органів. Проте не всі відомості можуть вважатися комерційною таємницею. По-перше, не можуть вважатися такою таємницею відо­мості, що становлять державну таємницю. По-друге, не можуть становити комерцій­ну таємницю відомості, визначені Кабінетом Міністрів України, а саме:

• установчі документи і документи, якими надається дозвіл займатися підприє-ємницькою діяльністю та її окремими видами (статут, засновницький догові]; реєстраційні свідоцтва, ліцензії);

• інформація за всіма встановленими формами державної звітності (податкове фінансової, статистичної);

• дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інші обов'язкових платежів;

• відомості про чисельність і склад працюючих, їх заробітну плату в цілому і професіями та посадами, а також про наявність вільних робочих місць;

• документи про сплату податків і обов'язкових платежів;

• інформація про забруднення природного навколишнього середовища, не, тримання безпечних умов праці, реалізації продукції, що завдає шкоди з ров'ю, а також про інші порушення законодавства України і розміри завдан-при цьому збитків;

• документи про платоспроможність;

• відомості, що, відповідно до чинного законодавства, підлягають оприлюдг ню, наприклад, інформація про випуск акцій підприємством.

Усі види інформації, які можуть вважатися комерційною таємницею, можна розділити на дві групи: інформація технічна та комерційна.

До першої групи можна віднести незапатентовані науково-технічні бази даних та інші комп'ютерні програми, створені підприємством, усі види ноу різні технічні проекти, промислові зразки, незапатентовані товарні знаки тоще / До другої групи можна включити умови контрактів і покупців, інформації переговори, різні маркетингові дослідження, дані про розрахунок відпускники розміри знижок тощо. Для того, щоб ці дані являли собою саме той матеріал , можна було б назвати комерційною таємницею, його необхідно відповідним ч оформити. Перелік технічної та комерційної інформації, що становлять комєрційну ну таємницю, має бути затверджений наказом керівника підприємства. Для середнього визначення такого переліку на підприємстві створюється спец комісія, яка займається групуванням і уточненням інформації. На керівника підприємства покладається й обов'язок щодо встановлення по захисту комерційної таємниці. Серед методів такого захисту можна виділити

• розробку Положення про комерційну таємницю на підприємстві;

• розробку Інструкції щодо дотримання співробітниками режиму комерційної таємниці;

76

ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

• включення до складу статуту підприємства розділів, що регламентують захист комерційної таємниці;

• розробку угоди про нерозголошення комерційної таємниці, що укладається з особами, котрі мають доступ до цієї інформації.

Положення про комерційну таємницю є основоположним документом щодо захисту інформації від несанкціонованого доступу.

77

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Розділ 2

ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ