12.6.7 Облік витрат інших допоміжних виробництв

Облік витрат інших видів допоміжних виробництв (газопостачання, холо­дильні установки, теплопостачання, залізничний транспорт, друкарні та друкар­ські цехи, фотолабораторії тощо) ведуть на субрахунку 2346 «Інші виробництва»-. За дебетом цього субрахунка відображають витрати на їх утримання, а за креди­том — надані послуги за фактичною собівартістю.

Підприємства можуть використовувати природний газ на виробничі та побуто­ві потреби. Витрати на утримання газового господарства (оплата праці слюсарів та іншого персоналу, зайнятого газопостачанням, вартість газу, одержаного як із газо­проводу, так і в балонах, амортизація та ремонт обладнання, споруд, інші витрати) об­ліковують на окремому аналітичному рахунку «Газопостачання». Калькуляційною одиницею в газопостачанні є 1 м³ газу. У підприємствах, де використовується лише скраплений (балонний) газ, розраховується собівартість 1 кг газу. При використанні газу як із газопроводу, так і балонного останній перераховують у кубічні метри.

Для визначення фактичної собівартості 1 м³ газу необхідно всі витрати на га­зопостачання, включаючи вартість придбаного газу, поділити на його кількість і за цією оцінкою надані послуги відносити на споживачів відповідно до кількості від­пущеного кожному з них газу. Після розподілу послуг за споживачами аналітичний рахунок «Газопостачання» на кінець місяця закривається.

У сільськогосподарських підприємствах деяку продукцію зберігають протягом тривалого часу у спеціально обладнаних холодильних камерах чи сховищах, у яких підтримують певний температурний режим. Витрати на утримання холодильних установок (оплата праці, паливо, електроенергія, амортизація і ремонт обладнання тощо) обліковують на окремому аналітичному рахунку. З метою визначення собі­вартості послуг холодильними установками за калькуляційну одиницю приймають один центнеро-день зберігання продукції. На підставі журналу (книги) обліку руху та зберігання продукції в холодильних камерах і спеціальних сховищах щомісяця визначають кількість центнеро-днів зберігання кожного виду продукції. Фактичну собівартість послуг холодильних установок розраховують діленням облічених ви­трат на їх утримання на кількість центнеро-днів зберігання всіх видів продукції. Фактична собівартість послуг холодильних камер відноситься на споживачів, збільшення собівартості продукції, що зберігається, або на витрати збуту.

Для обліку витрат на теплопостачання відкривається окремий аналітичний рахунок. Надані послуги у теплопостачанні вимірюються в одиницях теплоенер­гії (ГКал). Калькуляційною одиницею є 10 ГКал. Фактична собівартість 10 ГКал теплоенергії визначається діленням суми витрат на виробництво, придбання та передачу споживачам теплоенергії на її загальну кількість, без урахування енер­гії, використаної на власні потреби котельні, та втрат її в мережі. Фактична собівар­тість теплоенергії відноситься щомісяця на користувачів, виходячи з її кількості, спожитої кожним з них.

693

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

У такому ж порядку обліковують витрати і визначають собівартість послуг інших видів допоміжних виробництв.