90. Суперечливі процеси в політичному та соціально-економічному розвитку України в умовах незалежності.

На шляху розбудови демократичної правової держави існує чимало перепон. Одна з найголовніших полягає в тому, що переважна частина політичної еліти всіх рівнів походить з партійно-номенклатурних кіл радянського періоду. Вона зберегла старі традиції управління. В Україні існує понад 100 політичних партій. Тривалий час в Україні існувало протистояння між парламентом і президентом. Його вдалося подолати після виборів 2002 року до Верховної ради, коли сформувалася пропрезидентська більшість у парламенті, яка відстоює інтереси правлячої еліти. Парламент у свою чергу доповнив план конституційної реформи ідеєю обрання президента верховною радою.

Досвід політичного життя в Україні показує, що правлячі кола далеко не завжди проводять політику у загальнонаціональних інтересах. Про це свідчать ціла низка гучних скандалів: справа компанії Бласко про продаж Чорноморського пароплавства, справа колишнього прем.єра П. Лазаренка, справа з вбивством Гонгадзе, касетний скандал (підслуховування та публікації розмов президента)є Чимало представників влади тісно пов.язані з кримінальними структурами. Україна вважається державою з найвищим рівнем корупції. Функції Президента щодо виконавчої влади суперечливі. Суперечливі процеси в політичному житті пов’язані з суперечностями між різними партіями щодо основних питань.

Ким для України є воїни УПА, В економічній політиці підтримувати ЄС чи ЄЕП, Чи є Бандера героєм України, Питання поділу України на Схід та Захід

Здобуття Україною політичного суверенітету мало бути підкріплено економічним суверенітетом. Основна мета-перехід до ринкової економіки-була окреслена в прийнятих Верховною Радою законах ще 1990р.Цей шлях економіка України пройшла за кілька етапів: 1991-1994-наростання кризових явищ.

1994-1999-гальмування кризових явищ,спроби реформування.Пов’язане з реалізацією соціально-економічної програми Кучми,яка передбачала децентралізацію управління економікою,фінансову стабілізацію,лібералізацію цін, соціальний захист населення. 2000-2004-зростання економічних показників. 2004-2009- економічний підйом. Зміцнення банківської системи та значний зріст масштабів житлобудівництва та інших будівельних галузей. 2008-2009-Світова криза. Крах банківсько-кредитної системи. Спад ринкового виробництва, та заниження валового національного продукту.

2010.В Україні розпочалося подолання кризисних явищ та збільшення товарного виробництва.

91. Духовне і культурне життя України в умовах державної незалежності.

1991 p. BP України прийняла Закон «Про освіту», що визначив школу як основу духовного та соціально-економічного розвитку держави і передбачив кардинальні зміни в її роботі. Згідно з законом освіта має бути доступна, гуманна, деполітизована, забезпечувати рівні можливості для людей, бути пов'язаною з національними і культурними традиціями.

В умовах незалежності створено нову концепцію розвитку народної освіти - прийнято Державну національну програму «Освіта» («Україна XXI століття»), затверджену Кабінетом міністрів у листопаді 1993 року.

В Україні розширюється мережа шкіл з поглибленим вивченням певних дисциплін, усе більше відкривається ліцеїв, гімназій, інших типів навчальних закладів.

У першій половині 90-х років була запроваджена система державного ліцензування (надання дозволу на освітню діяльність) та акредитації (визначення професійного рівня діяльності) вузів.

У ряді областей місцеве радіомовлення, телебачення розпочали передачі національними мовами. В 1995 р. діяло близько 160 національних культурних товариств.

Визнанням високого внеску в розвиток мистецтва і культури України є Державна премія ім. Т. Шевченка, що. присуджується Указом Президента напередодні дня народження Кобзаря. Творчі зрушення відбулись у літературній творчості: розширюється тематичний діапазон прозових, поетичних і драматичних творів, урізноманітнюються їхні стильові форми.

З 1990 р. в Україні став проводитися і набув надзвичайно великої популярності Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута».

В українську літературу повернуті імена В. Стуса, В. Симоненка, Б. Антоненка-Давидовича, I. Багряного, у мистецтво - творчість М. Бойчука та інших.

На нові реалії духовного життя народу, державно-церковних і міжконфесійних взаємин Верховна Рада України відреагувала ухваленням 23 квітня 1991 р. Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Однак власну політику щодо релігії й церкви Україна змогла здійснювати лише після остаточного здобуття незалежності.

Конституція України гарантує громадянам право на свободу світогляду і віросповідання. Церква і релігійні організації відокремлені від держави, а школа - від церкви.