84. Розвиток господарстваРадянської України в другій половині 50-х - першій половині 60-х років.

XX з'їзд КПРС затвердив план 6-ї п’ятирічки (56-60рр) Замінений на семирічний план розвитку народного господарства(59-65) мав забезпечити створення матеріально-технічної бази комунізму і в історично стислий строк наздогнати і випередити економічно найбільш розвинуті країни світу. Важливі чинники виконання цієї економічної програми в: безперервний технічний прогрес, швидке зростання продуктивності праці, подальший розвиток усіх галузей промисловості, підвищення матеріального і культурного рівня життя народу50-ті роки, особливо їх друга половина, виявилися найбільш успішними у розвитку економіки

Реформи в галузі промисловості:-децентралізація управління промисловістю. - збудовано цілу низку великих теплових і гідроелектростанцій (Сімферопольська, Слов'янська, Дніпродзержинська, Каховська, Кременчуцька.) - створене вітчизняне автомобілебудування, налагоджене виробництво сучасних машин для гірничорудної промисловості, що дало змогу видобувати корисні копалини відкритим способом.- Позитивні зрушення у харчовій і легкій промисловості.Впроваджуватися нова імпортна техніка На підприємствах важкої індустрії вперше за радянські часи у спеціально створених цехах розпочали виробництво товарів широкого вжитку, що великою мірою сприяло зростанню народного добробуту.+ НТП – впровадження у виробництво нової техніки, інтенсифікація виробничих процесів, механізація і автоматизація трудомістких робіт. НТР – електронно-обчислювальні машини, розвиток атомної енергетики, автоматичні і телемеханічні пристої, штучні матеріали.

Реформи в с/г -Продовження освоєння цілини, (Казахстан, Сибір, Поволжя. Уралу та Пн Кавказ - «Кукурудзяна кампанія»(із 1954),унаслідок якої невиправдано збільшені посіви кукурудзи за рахунок зменшення площ під пшеницю,гречку та ін. культури.В УРСР кукурудзою засіяно 28% усіх посівних площ.М.Хрущов отримав у народі прізвисько «Микита-кукурудзяник». У 1961 р. -непоганий урожай кукурудзи. 1963 р-неврожай. Радянський Союз вперше почав закуповувати і ввозити зерно з-за кордону.-Наступ на особисті господарства колгоспників(із 1956)- здавати худобу до колгоспів,молоко та інші продукти отримувати на трудодні, у результаті чого зросли ціни на продукти тваринництва.

Рівень життя населення. У Хрущовський період зріс матеріальний рівень життя населеня-підвищилась заробітня плата .«Пенсійна революція»,знизила межу пенсійного віку і підвищила розміри пенсій.Швидкими темпами будувалось житло(за 10 років -понад 3 млн. квартир),збільшилась к-ть магазинів,дитсадків,медичних закладів

85. Викриття культу особи Сталіна (десталінізація) Лібералізація суспільно-політичного життя на Україні в другій половині 50-х - на початку 60-х років та її суперечливий характер.

Десталінізація - процес ліквідації культу особи і сталінської політичної системи, створеної радянським лідером Йосипом Сталіним.

Сталінське керівництво було змінено після його смерті у 1953 році. Керівні пости на той момент займали: Лаврентій Берія, голова Міністерства внутрішніх справ; Микита Хрущов, перший секретар Центрального комітету Комуністичної партії, і Георгій Маленков, прем'єр-міністр Радянського Союзу.

Десталінізація поклала кінець великомасштабному використанню примусової праці в економіці. Процес звільнення в'язнів ГУЛАГу був початий при Берії, але незабаром він був усунений від влади. Хрущов тоді став найвпливовішим радянським політиком.

У своїй промові «Про культ особи і його наслідки» на закритому засіданні XX з'їзду КПРС, 25 лютого 1956 року, Хрущов шокував своїх слухачів, засуджуючи диктаторську форму правління Сталіна і створений ним культ особистості. Крім того, він розкритикував злочини, скоєні і соратниками Лаврентія Берії.

Хрущовська компанія з очищення від спадщини Сталіна у громадській сфері проводилася в кінці 1950-х. Було проведено перейменування міст, пам'ятників та інших об'єктів, які були названі на честь Сталіна. Процес десталінізації досяг свого піку у 1961 році на 22-му з'їзді Комуністичної партії Радянського Союзу. В результаті з'їзду були прийняті два ключових акта десталінізації:

 по-перше, 31 жовтня 1961 року тіло Сталіна було винесене з мавзолею на Червоній площі і перепоховане

 по-друге, 11 листопада 1961 року, місто-герой Сталінград був перейменований у Волгоград[2].