Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoriya_Ukrayini_2.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
178.76 Кб
Скачать

47. Декабристський рух в Україні

"Малоросійське товариство", засноване 1819 р. керівник В. Лукашевич.Мета товариства - здобути незалежність України. Оформлення політичної опозиції царизму пов'язано з появою декабристських організацій в Росії. у 1816 р. в Петербурзі було створено "Союз порятунку", у 1818 р. - "Союз благоденства" в Москві.

Вони ставили завдання запровадити конституційне представницьке правління, ліквідувати самодержавство, скасувати кріпосне право шляхом воєнного перевороту.

Членами організацій були брати Муравйови-Апостоли, П. Пестель, М.Орлов та ін.. У 1818 р. після- прибуття на службу до Києва генерала М. Орлова місто стає центром ділових зустрічей членів "Союзу благоденства".У 1821 р. декабристи реорганізували свої об'єднання і створили два осередки –Північне товариство з центром у Петербурзі, Південне товариство з центром у м. Тульчині. Головою останнього було обрано полковника П. Пестеля, членами товариства стали офіцери полків, що перебували в Україні. Голова Південного товариства П. Пестель уклав політичний трактат "Руська правда", в якому докладно визначив програму дій після повалення царату. У програмі було передбачено:ліквідацію кріпосництва,встановлення республіканського ладу,безплатне наділення селян землею з державного фонду. Конституція Північного товариства, розроблена М. Муравйовим, була поміркованішою. У ній мова йшла про створення конституційної монархії. У 1823 р. у Новограді-Волинському засновують третю таємну організацію - Товариство об'єднаних слов'ян, фундаторами якої були брати Борисови.

Своїм демократизмом воно відрізнялося від Південного товариства, де переважали члени родовитої української еліти. У програмних документах товариства висувалася ідея добровільного єднання слов'янських народів (у т.ч. й українського) у формі федеративної республіки.

Головна причина невдачі виступу декабристів в Україні полягала в тому, що його мета була незрозумілою для народу, вузькою залишалася соціальна база повстання.

48. Відродження української нац.. Свідомості у і пол.. 19 ст. Істор значення творчості Шевченка.

Кирило-Мифодіївське братство.Поряд із усвідомленням необхідності боротьби за соціальні та економічні права на західноукраїнських землях протягом перших десятиліть XIX ст. формується національний рух. Під впливом політики «освіченого абсолютизму», нових європейських течій, політичних, соціальних і культурних змін у Галичині з'являється перше покоління будителів, яке належало до середовища греко-католицького духовенства.«Перемишльський гурток»Центр Перемишль, Представники національної свідомої інтелігенції:М. Левицький(єпископ),Шогильницький, Й.Левицький, Й.Лозинський, А.Добрянський, І.Лаврівський, І.СнігурськийКирило-Мефодіївське братство(на честь слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія. ІніціаторИ:Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич.

Окрім них членами КМ були: З 1846 Шевченко.Програма була викладена у:«Книзі буття українського народу» «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія», автором яких був Микола Костомаров, та у «Записці», написаній Василем Білозерським. В основу документів лягли ідеї українського національного відродження і панславізму.

Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням :побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної федерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах всіх слов'янських народів щодо їх національної мови, культури і освіти. Кирило-Мефодіївське братство проіснувало 14 місяців. У березні 1847 року за доносом Олексія Петрова діяльність братства була викрита, а члени заарештовані. Кирило-Мефодіївське братство стало самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядковувалося, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної з загальноросійських суспільних течій. Українська інтелігенція була виразником національної самосвідомості. Насамперед це Т.Шевченко, у творчості якого найяскравіше відобразилися революційно-демократичні, національно-визвольні тенденції української культури і які стали найвищим досягненням суспільно-політичної думки середини XIX ст

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]