146. М.Вебер про взаємозалежність ментальності та господарського устрою.

Вебер досліджує систему залежностей між економічною поведінкою людини, її резистентністю щодо капіталістичного духу та ідеології підприємництва, з одного боку, і релігійно-етичною складовою ментальності – з іншого. Головний акцент було зроблено на економічних відмінностях католицької та протестантської течій християнства. Вебер зв’язав успіхи розвитку економіки європейської цивілізації з протестантською ментальністю. Співпадіння фундаментальної релігійної ідеї і максимуму буденного економічного життя, тобто тихх культурних норм, які можуть бути названі духом капіталізму. Він дослідив зв’язок між релігією та атмосферою в сім’ї, вибором дітьми професії та їх ставленням до праці. Вебер підкреслював аскетизм підприємців-протестантів, багато з яких не показували розкоші та задоволення владою і які вважали багатство лише свідченням добре виконаного обов’язку перед Богом. Коротка формула протестантизму – раціоналізм, свобода, креативність.

147. Теорія зайнятості та грошей Дж.М.Кейнса.

Кейнс поставив безробіття в залежність не від заробітної плати, а від браку «ефективного попиту». При цьому він не спростовує повністю неокласичної теорії, погоджуючись з тим, що за умов рівноваги, коли всі трудові ресурси залучено у виробництво, заробітна плата визначається «граничною складністю праці». Кейнс не заперечує, що заробітна плата «перебуває у цілком визначеній (оберненій) кореляції з обсягом зайнятості». Проте обсяг зайнятості Кейнс узалежнює не від руху заробітної плати, а від рівня виробництва «національного доходу», тобто від сукупного ефективного попиту на споживчі та капітальні блага. Останній же має тенденцію до відставання, до неврівноваженості, що робить повну зайнятість за умов капіталізму явищем винятковим.

Головним спрямуванням Кейнса в теорії грошей були питання місця і ролі грошей у відтворювальному процесі. Кейнс довів: гроші мають суттєве значення і виконують самостійну роль у розвитку економіки. Вони активно впливають на мотиви поведінки економічних суб'єктів, на їх господарські рішення і тому є джерелом стимулювання підприємницької активності і розвитку виробництва. Головним каналом зв'язку між цими сферами Кейнс визнав норму процента, яка зазнає впливу сил грошового ринку (попиту і пропозиції грошей) й одночасно сама впливає на прийняття рішень про майбутні інвестиції. Він створив закінчену концепцію "керованих грошей", що базувалася на широкому державному регулюванні пропозиції грошей та була спрямована на забезпечення стимулювання ефективного попиту. Гроші стали об'єктом державного регулювання й одночасно інструментом державного втручання в економічні процеси через механізм монетарної політики.

148. Економіка і розвиток суспільства (ф.Хайек).

Провідною складовою методології Хайєка є ідея «спонтанного порядку». Хайєк замінює її теорією «спонтанного порядку», заснованого на індивідуальній свободі. Він виходить з того, що соціальний порядок, організація, взаємодія в суспільстві формуються позапланово, стихійно, але у визначених особливостями розвитку даного суспільства межах і напрямках. Історія цивілізації — це спонтанне виникнення (в межах існуючих традицій, моралі та права) певних утворень — від окремих господарських одиниць до свідомо керованих господарств. Їхні форми не залежать від людини, а є наслідком збігу обставин.

На думку Хайєка, спонтанний порядок можливий за двох умов — відмови від привласнення чужого та виконання добровільно взятих на себе зобов’язань. У своїх працях Хайєк захищає право максимальної свободи людини як визначальну складову спонтанного економічного порядку. Поведінка окремої людини, підприємця, фірми визначається їхніми економічними інтересами з приводу конкретних економічних подій, що дають підстави сподіватися зиску. Вона передбачувана лише на невеликому відрізку часу і регламентується

різноманітними обставинами, що їх не можна пояснити з традиційно раціональних позицій. Але зіткнення цих інтересів, їхнє розмаїття народжує раціональний соціальний порядок, в основі якого завжди лежить принцип індивідуальної свободи.