59. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха. Критика релігії як форми відчуження.

Л. Фейєрбах розробив власну теорію пояснення антропології. Завдяки цьому він відомий як засновник теорії матеріалістичного антропологізму. Основним положенням цієї теорії була ідея про існування єдиної реальності, до якої належать природа й людина. До того ж людина є частиною природи. Вона є єдністю матеріального та духовного.Ідея не існує сама по собі, а є продуктом свідомості людини. Бога як окремої самостійної реальності не існує, він є фантазією людини. Матерія є вічною й нескінченною, вона ніким не створена й ніким не може бути знищена. Усе, що нас оточує — предмети, явища — є різноманітними проявами матерії.

Вирішуючи проблеми існування Бога, Фейєрбах створив концепцію, яка отримала назву «теономія». Згідно з нею, релігія є результатом прагнення людини подолати суперечливістьсвого буття, почуття безсилля, закони матеріального світу. Фантазія людини персоніфікує бажані почуття в образ Бога, який відчужується від людини, об’єктивується й перетворюється на першопричину всього, що існує, ставить людину в залежність від творця як «вищої істоти». Бог, на думку Л. Фейєрбаха, стає ідеальним образом людини, створеним нею самою, який виникає як результат відчуження її найкращих якостей.

Феєрбах критикував віру в Бога, філософ пропонував замінити любов до Бога любов’ю до людини (концепція Нової теології). Саме Нова теологія на основі любові мала вирішити суперечність між матеріальним і трансцендентними світами, створити нову форму єдності — Царство Небесне на землі(вікову мрію всіх людей).

60. Філософія марксизму. Основні принципи, законі та категорії діалектичного матеріалізму.

Маркси́зм — узагальнена назва сукупності теоретичних та політичних положень Карла Маркса та Фрідріха Енгельса, які їхні послідовники намагаються інтерпретувати, розвивати та реалізувати на практиці. Марксистська філософія стала логічним завершенням попередньої матеріалістичної філософії

Головними творами засновників марксизму були наукові праці «Тези про Фейєрбаха», «Економічно-філософські рукописи 1844 року» К. Маркса,спільні праці «Маніфест Комуністичної партії» (1848 р.), «Діалектика природи» (1872— 1882 р.),«Походження сім ’ї, приватної власності і держави» (1884 р.)Ф. Енгельса та ін.

Своєї остаточної форми матеріалізм набув у діалектичному матеріалізмі, який розробив Ф. Енгельс.В основу покладено діалектику Гегеля. Основні положення:

1)основне питання – первинність матеріального начала;

2)наше буття виражає нашу свідомість

3)свідомість – властивість матерії відображати саму себе

4)матерія у постійному русі і розвитку

5)атеїстичне вчення(Бог-результат людської фантазії,для пояснення незрозумілого і для втіхи)

6)матерія-вічна, нескінченна

7)важливим фактором розвитку є практика

8)будь-який розвиток за законами діалектики

Розвиток матерії здійснюється згідно з трьома законами діалектики (законом переходу

кількості в якість, законом єдності й боротьби протилежностей,законом заперечення заперечення). Ґрунтуючись на ідеї про те, що вся матерія розвивається за діалектичними

законами, К. Маркс і Ф. Енгельс аналізували на цій основі й історію. У результаті вони розробили теорію історичного матеріалізму як додаток до матеріалістичної діалектики.