141. Економічна сфера суспільного життя та її характеристика.

Функціонування економіки грунтується на взаєминах між людьми в процесі виробництва товарів і послуг, їх розподілу, обміну та споживання. Саме тому економічна наука тісно пов`язана з соціологією. Діяльність в економічній сфері є можливою і доцільною при дотриманні людьми певних правил і норм поведінки. Економічна сфера є визначальною у структурі суспільства. Серцевиною цієї сфери є матеріальне виробництво, без чого людське суспільство не могло б існувати взагалі, тим більше — розвиватися. В процесі матеріального виробництва люди відтворюють умови свого буття, виробляють засоби, необхідні для задоволення своїх потреб. Потреби завжди лежать в основі діяльності й поведінки людей, є рушійною силою і джерелом реальних суспільних відносин. Вони спонукають людину до практичних дій, до певних вчинків, кінцевою метою яких є задоволення цих потреб.

Матеріально-економічна сфера є процесом перетворення і освоєння природи з метою створення матеріальних умов і засобів життя. Характер і рівень матеріального виробництва визначається способом освоєння природи, тобто способом виробництва. Спосіб виробництва — це конкретно-історична єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Продуктивні сили відображають активне ставлення людей до природи, вони є системою суб'єктивних і речових факторів, які здійснюють «обмін речовин» між суспільством і природою. Засоби виробництва — це сукупність засобів праці і предметів праці. Виробничі відносини — це сукупність матеріально-економічних відносин між людьми в процесі виробництва і руху суспільного продукту від виробництва до споживання.

142. Філософія економіки: предмет дослідження, методи та завдання.

Філософія економіки - сфера філософського знання про сутність економічного буття людини в багатовекторному полі соціуму й гуманістичному аспекті. Філософія економіки покликана досліджувати та розв'язувати проблеми таких сутнісних вимірів економічного життя суспільства, як власність, вартість, праця, капітал тощо. Філософія економіки розглядає систему господарювання як багатовимірний, суперечливий, обємний світ (світ суспільства і природи), який перебуває у постійному русі й розвитку. Специфіка філософського знання допомагає піднятися над зовнішнім, буденним аналізом поверхневих явищ та їх властивостей, проникнути в сутність глибин-них економічних процесів, які неможливо збагнути ні досвідом, ні практикою, оскільки вони виходять за межі раціонального осягнення, але є буттєвими і за певних обставин достатньо відчутними.

У практичному вимірі філософія економіки розгалужується принаймні на два напрями - філософію господарства та філософію бізнесу, що постають як сфери теоретичного аналізу відповідних вимірів економічної діяльності. Предметом є виробничі відносини, які складаються з економічних та загальних організаційно-економічних відносин. Метод наукової абстракції полягає у виділенні найбільш суттєвих сторін процесу, що вивчається, абстрагуванні від усього другорядного, випадкового. Аналіз - предмет дослідження розчленовується, мислення йде від конкретного до абстрактного. Синтез - досліджує економічне явище у взаємозв'язку та взаємодії його складових. Метод поєднання логічного й історичного підходів до вивчення економічної теорії. Соціально-економічний експеримент. Завдання - привести в систему зібрані факти, дослідити їх, виявити суттєві риси явища, тенденції його руху.