57. Діалектика становлення Абсолютної ідеї в філософії г.В.Ф.Гегеля.

Геніальним представником німецького класичного ідеалізму був Геґель (1770— 1831 pp.).Він розробив оригінальне філософське вчення про буття. Згідно з його вченням, основою світобудови є Абсолютна ідея (як єдино існуюча справжня реальність, що є першопричиною всього існуючого в світі). Абсолютна ідея (Світовий дух) із самого початку існувала як першопричина, що згодом шляхом відчуження потрапила в навколишній світ, природу й людину. А потім знову шляхом відчуження, через мислення та діяльність людини, закономірні події в історії повертається до самої себе. Людина вважається носієм Абсолютної ідеї. Свідомість кожної людини є

частинкою Світового духа, саме завдяки їй останній отримує волю,особисті риси,індивідульний характер.Таким чином, людина —це кінцевий дух, у якому уособлюється Абсолютна ідея.

Ґеорґ Геґель сформулював основні закони діалектики (закон єдності та боротьби протилежностей, закон взаємного переходу кількіснихзмін в якісні, закон заперечення заперечення). Діалектичні закони пояснювали розвиток та існування Світового духу й процесу формування ним оточуючого світу. Філософ пояснював, що Світовий і «кінцевий дух», людина, предмети, явища навколишнього світу складаються з взаємодіючих суперечливих сторін, що водночас перебувають у стані єдності. Він дійшов висновку, що єдність і боротьба протилежностей є причиною розвитку всього, що існує в світі.. Саме тому діалектика як філософський метод вимагала розглядати все в русі й розвитку, бачити в усьому суперечності, які згодом будуть зняті й приведуть до заміни нижчих форм вищими,старого — новим.

Філософія, за Гегелем,є синтезом,найвищим ступенем розвитку розуміння Абсолютної ідеї. Тому філософія – це повне розкриття всіх істин.

58. Філософія історії г.В.Ф.Гегеля.

Гегель у філософії історії осмислив розвиток людини через щаблі розвитку світового розуму. У філософії духу Гегель осмислив проблеми права, моральності, держави. Червоною ниткою через філософію історії проходить ідея свободи. Сутність держави можна зрозуміти тільки на тлі світової історії, всі окремі держави - ​​як річки вливаються в море світової історії, в якому панує розум. Виділяє історичні та неісторичні народи . Історичні - це інструменти в руках світового розуму, а не історичні - це сировина, матеріал.

Гегель виділяв 4 етапи розвитку світової історії:

1) східний 2) Грецький 3) Римський (іноді об'єднувався з грецьким в античний) 4) Німецький

У східному період свободи немає, деспотичний режим (Вавилон, Китай), тому що люди ще не усвідомлюють необхідність в свободі.

У грецькому періоді - багато свободи оскільки усвідомлюють необхідність в ній. У Римському періоді людина створює право і стає носієм правової свідомості. У Німецькому періоді вільні всі так як всі усвідомлюють необхідність. Прусська монархія - ідеальний тип держави, а абсолютна держава - це хода Бога по землі. Ідеальна держава була для нього антична.

Розвиток історії є втіленням ідей світового розуму, і при цьому в нових історичних формах завжди зберігається частина старих, але вони репродукуються на більш високому рівні. Його відомий вислів: *Кожен народ заслуговує той уряд, який вони допустили самі*.

Гегель – геніальний представник німецької класичної філософії,який вніс вагомий внесок в філософію історії.