
- •1. Хімічна природа жирів. Жирні кислоти: класифікація, властивості
- •2. Вплив жирнокислотного складу на харчову цінність і зберігання жирів
- •3. Характеристика ненасичених жирних кислот. Їх вплив на властивості і зберігання жирів
- •4. Речовини, супутні жирам (вільні жирні кислоти, воски, стерини). Їх вплив на харчову цінність, якість і зберігання жирів
- •5. Речовини, супутні жирам (фосфатиди, вітаміни, пігменти). Їх вплив на харчову цінність, якість та зберігання жирів
- •6. Процеси, які протікають при зберігання жирів (гідроліз, окиснення, прогіркання, осалювання)
- •7. Міри попередження жирів від окиснення при зберіганні. Антиокюснювачі і синергісти: характеристика. Сутність дії
- •8. Класифікація жирів. Основні фіз-хім показники складу та якості жирів
- •9. Значення жирів у харчуванні. Науково – обґрунтовані норми їх споживання
- •10. Характеристика основних олійних культур. Проблеми підвищення їх якості. Використання відходів олійного виробництва
- •11. Виробництво рослинних олій пресуванням та екстрагуванням
- •12. Рафінація рослинних олій: сутність і вплив окремих видів очистки на харчову цінність, якість та стійкість олії при зберіганні
- •13. Асортимент, показники якості і умови зберігання соняшникової та кукурудзяної рослинних олій
- •14. Характеристика бавовняної і соєвої рослинних олій.
- •15. Товарознавча характеристика твердих рослинних олій
- •16. Характеристика оливкової і ріпакової рослинних олій.
- •17. Характеристика сировини, яка використовується для виробництва тваринних топлених жирів. Вплив сировини на якість готового продукту
- •18. Порівняльна характеристика способів виробництва тваринних топлених жирів
- •19. Характеристика асортименту, показники якості, умови і терміни зберігання тваринних топлених жирів
- •20. Порівняльна характеристика харчової цінності тваринних топлених жирів і рослинних олій
- •21. Гідрогенізовані та переетерифіковані жири. Характеристика, використання
- •22. Хімічний склад, харчова цінність маргарину
- •23. Маргарин: фактори, які формують якість (сировина, процес виробництва)
- •24. Маргарин: класифікація, асортимент, показники якості, зберігання
- •26. Класифікація і асортимент кулінарних, кондитерських і хлібопекарських жирів. Відмінності їх хімічного складу та технології виробництва від маргарину
- •27. Характеристика основних дефектів харчових жирів
- •28. Порівняльна характеристика харчової цінності маргарину та масла коров’ячого
- •29. Майонез: фактори, які формують якість (сировина, процес виробництва)
- •30. Майонез: хімічний склад, класифікація, асортимент, показники якості і зберігання
- •1.Значення молока в харчуванні людини
- •2.Раціональні норми споживання молока та молочних товарів
- •3.Хімічний склад молока та фактори, що зумовлюють його зміну
- •7.Вітаміни молока
- •8.Бактерицидна фаза молока та її вплив на якість молока та молочних продуктів
- •10.Особливості білкового та топленого молока
- •11.Стерилізоване молоко. Вир-цтво, види, вимоги до якості
- •12.Вершки. Вир-цтво, асортимент, показники якості
- •13.Морозиво. Технологія виробництва. Класифікація
- •14.Біохімічні процеси в молоці при переробці та вир-цтві кисломолочних виробів
- •15.Значення кисломолочних продуктів в харчуванні людини
- •16.До кисломолочних продуктів належать дієтичні кисломолочні напої, сметана, кисломолочний сир і сиркові вироби.
- •17.Кефір та кумис. Виробництво, види, показники якості
- •18.Ацидофільні продукти. Значення в харчуванні і оцінка якості
- •19. Простокваша. Виробництво, види і показники якості
- •20. Творог та творожні сирки. Харчова цінність, способи виробництва, показники якості
- •21. Сироватка, сколотине та знежирене молоко. Харчова цінність та використання
- •22. Сметана. Виробництво, види, показник якості
- •23. Згущене молоко. Види, виробництво, оцінка якості
- •24. Сухі молочні продукти. Способи виробництва, вимоги до якості, зберігання
- •25. Сухі молочні суміші для дітей грудного віку. Особливості виробництва, асортимент, вимоги до якості
- •26. Технологічні процеси виробництва сичужних сирів
- •2 7. Порівняльна характткристика твердих сичугових сирів типу Швейцарського та Голандського
- •28. Сири типу Латвійський. Особливості їх виробництва,вимоги до якості
- •29.Сири типу Чеддер
- •30.М'які сичужні сири. Особливості технології,асортимент,показники якості.
- •31. Дефекти сирів та їх причини
- •32. Техн.Виробництва,класифікація та хар.Плавлених сирів.
- •33. Характер, традиційних видів вершкового масла.
- •34 Характеристика способів виробництва вершкового масла та вплив їх на якість продукції
- •35. Масло з наповнювачами.
- •36. Оцінка якості масла і сиру.
- •37. Умови та терміни зберігання масла та сиру.
- •38. Дефекти масла та їх причини
- •39. Будова та хімічний склад яєць
- •40. Процеси, що протікають при зберіганні яєць. Старіння та псування яєць. Способи довгого зберігання. Класифікація та показники якості яєць.
- •41. Умови та способи зберігання яєць на складах та в магазинах.
- •42. Асортимент та показники якості яєць
- •43. Дефекти та види браку яєць, їх причини.
- •44. Сухі яєчні продукти. Виробництво, вимоги до якості.
- •45. Морожені яєчні продукти. Виробництво, вимоги до якості зберігання.
43. Дефекти та види браку яєць, їх причини.
Залежно від ступеня зниження якості та псування яйця поділяють на харчові неповноцінні й технічні. Харчові неповноцінні реалізації в роздрібній торговельній мережі не підлягають. Вони можуть бути використані підприємствами громадського харчування, а також в кондитерській та хлібопекарській промисловості! Технічні яйця придатні лише для технічних цілей: їх використовують у шкіряній та миловарній промисловості, а також для годівлі птиці. До харчових неповноцінних належать:- яйця з висотою повітряної камери понад 1/3 висоти;
бій - яйця із пошкодженою шкаралупою ("насічка", "м'ятий бік") без ознак течії, що відповідають за всіма іншими показниками вимогам стандарту;
"виливка" - яйця, в яких відбулося часткове змішування жовтка з білком без дефектного запаху; - "мала пляма" - яйця з одним або кількома непорушними плямами під шкаралупою (колонії плісені або бактерій) загальним розміром не більше, як 1/8 поверхні;
"присушка" - яйця з присохлим до шкаралупи жовтком, але без плісені;
запашисті яйця - яйця із стороннім запахом (яйця дуже швидко поглинають сторонні запахи в разі зберігання їх разом з іншими товарами).
До технічних яєць відносять: "міражні яйця" - ті, що зняті з інкубатора як незапліднені;
- "красюк" - яйця із повним змішуванням жовтка з білком; -"кров'яне кільце" - яйця, на поверхні жовтка яких під час
овоскопування видно кровоносні судини у вигляді кілець неправильної форми;
- "велика пляма" - яйця з нерухомими плямами під шкаралупою (великі колонії плісеневих грибів і бактерій) загальним розміром понад 1/8 поверхні;
"тумак" - яйця з непрозорим вмістом;
"теча" - яйця із повним або частковим витіканням вмісту.
44. Сухі яєчні продукти. Виробництво, вимоги до якості.
Для тривалого зберігання яєчної маси її висушують, перетворюючи на порошок. Яєчний порошок зберігає високу поживну цінність, добре розчиняється, більш транспортабельний, його можна тривалий час зберігати в звичайних умовах. Яєчні порошки - високопоживні продукти. Вони містять набагато більше білкових і безазотистих екстрактивних речовин, жиру й мінеральних речовин і мають вищу калорійність, ніж свіжі яйця.Технологічний процес виробництва починається із ретельного миття 0,2%-ним розчином соди за температури ЗО °С та дезінфекції яєць. Для останньої використовують бактерицидну дію УФ-променів. Далі розбивають яйця вручну або за допомогою спеціальних машин. Потім перемішують меланж та фільтрують його на циліндричному сітчастому фільтрі. Далі маса пастеризується. Із метою повнішого знищення бактерій до пастеризації в яєчну масу додають різні консерванти (хлористий натрій, цукор, пероксид водню, сорбінову кислоту, тощо).Після пастеризації меланж направляють на сушіння (масу не можна нагрівати вище темп. За якої відбувається денатурація білків, тобто 52-60град.). У наш час для сушіння яєчного меланжу використовують в основному сушильні установки із дисковим розпиленням, а також установки для сушіння у віброкиплячому шарі. У розпилювальних установках продукт диспергується до пиловидного стану та у зваженому стані висушується в потоці гарячого повітря. В установках для сушіння продуктів у віброкиплячому шарі рідкий продукт утворює на гранулах з інертного матеріалу тонку плівку, яка висушується в основному за рахунок тепла, що сприймається продуктом від гранул.
Процес сушіння тонкої плівки продукту починається та проходить після досягнення певної температури, тобто після значного нагрівання продукту. Ці умови несприятливі для життєдіяльності мікроорганізмів, відмирання яких під час сушіння продуктів у відброкиплячому шарі значно вище, ніж під час розпилювального сушіння. Якість яєчного порошку в процесі зберігання залежить від цілої низки факторів: вихідного рівня якості, строків зберігання, температурного режиму, способу упаковки й обробки тощо. Велику роль при цьому відіграє вид упаковки. Продукти з високим вмістом жиру та підвищеною гігроскопічністю (до яких належить яєчний порошок) мають упаковуватися в герметичну тару. Якість яєчного порошку в герметичній упаковці зберігається значно краще, ніж у негерметичній.Кислотність у межах стандарту спостерігається лише в герметично упакованому яєчному порошку, який зберігався за температури 0...5 °С.Порівняно новим ефективним способом упаковки яєчного порошку, який надійно запобігає його псуванню та під час тривалого зберігання є таблетування порошку, герметично упакованого у поліетилен – целофанову плівку.Із метою стабілізації якості яєчного порошку використовують також ферментні препарати.Найбільш поширеним синтетичним антиоксидантом для уповільнення окиснювального псування жирів і жиромістких продуктів є йонол (бутилокситолуол - БОТ). БОТ рекомендований Міністерством охорони здоров'я для застосування як консервант під час зберігання жирів. Він може бути використаний для захисту від окиснювального прогіркання безпосереднім веденням у продукт або просочуванням пакувального паперу. Обробка пакувального паперу БОТ дає змогу деякою мірою стабілізувати якість, подовжити терміни зберігання яєчного порошку без застосування холоду. Значно скорочуються витрати енергоресурсів, пов'язаних із зберіганням продовольчих товарів у холодильниках. Важливим показником фізико-хімічних властивостей яєчного білка є піноутворююча здатність, яка залежить від питомої маси (щільності) піни, її об'єму та стійкості. Високу пінозбиваність зумовлено глобуліном, а стійкість піни - овомуцином. Сухий яєчний білок, упакований у поліетиленові пакети чи пакети з багатошарової плівки типу целофан-фольга-поліетилен, за температури до 20 °С та відносної вологості повітря не більше 75%, не рекомендується зберігати понад 6 міс.