
- •1. Хімічна природа жирів. Жирні кислоти: класифікація, властивості
- •2. Вплив жирнокислотного складу на харчову цінність і зберігання жирів
- •3. Характеристика ненасичених жирних кислот. Їх вплив на властивості і зберігання жирів
- •4. Речовини, супутні жирам (вільні жирні кислоти, воски, стерини). Їх вплив на харчову цінність, якість і зберігання жирів
- •5. Речовини, супутні жирам (фосфатиди, вітаміни, пігменти). Їх вплив на харчову цінність, якість та зберігання жирів
- •6. Процеси, які протікають при зберігання жирів (гідроліз, окиснення, прогіркання, осалювання)
- •7. Міри попередження жирів від окиснення при зберіганні. Антиокюснювачі і синергісти: характеристика. Сутність дії
- •8. Класифікація жирів. Основні фіз-хім показники складу та якості жирів
- •9. Значення жирів у харчуванні. Науково – обґрунтовані норми їх споживання
- •10. Характеристика основних олійних культур. Проблеми підвищення їх якості. Використання відходів олійного виробництва
- •11. Виробництво рослинних олій пресуванням та екстрагуванням
- •12. Рафінація рослинних олій: сутність і вплив окремих видів очистки на харчову цінність, якість та стійкість олії при зберіганні
- •13. Асортимент, показники якості і умови зберігання соняшникової та кукурудзяної рослинних олій
- •14. Характеристика бавовняної і соєвої рослинних олій.
- •15. Товарознавча характеристика твердих рослинних олій
- •16. Характеристика оливкової і ріпакової рослинних олій.
- •17. Характеристика сировини, яка використовується для виробництва тваринних топлених жирів. Вплив сировини на якість готового продукту
- •18. Порівняльна характеристика способів виробництва тваринних топлених жирів
- •19. Характеристика асортименту, показники якості, умови і терміни зберігання тваринних топлених жирів
- •20. Порівняльна характеристика харчової цінності тваринних топлених жирів і рослинних олій
- •21. Гідрогенізовані та переетерифіковані жири. Характеристика, використання
- •22. Хімічний склад, харчова цінність маргарину
- •23. Маргарин: фактори, які формують якість (сировина, процес виробництва)
- •24. Маргарин: класифікація, асортимент, показники якості, зберігання
- •26. Класифікація і асортимент кулінарних, кондитерських і хлібопекарських жирів. Відмінності їх хімічного складу та технології виробництва від маргарину
- •27. Характеристика основних дефектів харчових жирів
- •28. Порівняльна характеристика харчової цінності маргарину та масла коров’ячого
- •29. Майонез: фактори, які формують якість (сировина, процес виробництва)
- •30. Майонез: хімічний склад, класифікація, асортимент, показники якості і зберігання
- •1.Значення молока в харчуванні людини
- •2.Раціональні норми споживання молока та молочних товарів
- •3.Хімічний склад молока та фактори, що зумовлюють його зміну
- •7.Вітаміни молока
- •8.Бактерицидна фаза молока та її вплив на якість молока та молочних продуктів
- •10.Особливості білкового та топленого молока
- •11.Стерилізоване молоко. Вир-цтво, види, вимоги до якості
- •12.Вершки. Вир-цтво, асортимент, показники якості
- •13.Морозиво. Технологія виробництва. Класифікація
- •14.Біохімічні процеси в молоці при переробці та вир-цтві кисломолочних виробів
- •15.Значення кисломолочних продуктів в харчуванні людини
- •16.До кисломолочних продуктів належать дієтичні кисломолочні напої, сметана, кисломолочний сир і сиркові вироби.
- •17.Кефір та кумис. Виробництво, види, показники якості
- •18.Ацидофільні продукти. Значення в харчуванні і оцінка якості
- •19. Простокваша. Виробництво, види і показники якості
- •20. Творог та творожні сирки. Харчова цінність, способи виробництва, показники якості
- •21. Сироватка, сколотине та знежирене молоко. Харчова цінність та використання
- •22. Сметана. Виробництво, види, показник якості
- •23. Згущене молоко. Види, виробництво, оцінка якості
- •24. Сухі молочні продукти. Способи виробництва, вимоги до якості, зберігання
- •25. Сухі молочні суміші для дітей грудного віку. Особливості виробництва, асортимент, вимоги до якості
- •26. Технологічні процеси виробництва сичужних сирів
- •2 7. Порівняльна характткристика твердих сичугових сирів типу Швейцарського та Голандського
- •28. Сири типу Латвійський. Особливості їх виробництва,вимоги до якості
- •29.Сири типу Чеддер
- •30.М'які сичужні сири. Особливості технології,асортимент,показники якості.
- •31. Дефекти сирів та їх причини
- •32. Техн.Виробництва,класифікація та хар.Плавлених сирів.
- •33. Характер, традиційних видів вершкового масла.
- •34 Характеристика способів виробництва вершкового масла та вплив їх на якість продукції
- •35. Масло з наповнювачами.
- •36. Оцінка якості масла і сиру.
- •37. Умови та терміни зберігання масла та сиру.
- •38. Дефекти масла та їх причини
- •39. Будова та хімічний склад яєць
- •40. Процеси, що протікають при зберіганні яєць. Старіння та псування яєць. Способи довгого зберігання. Класифікація та показники якості яєць.
- •41. Умови та способи зберігання яєць на складах та в магазинах.
- •42. Асортимент та показники якості яєць
- •43. Дефекти та види браку яєць, їх причини.
- •44. Сухі яєчні продукти. Виробництво, вимоги до якості.
- •45. Морожені яєчні продукти. Виробництво, вимоги до якості зберігання.
25. Сухі молочні суміші для дітей грудного віку. Особливості виробництва, асортимент, вимоги до якості
Поживні властивості сухих молочних продуктів для дитячого харчування після їх відновлення вищі, ніж свіжого молока. Це досягається за рахунок різних добавок: вітамінів, мінеральних речовин, декстрин-мальтози, олії, білкових та ін.. добавок. У міжнародній практиці сухі молочні суміші-замінники грудного молока залежно від ступеня адаптації та призначення відповідного віку поділяють на: базисні формули – для дітей від народження до 5-6міс. або від народження до 12міс.(«Нутрилон-2», «ХІПП-2», «ХІПП-1», «Нестожен», «НАН» та ін..); наступні формули – для дітей від 5-6 до 12міс.(«Нутрилон-2», «ХІПП-2»); нестандартні формули – для недоношених дітей та немовлят із малою вагою тіла від народження («Ненатал», «Нутрилон Антірефлюкс», «Алпрем») Якiсть сухих молочних сумiшей оцiнюють за органолептичними, фiзико-хiмiчними та мiкробiологiчними показниками. Серед органолептичних показникiв визначають смак, запах, колiр та консистенцiю. Серед фiзико-хiмiчних показникiв оцiнюють масову частку (%) води, жиру, сахарози, декстрин-мальтози, вiтамiнiв (якi вносяться), глiцерофосфату залiза; кислотнiсть вiдновлений сумiшi, °Т; розчиннiсть; вміст солей важких металів; вмiст феродомiшок . Серед мiкробiологiчних показникiв визначають:- загальну кiлькiсть мiкроорганiзмiв у 1 г сухої сумiшi; - вмiст бактерiй групи кишкової палички в 1 г сухої сумiшi; - вмiст патогенних мiкроорганiзмiв — не допускається. Зберiгають сухi молочнi сумiшi за температури вiд 1 д 10 °С та вiдносної вологостi повiтря не бiльше 75%. Термiни зберiгання сухих молочних сумiшей для дитячого харчування — вiд 4 мiсяцiв до 1 року.
26. Технологічні процеси виробництва сичужних сирів
Технологічний процес вирооництва натуральних сичугових сирів складається з таких операцій:
- приймання молока й оцінка його якості;
- пастеризація молока та підготовка його до сичугового зсідання і внесення бактеріальних заквасок;
сичугове зсідання молока;обробка сирного згустку та постановка сирного зерна;формування сиру; пресування або самопресування;соління;дозрівання;
- сортування, пакування, транспортування та зберігання готового продукту.
Сир високої якості можна отримати лише в результаті правильного протікання всіх взаємозв'язаних технологічних операцій, які зумовлюють особливості мікробіологічних, біохімічних і фізи-ко-хімічних процесів під час виготовлення та Дозрівання сиру.
2 7. Порівняльна характткристика твердих сичугових сирів типу Швейцарського та Голандського
Це - найширша за асортиментом група сирів. Загальними їх товарними ознаками є низька вологість (ЗО.. .44%) і відносно тверда консистенція. Технологічними особливостями сирів цієї групи є повторне нагрівання сирної маси і пресування під тиском.Залежно від температури: повторного нагрівання і деяких особливостей дозрівання, які зумовлюють органолептичні властивості сирів, тверді сири поділяють на підгрупи: типу "Швейцарський", типу "Голландський" та типу "Чеддер". Сири типу "Швейцарський' Це пресовані сири з високою температурою повторного нагрівання. їх маса - від 13 до 100 кг, тобто це найбільші сири. До цієї групи сирів входять: "Швейцарський" "Алтайський" "Карпатський" "Ементальський" "Український" "Московський" "Советський" Усі сири цієї підгрупи містять 50% жиру в сухій речовині, 42% вологи та 1,5. ..2% солі. Усім сирам цієї підгрупи притаманний легкогострий солодкуватий смак і нечастий, але великий правильної кулястої форми малюнок. Ці особливості зумовлені високою температурою повторного нагрівання (до 58 °С) і повільним дозріванням сиру (4...6 міс).Утворення малюнка та солодкуватого присмаку пов'язано з діяльністю пропіоновокислих бактерій. Вуглекислий газ, який утворюється під час пропіоновокислого бродіння, затримується там, де зв'язок між окремими сирними зернами найслабший. Потім накопичення газу відбувається в уже існуючих центрах і вічка при цьому збільшуються.Чим довше і повільніше дозріває сир, тим більші вічка. Солодкуватий присмак цієї підгрупи зумовлений утворенням пропіоновокислого кальцію. Найбільший із усіх сирів цієї підгрупи - сир "Швейцарський" Маса його 50... 100 кг, форма - низький циліндр. Такі великі розміри склалися історично. У Швейцарі» на гірських пасовищах все молоко від одного удою переробляли в одну головку сиру. За стандартом сир дозріває 6 міс, але повна його зрілість настає значно пізніше. Цей сир характеризується найбільш тонким букетом смаку з легкосолодкуватим пряним смаком. Діаметр вічок - 2...4 см. Вони розміщуються вцентрі головки, де мікробіологічні процеси - більш активні, ніж у підкірковому шарі, де інтенсивність їх гальмується вищою концентрацією кухонної солі та нижчою вологістю. Швейцарський сир не парафінують, бо на його поверхні утворюється досить щільна кірка, яка надійно захищає сир від пошкоджень. Кірка шорсткувата і має відбитки тканини, в якій пресували сир."Алтайський" сир відрізняється від "Швейцарського" тільки меншою масою головок (12...20 кг). Поверхня сиру парафінується."Совєтський" сир має форму прямокутного бруска, "Московський" - високого циліндра.
Прискорити дозрівання цих сирів вдалося зниженням температури повторного нагрівання. Смакові якості цих сирів - дуже високі і типові для сирів групи "Швейцарський". Особливе місце серед сирів типу "Швейцарський" посідає "Ементальський", який виготовляють у Закарпатті (Виноградів-ський сирний завод). Цей сир не має кірки, бо дозрівання його відбувається після герметичного пакування в полімерну плівку. Форма його нагадує прямокутний брусок масою ЗО кг. Смак сиру -характерний для сирів типу "Швейцарський".Сири типу "Голландський". До цієї підгрупи належать тверді пресовані сири низького температурного нагрівання. Це найбільш поширена підгрупа твердих сирів, до якої входять сири типу "Голландський" (брусковий - великий та малий, круглий), "Костромський" "Пошехонський" "Углицький", "Естонський", "Ярославський", "Буковинський", "Дністровський" "Степовий", "Станіславський",Вміст жиру в сухій речовині - 4Ь% (за винятком 'іолландського круглого, який виготовляють жирністю 50%), вологість - 44%, вміст солі - від 1,5 до 3%. Смак цих сирів - легкокислий, у міру гострий, чистий. Усі сири цієї підгрупи - близькі за смаком і малюнком, а відрізняються в основному масою та формою головок. Відсутність суттєвої різниці в органолептичних показниках усіх сирів типу Толланд-ський" зумовлено низькою температурою повторного нагрівання сирного зерна (41.. .43 °С). Така температура не обсушує сирне зерно, у ньому залишається багато сироватки, тобто багато вологи та молочного цукру. Це зумовлює швидкий розвиток мікробіологічних процесів і скорочує термін дозрівання до 2...2,5 міс. Сири дозрівають переважно за участю молочнокислих стрептококів, протеолітичні ферменти яких менш активні, ніж паличкоподібних: форм, тому розпад білка під час дозрівання цих сирів відбувається не так глибоко, як у сирів типу "Швейцарський" (вільних амінокислот нагромаджується менше). Малюнок цих сирів - значно частіший та дрібніший порівняно з сирами типу "Швейцарський". Це зумовлено коротшим терміном дозрівання і значно швидшим виділенням газу. Останнє спричиняє виникнення значно більшої кількості центрів газоутворення. Відсутність малюнка в дрібних сирів (так інколи називають у торгівлі сири типу "Голландський") не може бути ознакою низької якості сиру, оскільки вуглекислий газ утворюється в перші дні дозрівання, коли ще не наведено кірку сиру, тобто є умови для дифузії газу і виходу його назовні. За розміром (масою) і температурою нагріванння та терміном дозрівання до сирів типу "Голландський" можна віднести і "Радомер" та подібні йому сири, закваска для яких містить, поряд із молочнокислими, пропіоновокислі бактерії. У таких сирах із перших днів дозрівання проходять паралельно процеси молочнокислого та пропіоновокислого бродіння. З метою прискореного розвитку останніх температуру після 10 днів дозрівання підвищують до 18 °С. У результаті в сирах утворюються не густі, але за розміром великі вічка, а смак сиру - солодковато-гострий, близький до смаку сирів типу "Швейцарський". Технологія сирів типу "Радомир" прийшла до нас із Польщі. Такі сири завойовують все ширше визнання виробничників і споживачів у зв'язку зі скороченням виробництва сирів типу "Швейцарський" і відсутністю у виробничників достаньої площі для довготривалого дозрівання сиру.