- •1.Основні концепції в наукових дослідженнях:
- •2.Основні концепції в наукових дослідженнях: дифузіонізм.
- •3.Основні концепції в наукових дослідженнях: функціоналізм.
- •4. Основні концепції в наукових дослідженнях: структуралізм.
- •5. Основні концепції в наукових дослідженнях: неоеволюціонізм,універсальний еволюціонізм,білінійний еволюціонізм,диференціальний еволюціонізм.
- •6.Археоелогічні джерела до вивчення культурної антропології.
- •7.Антропологічні джерела до вивчення культурної антропології.
- •8.Геологічні джерела до вивчення культурної антропології.
- •9.Етнографічні джерела до вивчення культурної антропології.
- •10.Лінгвістичні джерела до вивчення культурної антропології.
- •11.Писемні джерела до вивчення культурної антропології.
- •12.Загальноісторична періодизація первісної історії у вітчизняній та зарубіжній науці.
- •13.Археологічна періодизація первісної історії.
- •14.Антропологічна періодизація первісної історії.
- •15.Геологічна періодизація первісної історії.
- •16.Сутність проблеми антропогенезу. Вчені 20ст. Про прабатьківщину людства.
- •17.Наука 20ст. Про місце виникнення людини. Південноафриканські австралопітеки.
- •18.Східно-африканські австралопітеки. Гіпотези про причини антропогенезу.
- •19.Трудова теорія походження людини.
- •20.Пітекантропи та їх місце в антропогенезі.
- •21.Знахідки залишків найдавніших предків людини на території Європи.
- •22.Європейські неандертальці. Неандертальська людина на території Східної Європи.
- •23.Азіатські неандертальці.
- •24.Виникнення кроманьйонців (сапієнтної людини). Теорія моноцентризму та поліцентризму виникнення сапієнтної людини.
- •25.Сучасна наука про причини виникнення основних людських рас.
- •26.Сутність проблеми соціогенезу.
- •27.Виникнення найдавніших соціальних структур людського суспільства.
- •28.Матеріальна культура та господарська діяльність археоантропів.
- •29.Матеріальна культура і господарська діяльність палеоантропів.
- •30.Господарська діяльність ранніх кроманьйонців.
- •31.Найдавніші етапи формування мовлення і мислення.
- •32.Виникнення ранньої первісної общини. Гіпотези про роль екзогамії у виникненні родової організації.
- •33.Основні риси матеріальної культури кроманьйонців епохи палеоліту та мезоліту.
- •34.Основні риси соціальної організації ранніх кроманьйонців.
- •35.Виникнення образотворчого мистецтва. Виникнення прикладного мистецтва. Основні риси скульптурного мистецтва.
- •36.Виникнення релігійних уявлень. Основні форми первісних релігійних уявлень: анімізм,тотемізм,фетишизм,магія.
- •37.Парна сім я.
- •38.Материнська сім я.
- •39.Материнський рід.
- •40.Основні риси племені в добу ранньої первісної общини.
- •41.Зародження і етапи розвитку мислення і мови.
- •42.Досвід та знання:природознавство,токсикологія,анатомія,медицина,математика,школа та виховання.
- •43.Виникнення землеробства в Старому Світі.
- •44.Одомашнення тварин та зародження скотарства. «неолітична революція» та її значення для наступного розвитку людства.
- •45.Перший суспільний поділ праці та його історичне значення.
- •46.Найдавніші землеробські племена на території Східної Європи.
- •47.Основні риси племінної організації землеробів і скотарів.
- •48.Розвиток позитивних знань в добу пізньої родової общини: розвиток мистецтва ранньоземлеробських племен; мистецтво мисливських та риболовецьких племен.
- •49.Релігійні уявлення в добу пізньої родової общини.
- •50.Передумови розкладу первісного суспільства. Металургія кольорових металів та її історичне значення.
- •51.Розвиток ремесел в добу пізньої родової общини. Відкриття металургії заліза та її історичне значення. Розвиток обміну.
- •52.Другий і третій великі суспільні поділи праці.
- •53.Зародження приватної власності. Зародження класів.
- •54. «Воєнна демократія» як політична організація в період розладу родового ладу.
- •55.Моногамна сім я. Шляхи переходу від первісного суспільства до цивілізації.
- •56.Племінна організація в епоху розкладу первісного суспільства.
- •57.Патріархальна сім я. Особливості патріархальної сім ї в слов янсьому світі.
- •58.Патріархальний рід: передумови виникнення та структура.
- •59.Патронімія та її структура. Пережитки патронімії в різних європейських,в тому числі і слов янських народів.
- •60.Сусідська община та її характерні риси в європейських землеробських народів.
- •61.Община в кочових племен Західної та Середньої Азії.
- •62.Зміни в духовному житті в період переходу від первісності до цивілізації.
- •63.Зародження писемності. Види найдавнішої писемності.
- •64.Знання первісних людей в період переходу від первісності до цивілізації. Астрономічні,математичні,медичні та інші знання.
- •65.Зміни в релігійних уявленнях в період переходу від первісності до цивілізації. Культ предків,культ вогню,грому,блискавки. Політеїзм,антропоморфізація богів.
- •66.Звичаєве право і норми моралі.
- •67.Міфи. Виникнення героїчного епосу.
- •68.Пережитки первісної епохи в житті європейських народів.
- •69.Взаємовпливи перших вогнищ цивілізацій та близької і далекої периферії.
16.Сутність проблеми антропогенезу. Вчені 20ст. Про прабатьківщину людства.
Людина – складна цілісна система,яка в свою чергу є компонентом більш складних систем – біологічної та соціальної. Це обумовлено тим,що людина є істотою як біологічною,так і соціальною. Як же історично формувалася людина,як істота біосоціальна? В цьому і полягає суть проблеми антропогенезу.
Нині відомо багато зроблених у різних районах Старого Світу знахідок викопних людиноподібних мавп кінця третинного періоду. На жаль,більшість їх погано збереглася і тому міркування по ці знахідки ґрунтуються переважно на результатах вивчення окремих частин скелета. Методи дослідження,розроблені палеонтологією і порівняльною морфологією,дають змогу часто за фрагментами скелета уявлення про морфологію тварини в цілому й навіть про її спосіб життя. Дарвін,виходячи з більшої морфологічної схожості людини з африканськими антропоїдами,ніж з азіатськими,вважав,що прабатьківщиною людства був африканський материк.
17.Наука 20ст. Про місце виникнення людини. Південноафриканські австралопітеки.
Визнання тваринного походження людини стало наріжним каменем сучасної антропології та матеріалістичної філософії. Особливе значення мали знахідки викопних решток найдавніших предків людини4 тепе відомо понад 50 місць,де знайдено такі рештки.
Найбільше значення для створення виразного уявлення про безпосередніх предків родини гомінідів мають численні,добрі щодо збереженості,знахідки в Південній Африці;першу з них зроблено в 1924 р. і к-сть їх дедалі збільшується. Австралопітеки характеризувалися великим мозком (600-700 см куб) і двоногою локомоцією,тобто пересуванням на задніх кінцівках. Вони вели хижий спосіб життя і полювали на дрібних тварин. Гадають,що австралопітеки полювали на павіанів і черепи їх розколювали гострими каменями. Як знаряддя ще використовували деревяні кийки та палиці,а також роги та трубчасті кістки великих травоїдних тварин. Приблизне датування австралопітекових – доба нижнього плейстоцену.
18.Східно-африканські австралопітеки. Гіпотези про причини антропогенезу.
Австралопітек – прямо ходячі людиноподібні мавпи з об’ємом мозку 400-600 см куб, що мешкали в саванах Південно-Східної Африки 4-1 млн років тому. Багато решток австралопітеків знайдено у рифтовій долині Східної Африки – вузькому і довгому тектонічному розломі,що тягнеться з півдня на північ до Ефіопії. Рифт вирізняється великою вулканічною активністю. Вулканічна лава з глибин землі має підвищений рівень радіації. На думку дослідників, радіація спричинила мутаційні зміни в організмі пращурів людини, збільшила біологічну пластичність виду й тим самим сприяла його трансформації в людину. Палеонтологічні та археологічні дослідження рифтової долини свідчать, що процес олюднення мавп відбувався в умовах сухих, спекотних саван Східної Африки. Австралопітеки здебільшого полювали на дрібних тварин (гризунів, земноводних, ящірок, комах тощо). Значну частину їхнього раціону складала рослинна їжа – дикі плоди, їстівне коріння, соковиті пагони тощо. Поступово австралопітеки починають полювати на більших тварин, навіть таких агресивних як павіани. Як мисливську зброю вони використовували палиці та каміння, кам’яних знарядь не виготовляли.