54. «Воєнна демократія» як політична організація в період розладу родового ладу.

Поява додаткового продукту сприяла розвиткові воєн. Війну тепер почали провадити лише заради грабежу,це було так званим промислом. Перетворення воєн на постійний промисел прияло розвиткові військової техніки й військової організації. Виникла специфічна організація влади,що її Маркс і Енгельс,слідом за Морганом,назвали військовою демократією. Це була ще демократія,бо ще збереглися всі первісні демократичні установи: народні збори,рада старійшин,племінний вождь. Система військової демократії ще передбачала рівність усіх воїнів: кожний учасник грабіжницького походу мав право на свою частку здобичі. Та водночас вона вже не знала фактичної рівності. Не лише військовий ватажок, а й його близькі та дружинники забирали собі більшу й кращу частину награбованого. Грабіжницькі війни і вся система військової демократії,зумовлені появою багатств,у свою чергу стали важливим фактором розвитку приватної власності,зародження класів і держави.

55.Моногамна сім я. Шляхи переходу від первісного суспільства до цивілізації.

Моногамна сім'я відрізняється від парного шлюбу міцними подружніми зв'язками, які вже не можна розірвати за бажанням сторін. Існування рабства поряд з моногамією, присутність молодих красивих рабинь, що перебувають у повному розпорядженні чоловіка, надало моногамії від самого початку специфічного характеру, зробивши її моногамією тільки для жінок, а не для чоловіків.

56.Племінна організація в епоху розкладу первісного суспільства.

57.Патріархальна сім я. Особливості патріархальної сім ї в слов янсьому світі.

Першою формою окремої сімї була велика сімя,що її називають також сімейною,великосімейною або домашньою общиною. Її називають ще патріархальною сімєю. Велика патріархальна сімя складалася з кількох поколінь найближчих родичів по батьківській лінії,одного або кількох братів з їхніми дітьми,онуками й правнуками та жінок усіх дорослих чоловіків сімї. До складу сімї входили також раби. Відомі випадки,коли в таких сімях налічувалося 200-00 чоловік. Члени сімї жили в одному дворі. Вони спільно володіли землею,худобою та іншими засобами виробництва,разом провадили господарство й разом споживали вироблене,харчуючись і одягаючись із спільних запасів. Сімю очолювали найстаріші чоловік і жінка. Вони розподіляли господарські роботи між окремими членами сімї керували цими роботами,розпоряджалися витрачанням запасів,наглядали за порядком і моральністю,очолювали виконання сімейного культу.

58.Патріархальний рід: передумови виникнення та структура.

Розвиток виробничих сил привів до зміни співвідношення чоловічої та жіночої статі в системі господарства, до збільшення ролі чоловічої праці і до розвитку чоловічої виокремленої власності. Цьому сприяли такі господарчі зрушення, як поширення скотарства, перехід до орного або зрошувального землеробства, розвиток металургії. Усе це сприяло переходу до патріархату, але не обов´язково приводило до його формування - за сприятливих умов могли зберігатися старі відносини. Зростаюча роль чоловічої праці сприяла зміні локальності шлюбу - на зміну матрилокальному формувався патрилокальний шлюб, оскільки будь-який господарчий колектив був зацікавлений у найбільшій продуктивності праці. Розвиток чоловічої власності спричиняв прагнення передати її прямим спадкоємцям - дітям. Це було складно здійснити, якщо вони належали до іншого роду - за материнською лінією. Отже, виникає прагнення до зміни системи спорідненості. Сукупність усіх цих змін і становить сутність процесу переходу від материнського до батьківського роду.