45.Перший суспільний поділ праці та його історичне значення.

По́діл пра́ці, суспільний поділ праці — об'єктивний процес розчленування окремих видів праці, одночасне співіснування їх у суспільному виробництві.

Протягом історії людства освоєння природи, розвиток продуктивних сил супроводжуються відповідним прогресом у поділі праці.

Поділ праці виник у первіснообщинному суспільстві, коли різні за статтю і віком люди займалися різними видами праці. То був найпростіший поділ, пов'язаний з природними відмінностями людей. Проте й він спричинився до підвищення продуктивності праці. З часом поділ праці поглибився, виділилися пастуші племена, здійснився перший великий суспільний поділ праці-відокремлення скотарства від землеробства. Це було базою для наступного зростання продуктивності праці, становлення регулярного обміну, що в дальшому сприяло появі приватної власності, експлуатації людини людиною, поділу суспільства на антагоністич. класи. Фрідріх Енгельс відзначав, що

З першого великого суспільного поділу праці виник і перший поділ суспільства на два класи – рабів і панів, експлуататорів та експлуатованих.

46.Найдавніші землеробські племена на території Східної Європи.

У 5 тисячолітті до н.е. на південному сході Європи виникла велика культурно-історична область землеробсько-скотарських племен. Вона охоплювала Югославію,Болгарію,Румунію,Угорщину і простягалася до України. Деякі поселення існували довго й утворили багатошарові «житлові горби»,які дають змогу простежити розвиток культури протягом сотень,а іноді й тисяч років. Наприклад в Болгарії є «горби» (тель) заввишки 12,4м,що існували у 5 – 3 тисячоліття до н.е.). Житла того періоду збудовано з прутів,обмазаних глиною. Біля однієї зі стін містилася глинобитна пічка,біля другої сховище для зерна. Знаряддя праці – мотики,сокири,молотки зроблено з каменю,серпи – з оленячого рогу з крем’яними вкладнями. Кераміка – поліхромна,мальована. Племена вели осілий спосіб життя,обробляючи навколишні ділянки. В Угорщині кераміка майже цілком зникає: тут звичайною прикрасою поверхні посудини є штучна нерівність,на ліплення у вигляді шишечок,різьблений,штампований або защеплений пальцями орнамент.

47.Основні риси племінної організації землеробів і скотарів.

На зміну ранньородовій общині мисливців і рибалок прийшла пізньородова община землеробів-скотарів. Економічну основу суспільства,як і раніше,становила родова власність на землю. Поля та городи,мисливські,рибальські й збиральницькі вгіддя в одних випадках безпосередньо належали родові,в інших – розглядалися як належні племені,але були закріплені за окремими родами,що входили до нього. Значення індивідуальної власності поступово зростало. Його розвиток покликав до життя новий вид економічних відносин(престижна економіка). Престижна економіка існувала лише в системі надлишкового продукту і виявлялася головним чином в обміні дарами. Населення,збільшуючись,часто поділялося на великі колективи найближчих родичів по материнській лінії – так звані материнські домові общин. З розвитком родового ладу ще більше зросла господарська й громадська роль жінки. В класичну добу головна роль в економічному й суспільному житті належала родові,а те,що виходило за межі роду,вирішувалося в племені. Роди й племена,в які входили вони,були тісно згуртованими колективами,що демократично самоврядовувалися. Родоплемінна організація ставила поза законом усе,що перебувало за межами цього колективу.